Decision № 4863777, 16.09.2009, Commercial Court of Vinnytsia Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

16 вересня 2009 р. Справа 13/60-09

Господарський суд Вінницької області у складі:

Головуючий суддя С. Тісецький

Секретар суду О.Обревська

Представники :

позивача : Дембовский О.П., Цехановский І.В. - за дорученням

відповідача: Поп’юк М.Т. –за дорученям

інші:

Місце розгляду справи : приміщення суду,кімн.№1115

розглянувши справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю – фірми «Шляхпостач-2» до Дочірнього підприємства «Вінницький облавтодор»про стягнення 30000,00 грн. –основного боргу, -

В С Т А Н О В И В :

Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснювалась в зв’язку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу, оскільки відповідно до ч.7 ст.81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу це право, а не обов’язок суду.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд з’ясував:

Відповідно до договору №15/01-06 від 15.01.2006 р., позивач передав відповідачу продукцію та надав відповідачу транспортні послуги.

Згідно розрахунків позивача, борг відповідача на момент звернення до суду складає 30000,00 грн.

Відповідно до п.5.1 договору, укладеного між сторонами, відповідач мав розрахуватись на протязі 30 банківських днів з дня отримання товару.

Однак відповідач за отриманий товар та послуги не розрахувався.

Отже його борг перед позивачем становить 30000,00 грн.

Згідно акта звірки взаємних розрахунків від 19.05.2009 р., відповідач визнав свій борг перед позивачем в сумі 30000,00 грн.

В судовому засіданні представник відповідача заявлений позов визнав в повному обсязі, та пояснила причину заборгованості відсутністю коштів.

Відповідно до п.1 ст..692 ЦК України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений іншій строк оплати товару.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Дії позивача по продажу продукції відповідачу та дії відповідача по його прийняттю за визначеною ціною, свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобов’язання по оплаті за отриману продукцію.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

Відповідач доказів щодо проведення розрахунків з позивачем, суду не надав.

Отже позовні вимоги позивача про стягнення основної заборгованості в розмірі 30000,00 грн., підлягають задоволенню, з покладенням на відповідача відшкодування судових витрат на підставі ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.525, 526, 527, 549, 551 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст. ст.4-3, 4-5, 25, 28, 30, 43, 82, 83, 84, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Дочірнього підприємства «Вінницький облавтодор»ВАТ ДАК»Автомобільні дороги України», м. Вінниця, вул.. 40-річчя Перемоги, 27 (код ЄДРПОУ 32054743) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю –фірми «Шляхпостач-2», м.Вінниця, вул.. Пирогова, 151-А (код ЄДРПОУ 20114378) 30000,00 грн. - основного боргу, 300,00 грн. –відшкодування витрат пов’язаних зі сплатою державного мита та 315,00 грн. –відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 18 вересня 2009 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу

3 - відповідачу