Decision № 4861089, 08.09.2009, Commercial Court of Cherkasy Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" вересня 2009 р. Справа № 14/2016

Господарський суд у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., при секретарі судового засідання Пастуховій О.С., за участю представника за довіреністю –Мамчури Р.В. (від позивача), не з’явились –представник від відповідача, розглядає у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу за позовною заявою

позивача

товариства з обмеженою відповідальністю «УкрЕЛКОМ»

до відповідача

приватного підприємства «Джоена»

про

стягнення 41628,41 грн., –

УСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення 41628,41 грн. (з них: 37336 грн. основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за період з 01.11.2006 по 14.07.2009 /де 26000 грн. основний борг/, 2132,31 грн. три проценти річних за той же період, 2190,10 грн. пені за період з 01.11.2006 по 30.04.2007) з підстав несплати відповідачем коштів у визначений договором строк за отриману відповідачем трансформаторну підстанцію та відшкодування у зв’язку з цим державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав і пояснив, що до отримання і після отримання трансформаторної підстанції, вартість якої становить 75138,00 грн. відповідач розрахувався частково, на суму 49138,00 грн., у зв‘язку з чим просив стягнути (з урахуванням встановленого індексу інфляції та з нарахуванням пені за прострочення виконання зобов’язання) суму, що є предметом позову.

Відповідач двічі повідомлявся рекомендованим листом про час і місце судового розгляду за місцем його державної реєстрації, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, відмітками канцелярії на ухвалі суду про відправку, і, виходячи з положень 93 ЦК України, роз’яснень Вищого господарського суду України від 13.08.2008 №01-8/482 п.19, та аналогії закону (ч.8 ст.35 КАС України, ч.8 ст.74 ЦПК України) є доказами належного повідомлення сторони. У зв’язку з неотриманням поштової кореспонденції відповідачем, яка була надіслана за вказаною в установчих документах і офіційно зареєстрованою адресою (при відсутності у справі заяви про необхідність надсилання ухвал на іншу адресу), суд вважає, що відповідач не отримав ухвалу суду, не з’явився у судове засідання та не направив суду відзив на позовну заяву без поважних причин. Явка відповідача судом обов’язковою не визнавалась. Неявка без поважних причин належним чином повідомленої сторони не є перешкодою для розгляду справи, у зв’язку з чим суд, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши представника позивача та дослідивши наявні у справі докази суд встановив наступне.

Згідно з договором від 01.08.2006 та специфікацій №1, 2, 3 до нього, які суд розцінює як невід’ємну частину договору, по видатковій накладній від 02.08.2006 № 052, відповідач отримав від позивача трансформаторну підстанцію 2 КТПУ/ЕL-630/10/0,4 У1 на суму 75138 грн. Позивач вказує про проведення розрахунку з ним на суму 49138 грн. 15.07.2009 за №670 (прийнято поштою 17.07.2009) позивач направив на адресу відповідача претензію з вимогою про сплату боргу відповіді на яку відповідач не надіслав, і зобов’язання не виконав.

Вказані обставини відповідачем не заперечуються і підтверджуються наявними у справі матеріалами, зокрема, вищеназваними договором, специфікаціями, накладною, претензією, а також податковими накладними, витягом із установчих документів позивача, довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців про місцезнаходження відповідача, поясненнями представника позивача.

Враховуючи, що позивачем доведено право вимоги на суму більшу від заявленої, що право визначення підстав і предмету позову (в т.ч. і розміру вимоги) належить позивачу і що заявлений розмір вимог відповідачем не оспорюється, обставини зарахування коштів, які позивач вважає сплаченими, судом не досліджуються.

Невиконання відповідачем взятого на себе зобов’язання у строки, встановлені специфікацією №1 до договору, є правовою підставою для стягнення заявленої суми основного боргу у розмірі 26000 грн. у примусовому порядку.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України позивач вправі вимагати сплати відповідачем заборгованості з урахуванням офіційного індексу інфляції. Відповідно до розрахунку, наданого позивачем інфляційні за весь період прострочення складають 11336 грн. Розрахунок позивача є невірним, оскільки здійснений з арифметичними помилками, однак враховуючи, що заявлений розмір не перевищує суми, на яку позивач має право, інфляційні підлягають стягненню у заявленій сумі.

Також згідно із названою ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач має право на стягнення 3% річних з простроченої суми. Розрахунок позивача на суму 2102,31 грн. за вказаний ним період є вірним і відповідачем не оспорюється.

За невиконання грошового зобов‘язання, відповідно до ч.6 ст.231 та ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов‘язань”,п.5.2 договору, позивач має право на стягнення пені за прострочення сплати боргу за період з 06.08.2006 по 06.02.2007. Розрахунок позивача на суму 2190,10 грн. є невірним, оскільки заявлений за період з 01.11.2006 по 30.04.2007, тому суд стягує пеню в межах заявленого періоду з 01.11.2006 по 06.02.2007 у розмірі 1657,56 грн. У решті вимог про стягнення пені необхідно відмовити.

Суд відмічає пропуск позивачем установленого строку позовної давності для стягнення пені поза межами річного строку давності, однак, заяви від відповідача про її застосування відповідно до ч.3 ст.267 Цивільного кодексу України не надійшло, у зв’язку з чим позовна давність судом не застосовується.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

Пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 643,94 грн. (410,96 грн. витрат на оплату державного мита, 232,98 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу).

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, на підставі ст.ст.193 ч.1, 231 Господарського кодексу України, ст. 625 Цивільного кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства «Джоена»(Уманський район, с.Ропотухи, вул. Леніна, 3, ідентифікаційний код 31070628) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УкрЕЛКОМ»(м. Хмельницький, вул. Пілотська, 77 Б, ідентифікаційний код 32679931) 26000 грн. основного боргу за матеріальні цінності, 11336 грн. інфляційних, 1657,56 грн. пені, 2102,31 грн. 3% річних, 643,94 грн. судових витрат –разом 41739,81 грн.

У решті вимог за позовною заявою відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя Хабазня Ю.А.