Decision № 4860973, 16.09.2009, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 36/348

16.09.09

За позовом Малого приватного підприємства «Атос»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укобудпостач»

про стягнення 27 893 грн. 61 коп.

Суддя Трофименко Т.Ю

Представники:

Від позивача Яценко Я.В. –по дов. №б/н від 02.07.2009р.

Від відповідача не з”явились

Обставини справи:

Мале приватне підприємства «Атос»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укобудпостач»27 893 грн. 61 коп., із яких: 27 000 грн. основний борг, 307 грн. 75 коп. інфляційні, 585 грн. 86 коп. -3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не повністю оплатив позивачу вартість будівельних матеріалів.

В судовому засіданні представником позивача позовні вимоги підтримані в повному обсязі.

Відповідач письмовий відзив на позов не надав, представника в судове засідання не направив, не виконав вимог суду викладених в ухвалі від 12.08.2007р.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвала про порушення провадження у справі направлялась на адресу відповідача, що зазначена в позовні заяві.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до видаткових накладних №№КВ010604, КВ020604 від 06.04.2007рн., №КВ080505 від 05.05.2007р, №КВ022610 від 26.10.2007р, №КВ060211 від 02.11.2007р, №КВ 010611 від 06.11.2007р., №КВ020911 від 09.11.2007р. Мале приватне підприємства «Атос»(далі позивач) поставило Товариству з обмеженою відповідальністю «Укобудпостач»(далі відповідач) будівельні матеріали на загальну суму 46 305 грн. 50 коп.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем проведена часткова оплата отриманих матеріалів в сумі 19305 грн. 50 коп. На день пред»явлення позову та розгляду справи залишилися не оплачені відповідачем будівельні матеріали на суму 27 000 грн.

Згідно приписів ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін)

виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки сторони не обумовили строки оплати відповідачем отриманої продукції, тому відповідно до приписів ст. 530 Цивільного кодексу України позивач 26.08.2008р. направив на адресу відповідача вимогу про сплату заборгованості за отриману продукцію в сумі 27 000 грн. 00 коп.

Як вбачається із матеріалів справи відповідач дану вимогу залишив без задоволення.

З огляду на викладене позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 27 000 грн. 00 коп. суд ввважає обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Це стосується відповідача, який мав довести суду, що він вартість матеріалів в сумі 27 000 грн. 00 коп. сплатив після отримання від позивача вимоги про сплату боргу. Відповідач доказів сплати вартості товару та відсутності заборгованості суду не надав.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором .

З огляду на викладене, суд вважає що вимоги позивача в частині стягнення 307 грн. 75 коп. інфляційних та 585 грн. 86 коп. - 3% річних

обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Крім того, на відповідача відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального Кодексу України відносяться витрати по сплаті державного мита в сумі 278 грн. 94 коп. та 312 грн. 50 коп. – витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 2 Закону України "Про адвокатуру", яка зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Таким чином, стаття 44 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування сум в якості судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг лише адвокатом.

Представником позивача в судовому засіданні наданий договір від 02.07.2009р. за №020709-МП про надання адвокатських послуг, відповідно до якого адвокатське обє»днання «Серьогін, Стоянов та партнери»надавало позивачу послуги по веденню справи про стягнення з відповідача заборгованості. В подальшому між позивачем та адвокатським об»єднанням та позивачем був підписаний акт прийому –передачі послуг по договору №020709-МП від 02.07.2009р. Платіжним дорученням №9782 від 19.08.2009р. позивач перерахував адвокатському об»єднанню 2 789 грн. 36 коп. за надані адвокатську послуги по договору №020709-МП від 02.07.2009р.

З огляду на викладене з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати за надані послуги адвокатом в сумі 2 789 грн. 36 коп.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укобудпостач»

(м. Київ, вул. Лариси Руденко, 6-А, код 33993753) на користь малого приватного підприємства «Атос»(м. Харків, вул.. П»ятидесятиріччя ВЛКСМ, 90 кв. 57, код 22622601) 27 000 грн. 00 коп. основного боргу, 307 грн. 75 коп. інфляційних, 585 грн. 86 коп. - 3% річних, 278 грн. 94 коп. державного мита та 312 грн. 50 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу, 2789 грн. 36 коп. витрати на послуги адвоката.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя Трофименко Т.Ю.