Decision № 4860913, 03.09.2009, Commercial Court of Donetsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.09.09 р. Справа № 25/144

Суддя господарського суду Донецької області І.А.Бойко

при секретарі судового засідання О.М. Якименко

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” м. Горлівка Донецької області в особі структурної одиниці Приазовських електричних мереж м. Маріуполь Донецької області

до відповідача приватного підприємства „Версія” м. Маріуполь Донецької області

про стягнення 2552грн.69коп.

За участю

представників сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився

Позивач - відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” м. Горлівка в особі Приазовських електричних мереж м. Маріуполь Донецької області, звернувся до господарського суду з позовом до приватного підприємства „Версія” м. Маріуполь Донецької області про стягнення 2552грн.69коп., у тому числі заборгованість за спожиту активну електроенергію спожиту у квітні – травні 2009р. в сумі 2371грн.38коп., пеня в сумі 130грн.87коп., 3% річних в сумі 17грн.13коп., індекс інфляції в розмірі 33грн.31коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії № 11/3415 від 07.06.2005, додаток № 5 до договору „Порядок розрахунків за електроенергію”, акти приймання – передачі електроенергії за квітень – травень 2009р., рахунки на оплату № 11/3415 від 18.05.2009р. та № 11/3415 від 17.04.2009р., розрахунок суми позову.

Представники сторін у судове засідання не з’явилися.

Про час та дату судового засідання були повідомлені належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про отримання ухвали суду про порушення справи від 04.08.2009р., наявні в матеріалах справи.

Стаття 75 Господарського процесуального кодексу України передбачає, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З огляду на достатність документів, справа розглянута за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.

07.06.2005р. між відкритим акціонерним товариством „Донецькобленерго” в особі Приазовських електричних мереж (Постачальник) та приватним підприємством „Версія” (Споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії № 11/3415.

На виконання умов зазначеного договору позивач в квітні – травні 2009р. поставив відповідачу електричну енергію, а відповідач, відповідно, прийняв та спожив її, що підтверджується актами приймання – передачі електроенергії за квітень – травень 2009р., підписаними з боку відповідача без будь – яких зауважень чи заперечень.

За надані послуги позивачем були виставлені відповідачу відповідні рахунки на оплату № 11/3415 від 18.05.2009р. та № 11/3415 від 17.04.2009р., які були своєчасно отримані відповідачем, про що мається відповідна відмітка на вказаних рахунках.

Згідно п. 3 Додатку № 5 до договору № 11/3415 від 07.06.2005р. кінцевий розрахунок за спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію, оплату за недовраховану електроенергію, за перевищення договірних (граничних) величин споживання електричної енергії та потужності, надання послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії, сум на відшкодування збитків та ін. Споживач здійснює на підставі наданих Постачальником електричної енергії рахунків у 5-тиденний термін з дня їх отримання.

У ст. 714 Цивільного кодексу України закріплено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, договором енергопостачання є господарський договір, за яким енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечувати безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб’єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог – згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

В свою чергу, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов’язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

Підпунктами 2, 8 п. 8.1. ПКЕЕ закріплено, постачальник електроенергії наділений правом своєчасно отримувати від споживача оплати за електроенергію згідно умов договору та діючого законодавства.

В порушення умов договору, вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України відповідач зобов’язання щодо оплати поставленої в квітні – травні 2009р. активної електроенергії не виконав, що призвело до виникнення заборгованості.

Загальна сума заборгованості становить 2371грн.38коп.

На момент прийняття рішення по справі документи в підтвердження погашення відповідачем заборгованості в сумі 2371грн.38коп. або в підтвердження відсутності боргу в матеріалах справи відсутні, тому зазначена сума підлягає стягненню з останнього на користь позивача.

Окрім стягнення основного боргу, позивач з посиланням на п. 4.2.1. договору нарахував відповідачу по неоплаченим рахункам пеню на суму заборгованості по активній електроенергії в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу по кожному виставленому та неоплаченому рахунку: по рахунку за квітень 2009р. - пеня нарахована у розмірі 91,13грн. за період з 23.04.2009 по 31.07.2009 (за 100 днів); по рахунку за травень 2009р. - пеня нарахована у розмірі 39,74грн. за період з 24.05.2009 по 31.07.2009 (за 69 днів). Відповідно до розрахунку розмір пені становить 130грн.87коп.

Нарахування та розмір пені відповідають умовам договору, приписам ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996, ст. 258 Цивільного кодексу України, розмір пені на правильність розрахунку судом перевірено, тому сума пені підлягає стягненню на користь позивача.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання їм грошового зобов’язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов’язання, за вимогою кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений законом або договором.

З огляду на ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач по неоплаченому рахунку № 11/3415 за квітень 2009р. нарахував відповідачу 3% річних на суму 11,86грн. за період з 23.04.2009 по 31.07.2009 (за 100 днів), по рахунку № 11/3415 за травень 2009р. – на суму 5,27грн. за період з 24.05.2009 по 31.07.2009 (за 69 днів) та індекс інфляції – по рахунку № 11/3415 за квітень 2009р. за період травень – червень 2009р. в сумі 23,09грн., по рахунку № 11/3415 за травень 2009р. за червень 2009р. в сумі – 10,22грн.

Відповідно до розрахунку 3% річних становлять 17грн.13коп., індекс інфляції – 33грн.31коп.

Нарахування 3% річних та індексу інфляції на суму заборгованості законодавчо закріплено, правильність розрахунку судом перевірена, отже 3% річних в сумі 17грн.13коп. та індекс інфляції в розмірі 33грн.31коп. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Позивач платіжним дорученням № 642 від 26.05.2009р. сплатив державне мито за подання позову до суду у розмірі 642грн.00коп.

Статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” від 21.01.1993, з змінами, передбачено, із заяв майнового характеру держмито сплачується в розмірі 1% ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Як вбачається з позовної заяви, ціна позову складає 2552грн.69коп.

З огляду на ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, держмито повинно бути сплачене в розмірі 102грн.00коп.

Отже, позивачем сплачена сума державного мита в більшому розмірі, ніж передбачено Декретом. Тому, зайво сплачена сума в розмірі 540грн.00коп. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.

Витрати по сплаті державного мита в сумі 102грн.00коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн.00коп. у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, згідно ст. ст. 258, 509, 526, 530, 625, 714 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 230, 232, 275 Господарського кодексу України, ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996, Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за № 417/1442, із змінами, останні зміни від 22.11.2006 та керуючись ст. 3, п. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” від 21.01.1993, з змінами, ст. ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка в особі Приазовських електричних мереж м. Маріуполь Донецької області до приватного підприємства „Версія” м. Маріуполь Донецької області про стягнення 2552грн.69коп., у тому числі заборгованість за спожиту активну електроенергію спожиту у квітні – травні 2009р. в сумі 2371грн.38коп., пеня в сумі 130грн.87коп., 3% річних в сумі 17грн.13коп., індекс інфляції в розмірі 33грн.31коп., задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства „Версія” (87510, Донецька область, м. Маріуполь, б-р Приморський, б. 48, код ЄДРПОУ 30832916) на користь відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” в особі Приазовських електричних мереж (87528, м. Маріуполь Донецької області, вул. Войнич, 2; п/р 260373011294 в ОПЕРВ філії Донецького обласного управління ВАТ „Ощадбанк”, МФО 335106, код ЄДРПОУ 00131096) борг за активну електроенергію в сумі 2371грн.38коп.

Стягнути з приватного підприємства „Версія” (87510, Донецька область, м. Маріуполь, б-р Приморський, б. 48, код ЄДРПОУ 30832916) на користь відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” в особі Приазовських електричних мереж (87528, м. Маріуполь Донецької області, вул. Войнич, 2, код ЄДРПОУ 00131096, р/р 26004900175231 в Першому Українському Міжнародному банкі м. Маріуполя, МФО 335742) пеню в сумі 130грн.87коп., 3% річних в сумі 17грн.13коп., індекс інфляції в розмірі 33грн.31коп., витрати по сплаті держмита в сумі 102грн.00коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312грн.50коп.

Позивачу видати довідку на повернення з Державного бюджету України надмірно сплаченого держмита у розмірі 540грн.00коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя