Court ruling № 486005, 05.03.2007, Commercial Court of Mykolaiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________

УХВАЛА

"05" березня 2007 р.

Справа №

за заявою: Приватного підприємства „Луганська бісквітна фабрика”, м.Луганськ, вул.Звейнека, 31, код ЄДРПОУ 13383764

особа щодо якої слід вжити запобіжні заходи: Товариство з обмеженою відповідальністю „Промислово-інвестиційна компанія „Мегагруп”, м.Миколаїв, вул.Нікольська, 25

Суддя Філінюк І.Г.

СУТЬ СПОРУ:

Заявник звернувся до господарського суду Миколаївської області із заявою, в якій просить винести ухвалу про вжиття заходів запобіжних заходів шляхом накладення арешту на майно та розрахункові рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю „Промислово-інвестиційна компанія „Мегагруп”.

Відповідно до ч.1 ст.43-3 ГПК країни відсутність представників сторін не перешкоджає розгляду заяви, а тому су дійшов до висновку про її розгляд без участі сторін за наявними документами.

Розглянувши матеріали заяви, господарський суд встановив:

Статтею 43-3 ГПК України передбачено, що запобіжні заходи вживаються до моменту звернення до суду з позовною заявою з метою попередження та збереження доказів правопорушення, а після подання відповідної заяви вжиті запобіжні заходи не припиняються, а діють вже як заходи забезпечення позову.

Отже, за своєю правовою природою, запобіжні заходи - це заходи, спрямовані на збереження відповідних доказів та на запобігання правопорушенню з метою якнайшвидшого реагування на протиправні дії, а заходи до забезпечення позову, за своїм змістом застосовуються як гарантія реального виконання рішення суду.

Як вбачається з матеріалів заяви, між ПП „Луганська бісквітна фабрика” та ТОВ „Промислово-інвестиційна компанія „Мегагруп” було укладено договір №2206 від 22.06.2006року. Заявник стверджує, що він поставив ТОВ ПІК „Мегагруп” товар на загальну суму 251730,03грн., в підтвердження вказаного заявник не надав жодного доказу. Акт звірки, який доданий до позовної заяви, ТОВ ПІК „Мегагруп” не підписаний.

Заявником не доведено, у встановленому порядку, порушення його прав, що сталось або в майбутньому може статись з вини Товариства з обмеженою відповідальністю „Промислово-інвестиційна компанія „Мегагруп”. До заяви не надано належних доказів, які підтверджують що майно, яке є у боржника, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення господарського суду.

Відповідно до положень ст.ст. 43-1, 43-2 ГПК України особа, яка має підстави побоюватись, що подача потрібних для неї доказів стане згодом неможливою або утрудненою, також підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття запобіжних заходів до подання позову. До запобіжних заходів включені витребування доказів; огляд приміщень, в яких відбуваються дії, пов'язані з порушенням прав; накладення арешту на майно, що належить особі, щодо якої вжито запобіжні заходи, і знаходиться в неї або в інших осіб.

Відповідно до Рекомендацій Президії Вищого господарського суду N 04-5/212 від 10.02.2004р. в ухвалі про накладення арешту на майно боржника господарський суд повинен чітко охарактеризувати ознаки, за якими той чи інший предмет відрізняється від подібних. В заяві ПП „Луганська бісквітна фабрика” не зазначило на яке саме майно боржника воно просить накласти арешт.

Крім того, заявник просить суд накласти арешт на розрахункові рахунки боржника. Згідно з Роз'ясненнями Вищого Арбітражного Суду N 02-5/445 від 18.11.97, Роз'ясненнями Вищого господарського суду N 04-5/609 від 31.05.2002р. із змінами, накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене.

Враховуючи викладене, керуючись ст.43-1 –43-5, 86 ГПК України, суддя –

УХВАЛИВ:

В задоволені заяви Приватного підприємства „Луганська бісквітна фабрика” про вжиття запобіжних заходів до Товариства з обмеженою відповідальністю „Промислово-інвестиційна компанія „Мегагруп” відмовити.

Суддя

I.Г.Фiлiнюк