ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"08" вересня 2009 р. Справа № 5/142
за позовом: Закритого акціонерного товариства "Ей-І-Ес Рівнеенерго"
до відповідача: Приватного підприємця Бойко Наталії Павлівни
про стягнення заборгованості за електричну енергію в сумі 9 011 грн. 53 коп.
Суддя
Секретар судового засідання: Бренчук Г.В.
Представники:
Від позивача : Мельник О.П. дов. у справі.
Від відповідача : не з'явився.
Стаття 22 ГПК України роз'яснена.
СУТЬ СПОРУ: ЗАТ "Ей-І-Ес Рівнеенерго" звернулось до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до приватного підприємця Бойко Наталії Павлівни про стягнення 8 385 грн. 97 коп. заборгованості за спожиту активну електроенергію та 625 грн. 56 коп. пені.
Представник у судовому у судовому засіданні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач відзиву на позов не подав, в судове засідання не з'явився. Оскільки відповідач завчасно був повідомлений про час і місце розгляд) справи, мав достатньо часу на підготовку відзиву на позов з своїми запереченнями, однак своїх прав та обов'язків, наданих йому ст. 22 ГПК України не, дотримався, суд вважає можливим розгляд справи без участі представника відповідача за наявними матеріалами.
Заслухавши пояснення представника Позивача, давши оцінку доказам, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відносини пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, регулюються Законом України «Про електроенергетику». При цьому регулювання відносин в електроенергетиці має особливості, визначені цим законом.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику»ст.275 Господарського кодексу України, п.5.1 Правил користування електричною енергією, затверджених Національною комісією з питань регулювання електричною енергією від 31.07.1996 № 28 (надалі Правила), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником, Правил та іншими чинними законодавчими актами України.
28 лютого 2006 року між ЗАТ «Ей-І-Ес Рівнеенерго»та Бойко Наталією Павлівною укладено договір № 704 про постачання та користування електричною енергією.
Відповідно до п. 2.2.2 Позивач зобов'язується постачати Відповідачу електроенергію, як різновид товару в обсягах визначених відповідно до умов Вказаного Договору, а Відповідач відповідно до п. 2.3.3 зобов'язується оплачувати Позивачу вартість електричної енергії згідно з умовам Договору.
Згідно п.8.1 вказаного Договору Відповідач зобов'язався оплачувати використану електроенергію у встановлений Договором строк.
Відповідач користувалося активною електроенергією протягом лютого 2009 року по 30 червня 2009 року за Договором від 28.02.2006 року № 704, однак оплату електричної енергії не здійснював, порушуючи умови укладеного договору.
Внаслідок неналежного виконання Відповідачем зобов'язань щодо оплати спожитої електроенергії, неперерахування коштів за використану електроенергію утворилась дебіторська заборгованість Відповідача перед ЗАТ «Ей-І-Ес Рівнеенерго». За період з 25.02.2009 р. по 30.06.2009 р. за договором від 28.02.2006 року № 704, сума заборгованості за спожиту електроенергію складає - 8 385,97 грн. та нарахована пеня в сумі 625,56 - грн. Розрахунок проведено вірно.
02.06.2009 року за № 325 Позивачем надіслана претензія на адресу Відповідача про погашення заборгованості за електроенергію та акт звіряння розрахунків.
Відповідь на претензію Відповідачем не надано.
П.8, п. п. 3 п. 9 ПКЕЕ передбачає, що постачальник електричної енергії має право отримувати від споживача своєчасної оплати за електричну енергію та інших платежів відповідно до умов Договору. Зокрема п. п. 2 п.10.2 Договору зобов'язує Споживача сплатити Постачальнику обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов Договору та рахунків.
Відповідно до вимог ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно ст.525 цього ж Кодексу, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Судові витрати по справі слід покласти на відповідача згідно ст.49 ГПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Приватного підприємця Бойко Наталії Павлівни (345000, вул.Бегми, 37 А, м.Сарни, Сарненський район, Рівненської області, ідентифікаційний код 2871318826) на користь Закритого акціонерного товариства "Ей-І-Ес Рівнеенерго" (33000, м.Рівне, вул.Кн.Володимира,71, код ЄДРПОУ 05424874)- 8385,97 грн. боргу, 625,56 грн. пені, 102 грн.00 коп. витрат по сплаті держмита та 118 грн.00 коп. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя
Рішення підписано: "14" вересня 2009 року.
The court decision No. 4858173, Commercial Court of Rivne Oblast was adopted on 08.09.2009. The procedural form is Economic, and the decision form is Decision. On this page, you will find important information about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find important information conveniently.
This decision relates to case No. 5/142. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: