Decision № 4858039, 11.08.2009, Commercial Court of Zaporizhzhia Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.08.09 Справа № 18/207/09

Суддя

за позовом: комунального підприємства “Водоканал” (69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, буд. 61)

до комунального підприємства “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об’єднання № 6” (69097, м. Запоріжжя, вул. Задніпровська, 6 а)

про стягнення 72005,58 грн.,

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: Пругло І. В. (довіреність № 582, від 29.01.2009 р.)

від відповідача: Новікова Ю.В. довіреність № 05/08 від 08.01.2009 р.

СУТНІСТЬ СПОРУ

До господарського суду Запорізької області 23.07.2009 року звернувся позивач –комунальне підприємство “Водоканал” з позовною заявою до відповідача –комунального підприємства “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об’єднання № 6” про стягнення заборгованості в сумі 72005,58 грн. на підставі договору № 226б на відпуск води та прийом стоків у комунальну каналізацію, ст. 526 ЦК України, ст.ст. 173, 174, ГК України.

Ухвалою суду від 28.07.2009 року порушено провадження у справі № 18/207/09, судове засідання призначено на 11.08.2009 р.

В судовому засіданні 11.08.2009 р. представник позивача підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, де визнав позовні вимоги та просив суд розстрочити виконання рішення суду терміном на шість місяців рівними частинами, а саме по 12 000,93 грн. щомісячно. Представник позивача заперечив проти надання розстрочки відповідачу.

Судом клопотання відповідача прийнято до розгляду.

В судовому засіданні 11.08.2009 р. розгляд справи закінчений, і за згодою представників сторін, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, надані документальні докази, вислухавши пояснення представників сторін суд, -

ВСТАНОВИВ:

Державне комунальне підприємство “Водоканал”, правонаступником якого є КП “Водоканал” (надалі –позивач) та комунальне підприємство “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об’єднання № 6” (надалі –відповідач), уклали договір № 226б на відпуск води та прийом стоків у комунальну каналізацію (надалі –Договір).

Згідно п. 1.1. Договору, позивач забезпечує відповідачу подачу води на господарсько-питні, побутові та технічні потреби, а також приймання стічних вод по майданчикам КП «ВРЕЖО № 6», ЖЕУ-17, ЖЕУ-18, ЖЕУ-23, ЖЕУ-22, ЖЕУ-28, ЖЕУ-31 у період часу з 01.01.2000 р. по 31.12.2003 р.

Згідно умов договору, він є дійсним до укладання нового договору.

Відповідач, згідно п. 2.2.1. Договору, зобов’язаний своєчасно сплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення, експлуатувати водопровідні та каналізаційні мережі, прилади і пристрої на них у встановленому порядку у відповідності з цим Договором та нормативними документами, вказаними в п. 1.1. Договору.

Згідно розділу 4. договору, основним документом на оплату є акт.

Відповідно до умов Договору (п. 4.3.), сторонами було встановлено, що акти виписуються відповідачу 30, 31 числа кожного місяця. Відповідач зобов’язаний протягом трьох банківських днів з дня виписки акту, надати платіжне доручення у банк на оплату об’ємів води та послуг каналізації, які використовувалися на власні потреби відповідачем.

Як свідчать матеріали справи, позивач виконав свої зобов’язання за Договором у повному обсязі. Позивачем, відповідно до умов Договору, в період з березня 2009 року по травень 2009 року були надані відповідачу послуги на відпуск води та приймання стічних вод у системи каналізації на загальну суму 72005,58 грн. та виписані відповідні акти.

Відповідач свої зобов’язання, за Договором, не виконав належним чином та не сплатив надані йому позивачем послуги на відпуск води та приймання стоків у комунальну каналізацію і на момент звернення позивача з позовом до суду заборгованість відповідача з послуг на відпуск води та приймання стічних вод у системи каналізації за період часу з березня 2009 р. по травень 2009 р. складала 72005,58 грн., що підтверджується двосторонньо підписаним 06.08.2009 р. актом № 226Б звірки взаємних розрахунків за воду та стоки, який прийнятий судом та залучений до матеріалів справи.

Оцінивши надані сторонами документальні докази, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 72005,58 грн. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Аналогічний припис містить ст. 526 ЦК України.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково…

Згідно зі ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Факт порушення відповідачем умов Договору, доведений представником позивача у судовому засіданні та не заперечується з боку відповідача.

Розглянувши клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду терміном на шість місяців, суд вважає за можливе задовольнити його та розстрочити виконання рішення суду терміном на шість місяців рівними частинами по 12 000,93 грн. щомісячно, виходячи з наступного:

Пункт 6 статті 83 ГПК України передбачає, що господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення суду.

Підставою для розстрочення виконання рішення суду можуть бути певні обставини, що ускладнюють виконання рішення суду чи роблять його виконання неможливим у термін або встановлений, господарським судом, спосіб.

Відповідно до пункту 2 Роз'яснення Президії ВАСУ від 12.09.1996 р. № 02-5/333, господарський суд, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення суду, повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникнення спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. Підставою для відстрочення, розстрочення виконання рішення суду можуть бути певні обставини що ускладнюють виконання рішення суду чи роблять його виконання неможливим у термін або встановлений, господарським судом, спосіб.

При цьому, згоди сторін на вжиття зазначених заходів, не потрібно і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Відповідач просив суд, надати розстрочку виконання рішення суду строком на шість місяців рівними частинами по 12 000,93 грн. щомісячно, мотивуючи це тим, що недотримання строків погашення заборгованості виникла у зв’язку із скрутним матеріальним становищем, в якому знаходиться підприємство відповідача та занизьким відсотком сплати населення за використані житлово-комунальні послуги, що призводить до збитковості підприємства відповідача та невиконання взятих на себе зобов’язань по договорах, таким чином, на підставі вище викладеного підприємство відповідача не має можливості погасити суму 72005,58 грн. заборгованості єдиним платежем, і тому, відповідачу потрібна розстрочка для виконання рішення суду.

Враховуючи обставини справи, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, суд визнав за можливе розстрочити виконання рішення суду терміном на шість місяців рівними частинами по 12 000,93 грн. щомісячно.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 22, 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з комунального підприємства “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об’єднання № 6” (69097, м. Запоріжжя, вул. Задніпровська, 6 а, код ЄДРПОУ 05398349, р/р № 26001038920002 в АКБ “Індустріалбанк”, МФО 313849) на користь комунального підприємства “Водоканал” (69002, Запоріжжя, вул. Артема, 61, код ЄДРПОУ 03327121, р/р 26002045720001 в АКБ “Індустріалбанк”, МФО 313849) 72 005 (сімдесят дві тисячі п’ять) грн. 58 коп. основного боргу за послуги на відпуск води та приймання стоків у комунальну каналізацію надані за період часу з березня по травень 2009 р., розстрочивши виконання рішення суду терміном на шість місяців рівними частинами по 12 000,93 грн. щомісячно, а саме: до 28.08.2009 р. –12000, 93 грн.: до 28.09.2009 р. –12 000,93 грн.; до 28.10.2009 р. –12 000,93 грн.; до 28.11.2009 р. –12 000,93 грн.; до 28.12.2009 р. –12 000,93 грн. та до 28.01.2010 р. –12 000,93 грн. Видати наказ.

3. Стягнути з комунального підприємства “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об’єднання № 6” (69097, м. Запоріжжя, вул. Задніпровська, 6 а, код ЄДРПОУ 05398349, р/р № 26001038920002 в АКБ “Індустріалбанк”, МФО 313849) на користь комунального підприємства “Водоканал” (69002, Запоріжжя, вул. Артема, 61, код ЄДРПОУ 03327121, р/р 26002045720001 в АКБ “Індустріалбанк”, МФО 313849) 720 (сімсот двадцять) грн. 06 коп. державного мита та 315 (триста п’ятнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя В.В. Носівець

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису. Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 18.08.2009 р.