Court ruling № 48548708, 12.08.2015, Kherson Regional Court of Appeal

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 653/2301/13-ц Головуючий в І інстанції Хоменко В.Г.

Провадження №22-ц/791/2333/15 Доповідач: Стародубець М.П.

Категорія 79

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2015 року серпня місяця «12» дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах Апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:Стародубця М.П.Суддів:Воронцової Л.П., Ігнатенко П.Я.при секретарі:Цулукіані І.О.за участю адвоката:Діденка В.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Генічеського районного суду Херсонської області від 26 травня 2015 року в справі за скаргою ОСОБА_6 на рішення державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Генічеського районного управління юстиції Херсонської області Шевчук Людмили Василівни (заінтересовані особи: ОСОБА_8, ОСОБА_9), -

В С Т А Н О В И Л А:

В квітні 2015 року ОСОБА_6 звернулася до суду з вказаною вище скаргою, зазначаючи, що рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 20 травня 2014 року було проведено поділ в натурі нерухомого майна між нею та ОСОБА_9, ОСОБА_8

На підставі вказаного судового рішення Генічеським районним судом Херсонської області було видано виконавчі листи, для примусового виконання яких вона звернулася до відповідного органу державної виконавчої служби.

03 березня 2015 року державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Генічеського районного управління юстиції Херсоснкьої області Шевчук Л.В. винесла постанови ВП 46706629 та ВП 46706692, якими відмовила у прийнятті виконавчих листів №653/2301/13-ц та у відкритті виконавчих проваджень за ними в зв'язку з відсутністю у виконавчих документах заходів примусового виконання.

Посилаючись на те, що вказаними діями державного виконавця порушуються її права на належне виконання судового рішення, просила суд визнати неправомірними та скасувати зазначені вище постанови державного виконавця від 03 березня 2015 року, зобов'язати суб'єкта оскарження прийняти до примусового виконання та відкрити виконавчі провадження з примусового виконання рішення Апеляційного суду Херсонської області від 20 травня 2014 року за виконавчими листами №653/2301/13-ц.

Ухвалою суду від 26 травня 2015 року в задоволенні скарги відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне тлумачення норм Закону України «Про виконавче провадження», просить ухвалу місцевого суду скасувати й постановити нову ухвалу, якою задовольнити подану нею скаргу у повному обсязі.

Письмові заперечення на апеляційну скаргу до суду не надходили.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 21 січня 2015 року Генічеським районним судом Херсонської області видано виконавчі листи по справі №653/2301/13-ц про виділення в натурі ОСОБА_6, з однієї сторони, та ОСОБА_9, ОСОБА_8, з іншої сторони, частини будівель та споруд бази відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» згідно переліку, вказаному у виконавчих листах та резолютивній частині судового рішення, яким завершено розгляд справи по суті.

Постановами від 03 березня 2015 року, винесеними державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Генічеського районного управління юстиції Херсонської області Шевчук Л.В. у виконавчих провадженнях за реєстраційними номерами ВП №46706629 та ВП №46706692, у прийнятті до проваджень зазначених вище виконавчих листів, боржниками за якими є ОСОБА_9 та ОСОБА_8 відповідно, й відкритті виконавчих проваджень з їх примусового виконання відмовлено на підставі п.8 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження».

Постановляючи оскаржену ухвалу, місцевий суд виходив з того, що такі дії державного виконавця є правомірними і ґрунтуються на вимогах Закону України «Про виконавче провадження».

Проте колегія суддів погодитися з таким висновком суду не може з огляду на наступне.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч.1 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч.1 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. З даної норми випливає, що відкриття виконавчого документа є обов'язком державного виконавця у випадку дотримання встановлених законом вимог.

Підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження передбачені ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», пунктом 6 якої встановлено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону.

Зі змісту оскаржених постанов вбачається, що, відмовляючи у відкритті виконавчих проваджень, державний виконавець керувалася п.8 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якому підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження є наявність інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Так, у постановах від 03 березня 2015 року вказано, що з наданих стягувачем виконавчих документів не вбачається примусовості виконання рішення суду. При цьому суб'єкт оскарження не зазначила конкретної норми законодавства, на підставі якої нею зроблено такий висновок.

Зазначені дії державного виконавця є неправомірними з огляду на те, що згідно ст.18 Закону у виконавчому документі зазначається резолютивна частина, однак у даній статті не міститься жодних вимог до її змісту. Проте, якщо резолютивна частина виконавчого документу містить неточності, є незрозумілою, не дає можливості виконати рішення тощо, то державний виконавець, залежно від конкретних обставин, має право звернутися до суду за роз'ясненням рішення, встановленням або зміною порядку і способу виконання рішення відповідно до ст.ст.34, 36 Закону, але, в жодному разі, не відмовляти у відкритті виконавчого провадження за таким виконавчим документом.

Виходячи з аналізу ст.ст. 8, 26, 34, 36 Закону України «Про виконавче провадження», тільки відсутність резолютивної частини у виконавчому документі є підставою для відмови у прийнятті до провадження такого виконавчого документа. За наявності ж резолютивної частини у виконавчому документі, яка є незрозумілою, неточною, або ж не дає можливості виконати виконавчий документ, є підстави для звернення до суду за роз'ясненням рішення, встановленням або зміною порядку і способу виконання рішення.

Отже, Законом України «Про виконавче провадження» передбачено порядок дій державного виконавця у наведеній вище ситуації.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що відмовляючи в прийнятті до провадження виконавчих листів №653/2301/13-ц, виданих 21 січня 2015 року Генічеським районним судом Херсонської області, та у відкритті виконавчих проваджень з їх примусового виконання у зв'язку з відсутністю у вказаних виконавчих документах заходів примусового виконання, державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Генічеського районного управління юстиції Херсонської області Шевчук Людмила Василівна порушила вимоги ст.22 Закону України «Про виконавче провадження», а тому винесені нею 03 березня 2015 року постанови у виконавчих провадженнях за реєстраційними номерами ВП №46706629 та ВП №46706692 є неправомірними, й підлягають скасуванню.

Згідно роз'ясненням, які містяться в п.18 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 07 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», виходячи зі змісту статті 387 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущенні порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. При цьому суд не має права зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом про виконавче провадження можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає, що скарга ОСОБА_6 на дії державного виконавця підлягає задоволенню в частині визнання неправомірними та скасування постанов державного виконавця від 03 березня 2015 року про відмову у відкритті виконавчих проваджень, а заявлену вимогу про зобов'язання суб'єкта оскарження відкрити виконавчі провадження слід задовольнити частково, оскільки суб'єкт оскарження відмовив у відкритті виконавчих проваджень тільки з однієї зазначеної ним в постановах підстави без перевірки, як встановлено в засіданні суду апеляційної інстанції, можливих інших передбачених Законом України «Про виконавче провадження» підстав для відмови у вчиненні цих дій.

Без перевірки цього задоволення вимоги про зобов'язання державного виконавця відкрити виконавчі провадження, на думку колегії суддів, буде передчасним.

Місцевий суд на вказані вище вимоги закону уваги не звернув, у зв'язку з чим колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасувати оскаржену ухвалу, як незаконну та необґрунтовану, та постановити нову ухвалу у відповідності до вимог п.2 ч.1 ст.312 ЦПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 303,307,312 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу Генічеського районного суду Херсонської області від 26 травня 2015 року скасувати і постановити нову ухвалу.

Скаргу ОСОБА_6 на рішення державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Генічеського районного управління юстиції Херсонської області Шевчук Людмили Василівни (заінтересовані особи: ОСОБА_8, ОСОБА_9), задовольнити частково.

Визнати неправомірними та скасувати постанови державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Генічеського районного управління юстиції Херсонської області Шевчук Людмили Василівни про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) ВП №46706629 та ВП №46706692 від 03 березня 2015 року .

Зобов'язати державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Генічеського районного управління юстиції Херсонської області Шевчук Людмилу Василівну вирішити питання щодо відкриття виконавчого провадження за виконавчими листами ВП №46706629 та ВП №46706692 від 03 березня 2015 року відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: