Court ruling № 48547929, 13.08.2015, Sumy Regional Court of Appeal

Справа №587/840/15-к Головуючий у суді у 1 інстанції - Дашутін І. В.Номер провадження 11-кп/788/413/15 Суддя-доповідач - Моїсеєнко Т. М. Категорія - Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2015 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Моїсеєнко Т. М.,

суддів - Демченка М. О., Макаровець А. М.,

з участю секретаря судового засідання -Сисенко Н.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальне провадження № 42015200000000074 відносно ОСОБА_3 за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_4 на вирок Сумського районного суду Сумської області від 15 травня 2015 року, яким

ОСОБА_3,

який народився АДРЕСА_1 в смт. Угроїди Краснопільського району Сумської області, мешкає в АДРЕСА_2,

обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 ч. 2 КК України,

з участю учасників судового провадження:

прокурора - Дронова Р.В.

обвинуваченого - ОСОБА_3,

ВСТАНОВИЛА:

До апеляційного суду Сумської області надійшла апеляційна скарга прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_4, в якій ставиться питання про скасування вироку суду, та ухвалення нового.

Даним вироком ОСОБА_3 визнаний винним у пред'явленому обвинуваченні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 ч. 2 КК України і з урахуванням ст.ст. 69, 54, 55 КК України призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах строком на 2 роки та з позбавленням спеціального звання «сержант внутрішньої служби». На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведені експертні дослідження у сумі 768 грн.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги прокурор, не оспорюючи доведеності вини ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення та правильності кваліфікації його дій, зазначає, що суд безпідставно звільнив обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, що потягло призначення йому покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості скоєного злочину та його особі через м'якість, спираючись лише на одну пом'якшуючу обставину - щире каяття, не надавши належної оцінки особі обвинуваченого. Просить вирок суду скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 ч. 2 КК України та із застосуванням ст. 69 КК України призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

Як зазначено у вироку, наказом № 107 о/с від 20.09.2012 р. ОСОБА_3 призначений на посаду молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки Сумської виправної колонії УДПтСУ в Сумській області та покладено на нього відповідні обов'язки.

Однак, у лютому 2015 року ОСОБА_3, перебуваючи на службі охоронюваній зоні Сумської виправної колонії № 116, погодився на прохання засудженого ОСОБА_5 принести йому наркотичний засіб, який треба було отримати від іншої особи. В обумовлений час, ОСОБА_3 зустрівся з невстановленою слідством особою на проспекті Шевченка у м. Суми та отримав від неї пакунок з особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, загальною масою у перерахунку на висушену речовину 30,319 г.

Вранці 22 лютого 2015 року ОСОБА_3, з метою збуту наркотичного засобу ОСОБА_5 помістив наркотичний засіб у свій одяг, приховавши його таким чином від зовнішнього догляду. Близько 8 години 22 лютого 2015 року під час проведення особистого догляду працівниками оперативного відділу Сумської виправної колонії, у ОСОБА_3 було виявлено вищевказаний наркотичний засіб.

Вислухавши доповідь судді, прокурора, який просив задовольнити подану ним апеляційну скаргу, обвинуваченого, який просив вирок суду залишити без зміни, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора.

Відповідно до ст. 404 ч. 1 КПК України апеляційний суд переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Висновки суду щодо доведеності винності ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 ч. 2 КК України за обставин, встановлених судом, ніким з учасників кримінального провадження не оспорюються.

Що стосується тверджень прокурора в апеляційній скарзі про допущення судом першої інстанції неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність при призначенні обвинуваченому покарання, що на думку прокурора є підставою для скасування оскаржуваного вироку та ухваленню нового, то на думку колегії суддів, вони є необґрунтованими.

Як вбачається з положень ст. 75 КК УК;раїни, якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначення покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

На думку колегії суддів суд першої інстанції прийшов до вірного висновку щодо можливості виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 без відбування призначеного йому покарання, врахувавши його ставлення до скоєного злочину, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, задовільні характеристики на ОСОБА_3, а також те, що ОСОБА_3 позбавлений права обіймати посади у правоохоронних органах.

Застосовуючи до обвинуваченого ОСОБА_3 положення ст. 75 КК України, суд належним чином обґрунтував своє рішення, врахувавши відповідно до закону тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, наявність пом'якшуючих покарання обставин, з чим колегія суддів погоджується.

Що стосується доводів апеляційної скарги прокурора про те, що суд неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, що потягло призначення ОСОБА_3 покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості скоєного злочину та його особи через м'якість, то на думку колегії суддів вони є невмотивованими.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд першої інстанції, повністю виконав вимоги ст. 65 КК України, належним чином врахував характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, характеризується задовільно, обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття, повне визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину, а також відсутність обставин, що його обтяжують.

Суд, навівши у вироку та давши оцінку декільком обставинам, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, застосував ст. 69 КК України і призначив ОСОБА_3 покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ст. 307 ч. 2 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

Як випливає з апеляційної скарги, прокурор повністю погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо призначеного ОСОБА_3 покарання, із застосуванням вимог ст. 69 КК України, оскільки в апеляційній скарзі прохає ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_3 винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 307 ч.2 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки, що повністю відповідає ухваленому відносно ОСОБА_3 вироку судом першої інстанції.

До всього, колегія суддів вважає, що суд вірно застосував додаткове покарання до ОСОБА_3, який має спеціальне звання «сержант внутрішньої служби», позбавивши його цього звання та встановивши заборону на 2 роки обіймати посади у правоохоронних органах.

Отже, у колегії суддів не має підстав вважати, що призначене покарання не відповідає ступеню тяжкості скоєного злочину та особі обвинуваченого і є м'яким.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Вирок Сумського районного суду Сумської області від 15 травня 2015 року щодо ОСОБА_3 залишити без зміни, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадження ОСОБА_4 - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з часу її оголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі трьох місяців з дня її проголошення.

СУДДІ:

Моїсеєнко Т. М. Демченко М. О. Макаровець А. М.