ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
10 серпня 2015 року м. Київ К/800/36352/15
Суддя Вищого адміністративного суду України Кравцов О.В., розглянувши матеріали касаційної скарги Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2015 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області до Відокремленого структурного підрозділу "Вагонне депо Дніпродзержинськ" Державного підприємства "Придніпровська залізниця" про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
7 серпня 2015 року Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області звернулось до суду із касаційною скаргою на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2015 року. У касаційній скарзі просить поновити строк на касаційне оскарження вищезазначених рішень.
Відповідно до частини другої статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Частиною четвертою статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи дату прийняття ухвали суду апеляційної інстанції та дату звернення до Вищого адміністративного суду України із даною касаційною скаргою, є підстави вважати, що строк, встановлений частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України пропущений.
Підставою пропуску строку звернення до суду з касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області зазначає те, що копія постанови суду апеляційної інстанції була отримана 16.07.2015 року.
Зазначений доказ поважності пропуску строку звернення до суду не є належним.
Скаржнику слід надати оригінал супровідного листа та конверту, в якому надійшло рішення суду апеляційної інстанції або зазначити інші підстави для поновлення строку касаційного оскарження, з наданням належних доказів, що їх підтверджують.
Враховуючи наведену обставину та положення частин третьої та четвертої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційну скаргу слід залишити без руху, а скаржнику надати строк для усунення зазначених недоліків.
Керуючись частиною першою статті 108, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області залишити без руху.
Усунути зазначені в ухвалі недоліки протягом 30 днів з моменту отримання цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Кравцов О.В.
The court decision No. 48543807, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine) was adopted on 10.08.2015. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find important data about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find necessary data conveniently.
This decision relates to case No. 804/10640/14. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: