Decision № 4853628, 26.08.2009, Commercial Court of Khmelnytskyi Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" серпня 2009 р.

Справа № 14/1203

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія "Гірничодобувна промисловість" м. Дніпропетровськ

до Відкритого акціонерного товариства "Теофіпольський цукровий завод", м. Теофіполь

про стягнення 169942,80 грн.

Суддя Гладюк Ю.В.

Представники сторін:

Позивача : не з'явився

Відповідача : Ромашин В.М. - за довіреністю

Суть спору: Позивач з врахуванням поданого зменшення позовних вимог просить стягнути з відповідача 169942,80 грн. боргу за договором купівлі-продажу вапняку №414 від 11.02.2009р.

Позивач надіслав до суду телеграму в якій позовні вимоги підтримує, просить розглянути справу без участі його представника.

Відповідач у письмовому відзиві на позов, повноважний представник відповідача в судовому засіданні вимоги визнав частково, в сумі 106449,60 грн. Стосовно решти заборгованості в сумі 63 493,2 грн. пояснив, що надані позивачем копії п'яти видаткових накладних на підтвердження вимог в цій частині не містять підпису представника ВАТ „Теофіпольський цукровий завод" та не містять відбитку печатки товариства. Зазначає, що на даний час відповідача позбавлено можливості здійснити перевірку власних документів на предмет підтвердження здійснення поставки продукції по вказаним накладним. При поданні позивачем належно оформлених первинних документів відповідач погоджується визнати наявну заборгованість. Причину виникнення заборгованості відповідач пояснює сезонним характером виконуваних робіт та важким фінансовим станом підприємства. Просить врахувати зазначене при винесенні рішення та надати розстрочку виконання рішення.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

11.02.2009 р. між ТОВ ВК „Гірничодобувна промисловість" (продавець) та ВАТ „Теофіпольський цукровий завод" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу вапняку № 414/ГДП.

Згідно з 1.1. договору продавець продає, а покупець купує на умовах, передбачених даним договором вапняк за ціною, у кількості і найменуванні, зазначених у специфікації до договору, що оформляється як додаток до договору і є невід'ємною частиною договору.

У відповідності до п. 3 договору ціна на продукцію, що поставляється є договірною. Кількість та ціна продукції, що поставляється, вказуються в специфікації - додатку до договору.

Оплата за поставлену продукцію здійснюється з відстрочкою до 50 календарних днів з моменту переходу продукції у власність покупця, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця. Момент переходу продукції у власність покупця є дата оформлення товаротранспортної накладної.

В матеріалах справи наявний додаток до договору №1 –Специфікація №1, що підписаний сторонами.

На виконання умов договору позивачем було відвантажено відповідачу продукцію на загальну суму 229 942, 80 грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи копії видаткових та товарно-транспортних накладних.

Відповідач отриманий товар оплатив частково, на день розгляду справи заборгованість становить 169942,80 грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та давши їм оцінку в сукупності, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позову, а тому необхідність його задоволення виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ч.2 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно до ст.ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк.

Наявна заборгованість підтверджена первинними документами, а також складеним сторонами актом звірки взаєморозрахунків. Доводи відповідача щодо неналежного оформлення видаткових накладних судом до уваги не приймаються, оскільки ціна та кількість продукції, що поставлялась обумовлена в специфікації до договору та підтверджена товарно-транспортними накладними з відміткою підприємства відповідача про отримання.

Клопотання відповідача про надання розстрочки рішення розглянуто судом та підлягає задоволенню з наданням розстрочки виконання рішення рівними частинами на 6 місяців, враховуючи наступне. Заборгованість відповідачем визнається та проведено її часткове погашення. ВАТ „Теофіпольський цукровий завод” є підприємством із сезонним циклом виробництва, на даний час здійснюється підготовка до наступного сезону цукроваріння, що потребує залучення значних фінансових ресурсів. Відповідач наголошує, що виконання рішення можливе лише за рахунок прибутків, які будуть отримані з реалізації продукції, виробленої в 2009 р. Майно, на яке можливо звернути стягнення при виконанні рішення знаходиться в заставі. Коштів на рахунках підприємства, достатніх для погашення боргу немає. Наведене підтверджується доданими до клопотання документами, зокрема копіями договорів застави, банківськими довідками та іншими.

Згідно ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, суд у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Наведені заявником підстави судом оцінюються як обґрунтовані та виняткові, а тому суд прийшов до висновку про можливість надання розстрочки виконання рішення строком на 6 місяців, з 26.08.2009 р. зі сплатою 28323,80 грн. щомісячно, за наступним графіком погашення:

- вересень 2009 р. –28323,80 грн.;

- жовтень 2009 р. –28323,80 грн.;

- листопад 2009 р. –28323,80 грн.;

- грудень 2009 р. –28323,80 грн.;

- січень 2010 р. - 28323,80 грн.;

- лютий 2010 р. - 28323,80 грн.

Позов обґрунтований, підтверджений належними доказами і підлягає задоволенню з покладанням судових витрат на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 116, 121 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Теофіпольський цукровий завод", м. Теофіполь, вул. Жовтнева, 12, (код 05394995) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія "Гірничодобувна промисловість", м. Дніпропетровськ вул. Столярова, 3а, ( код 31261769) 169942,80 грн. (сто шістдесят дев’ять тисяч дев’ятсот сорок дві грн. 80 коп.), а також 2199,43 грн. (дві тисячі сто дев’яносто дев’ять грн. 43 коп.) витрат по оплаті державного мита та 312,50 грн. (триста дванадцять грн. 50 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Виконання рішення в частині сплати основного боргу розстрочити строком на 6 місяців, з 26.08.2009 р. зі сплатою 28323,80 грн. щомісячно, за наступним графіком погашення:

- до 26 вересня 2009 р. –28323,80 грн.;

- до 26 жовтня 2009 р. –28323,80 грн.;

- до 26 листопада 2009 р. –28323,80 грн.;

- до 26 грудня 2009 р. –28323,80 грн.;

- до 26 січня 2010 р. - 28323,80 грн.;

- до 26 лютого 2010 р. - 28323,80 грн.

Суддя