Decision № 4853435, 09.09.2009, Commercial Court of Volyn Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

від "09" вересня 2009 р. по справі № 07/91-38

Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сприяння», м.Хмельницький

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Вопак-Трейд», м.Луцьк

про стягнення 8316грн. 13коп.

Суддя Сур’як О.Г.

Представники :

від позивача : н/з

від відповідача : н/з

Суть спору: Позивач – ТзОВ «Сприяння» звернувся до господарського суду із позовом про стягнення з відповідача - ТзОВ «Вопак-Трейд» 8316,13грн., в тому числі 7890,27грн. боргу за поставлений товар (продукти харчування), 94,35грн. – 3% річних та 331,51грн. інфляційних втрат.

25.08.2009р, на адресу суду від позивача надійшла заява від 21.08.2009р. про розгляд справи за наявними у ній матеріалами без участі представника позивача.

Відповідач відзиву на позовну заяву згідно ст.59 ГПК України не подав, суму позову не оспорив та не скористався своїм правом взяти участь у судовому засіданні, хоча належним чином був повідомлений про розгляд справи у суді, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення 03.09.2009р.

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, господарський суд встановив наступне.

На підставі усної домовленості у січні 2009р. позивач - ТзОВ «Сприяння» поставив відповідачу – ТзОВ «Вопак-Трейд» товар - продукти харчування.

В силу ст.509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Проте, відповідач своїх зобов’язань по оплаті отриманого товару належним чином не виконав.

26.04.2009р. позивач на адресу відповідача направив претензію з вимогою оплатити поставлений товар.

Частиною ч.2 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Однак, відповідач повністю кошти за отриманий товар позивачу не сплатив, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість на суму 7890,27грн., що підтверджується двостороннім актом звірки взаємних розрахунків станом на 28.02.2009р. та банківськими виписками про часткову оплату товару від 02.03.2009р., від 10.03.2009р., від 20.03.2009р., від 27.04.2009р. та від 22.05.2009р.

Відповідно до ч.1, 7 ст.193 ГК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язань – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

На день розгляду спору заборгованість відповідача за отриманий товар становить 7890,27грн., не погашена, не оспорена, підтверджується матеріалами справи та підлягає до стягнення.

Поряд із цим, згідно ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

З огляду на викладене, з відповідача за прострочення платежу слід стягнути 94,35грн. – 3% річних та 331,51грн. інфляційних втрат.

Оскільки спір до розгляду суду доведений з вини відповідача, судові витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на нього згідно ст.ст.44, 49 ГПК України.

Враховуючи зазначене та керуючись ст. 193 ГК України, ст.ст. 509, 625 ЦК України, ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд –

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ««Вопак-Трейд» (м.Луцьк вул.. К.Савура, 21а, код ЄДРПОУ 34745403, Інд.под.№347454003188, свід.НДС №100086903 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сприяння» (м.Хмельницький вул..Тернопільська, 12, код ЄДРПОУ 23840062, Інд.под.№238400622251, свід.НДС №31786405) 8316грн.13коп. (в тому числі 7890,27грн. боргу, 94,35грн. – 3% річних та 331,51грн. інфляційних втрат), а також 102грн. витрат по сплаті державного мита та 312грн.50коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя