Decision № 4853356, 31.08.2009, Commercial Court of Dnipropetrovsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.08.09р.

Справа № 41/211-09

За позовом Приватного науково-виробничого підприємства "БАРВА", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАКО-ТРЕЙД", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 156601,09 грн.

Суддя Орєшкіна Е.В.

В засіданні приймали участь представники:

Від позивача: Хандога В.В., довіреність № 5 від 01.05.09 року

Від відповідача: Самуха М.М., довіреність б/н від 25.08.09 року

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача на його користь заборгованості в розмірі 146326,18 грн., інфляційних збитків –2048,57 грн., 3 % річних –914,04 грн., пені –7312,30 грн., всього –156601,09 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на порушення відповідачем прийнятих на себе зобов’язань щодо оплати поставленої йому позивачем продукції за умовами укладеного між сторонами договору № 02/21Т від 01.01.07 року.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що за умовами договору оплата покупцем отриманої від продавця продукції здійснюється після її реалізації та на момент розгляду справи у нього відсутні дані щодо кількості реалізованого та залишку нереалізованого товару.

За згодою представника позивача в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів та інших правочинів.

Приписами ст. 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона –постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Між позивачем –Приватним науково-виробничим підприємством «БАРВА»та відповідачем – Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАКО-ТРЕЙД» укладений договір № 02/21Т від 01.01.07 року (далі –договір), за умовами якого постачальник (позивач у справі) прийняв на себе зобов’язання в обумовлений договором строк поставити і передати у власність покупця (відповідача у справі) товар, та покупець, відповідно, зобов’язання прийняти цей товар та його сплатити.

На виконання умов договору позивачем в період 23.05.08 року по 28.01.09 року поставлено відповідачу товару на загальну суму 203179,86 грн., що підтверджується первинними документами, копії яких додані до позовної заяви (а.с. 24-108).

Відповідно до п. 4.3 договору, покупець здійснює оплату за реалізований товар шляхом банківського перерахування грошових коштів на розрахунковий (поточний) рахунок постачальника (за мірою реалізації) за період 1 календарний тиждень на протязі 14 банківських днів з дня закінчення календарної неділі, за яку здійснюється оплата.

Згідно приписів ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, дія яких поширюється на спірні взаємовідносини, зобов’язання мають виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та закону.

Враховуючи, що сторонами термін виконання зобов’язання –оплати продукції договором не конкретизований, тобто не встановлений, в силу ст. 530 Цивільного кодексу України, кредитор (позивач у справі) вправі вимагати його виконання у будь-який час. Боржник (відповідач у справі) повинен виконати таке зобов’язання в семиденний строк від дня пред’явлення вимоги кредитором.

В якості доказу звернення до відповідача з вимогою на оплату товару позивачем поданий лист № 91/07/32 від 18.08.09 року, надісланий на адресу відповідача 19.08.09 року, що підтверджено поштовим повідомленням № 2283906, копія якого долучена до матеріалів справи (а.с. 147), що отриманий останнім 22.08.09 року.

Оскільки законом форма вимоги не встановлена, суд приймає зазначений лист як доказ звернення позивача в порядку ст. 530 Цивільного кодексу України.

Отже, строк оплати отриманого товару у відповідача настав з 22.08.09 року по 28.08.09 року.

Фактичні дії сторін підпадають під норми ст.ст. 11, 202, 509, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України і свідчать про існування між сторонами відносин купівлі-продажу, в результаті чого у відповідача виникли зобов’язання по оплаті продукції.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до вимог цивільного кодексу, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Позивач посилається на частковий розрахунок відповідача за отриманий товар, до стягнення ним пред’явлений борг в розмірі 146326,18 грн.

У встановлений законом строк відповідач оплату зазначеної суми позивачу не здійснив, відсутність заборгованості, що є предметом позову, ним не доведена.

За таких обставин суд вбачає підстави для стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 146326,18 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми. Нарахована позивачем сума інфляційних збитків за період: квітень-травень 2009 року складає 2048,57 грн., 3 % річних за період з 01.04.09 року по 15.06.09 року –914,04 грн.

У разі порушення зобов’язання, у відповідності із ст. 611 Цивільного кодексу України, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 6.6 договору сторонами узгоджено, що у разі несвоєчасного або неповного перерахування грошових коштів, у відповідності із п. 4.3 договору, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період нарахування пені, від простроченої суми за кожен день прострочення.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних збитків, відсотків річних та неустойки задоволенню не підлягають, оскільки у визначений позивачем період їх нарахування у відповідача ще не виникло грошового зобов’язання за договором та відсутнє його порушення.

Заперечення відповідача суд прийняти до уваги не може, оскільки, договір, укладений між сторонами є договором поставки та позивач, за його умовами, передав у власність (а не на реалізацію) товар.

У відповідності із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на сторонни пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 1, 33, 34, 49, 82 –84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ТАКО-ТРЕЙД» - 50008, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Соборна,4, код ЄДРПОУ 34684304, , р/р 26000304290101 в КФ КБ «ТАС-Комерцбанк», МФО 307190 на користь Приватного науково-виробничого підприємства «БАРВА»- 49040, м.Дніпропетровськ, вул. Запорізьке шосе, б. 38, код ЄДРПОУ 39105140, п/р 26001043530501 в ВАТ «Сведбанк»м. Києва, МФО 300164 заборгованості 146326,18 грн. (сто сорок шість тисяч триста двадцять шість грн. 18 коп.), витрат по сплаті держмита –1463,26 грн. (одна тисяча чотириста шістдесят три грн. 26 коп.) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –312,50 грн. (триста дванадцять грн. 50 коп.).

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СУДДЯ Е.В. ОРЄШКІНА

Рішення підписано 31.08.09 року