Decision № 4852368, 07.09.2009, Commercial Court of the Autonomous Republic of Crimea

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 201

РІШЕННЯ

Іменем України

07.09.2009

Справа №2-26/3336-2009

За позовом Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи Урсуленко Олексія Анатолійовича, м. Херсон, вул. 14 Східна, 5.

До відповідача ТОВ «Ахтиар-С», м. Севастополь, пр. Жовтневої революції, 50; м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 31.

Про стягнення 7052,50 грн.

Суддя Медведчук О.Л.

Представники:

Від позивача – Магеррамова В.Є., предст., дов. від 13.04.09р.

Від відповідача – не з’явився.

Суть спору: Позивач - Суб’єкт підприємницької діяльності – фізична особа Урсуленко Олексій Анатолійович звернувся до господарського суду м. Севастополя із позовом про стягнення з відповідача - ТОВ «Ахтиар-С» суми боргу у розмірі 6220,28 грн., індексу інфляції у сумі 717,27 грн. та 3% річних у сумі 114,95 грн., а також просить стягнути з відповідача витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконано належним чином зобов’язання за договором щодо оплати поставленого товару, що є порушенням положень ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525,526 Цивільного кодексу України. Також у зв’язку із невиконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором позивачем відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України нараховано індекс інфляції та 3% річних.

20.05.2009р. господарським судом Севастополя (суддя Головко В.О.) було винесено ухвалу про прийняття позову до розгляду та порушення провадження у справі.

Ухвалою господарського суду м. Севастополя від 11.06.2009р. матеріали справи направлені до господарського суду АР Крим за територіальною підсудністю.

26.06.2009р. господарським судом АР Крим (суддя Медведчук О.Л.) винесено ухвалу про прийняття справи до розгляду.

Розгляд справи відкладався.

У судовому засіданні яке відбулося 07.09.2009р. представником позивача вимоги підтримано.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, витребувані судом заперечення на позов не надав.

Враховуючи той факт, що відповідачем порушено приписи ст. 22 ГПК України щодо належного виконання своїх прав та обов’язків, суд вважає за можливе розгляд справи за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

07.07.2008 (15.07.2008р.) року між Приватним підприємцем Урсуленко Олексієм Анатолійовичем (постачальник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ахтиар-С» (покупець за договором), був укладений договір поставки за № 99.

Відповідно до умов вказаного договору позивач взяв на себе зобов’язання по поставці в обумовлені строки (впродовж 4-х днів з моменту отримання замовлення) товарів, а відповідач у свою чергу прийняти та оплатити ці товари.

Згідно умов п. 4.5. договору поставки, в редакції укладеної сторонами додаткової угоди № 1 від 07.07.2008 р. (15.07.2008 р.) до договору поставки за № 99, покупець зобов'язаний здійснювати оплату за отриманий товар протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня з моменту поставки товару.

На виконання своїх зобов’язань позивачем було передано відповідачу товар за наступними видатковими накладними: № 19544 від 14.08.2008 р. на суму 1370,05 грн.; № 20295 від 21.08.2008 р. на суму 1658,50 грн.; № 21714 від 11.09.2008 р. на суму 2234,50 грн.; № 23152 від 25.09.2008 р. на суму 1544,90 грн., загальна сума поставленого товару становить 6807,95 грн.

Однак відповідачем зобов’язання щодо оплати поставленого товару належним чином не виконані, у зв’язку із чим за ним утворилася заборгованість у сумі 6220,28 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 31.10.2008р.

Відповідно до приписів ст.. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідачем на дату розгляду справи не представлено доказів сплати сформованої заборгованості.

Згідно до ст.. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 6220,28 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача індекс інфляції у сумі 717,27 грн. та 3% річних у сумі 114,95 грн.

Ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виконання цивільних обов’язків згідно ст. 14 Цивільного кодексу України здійснюється у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Враховуючи ті обставини, що відповідачем не виконано належним чином умови та взяті на себе зобов’язання за договором щодо своєчасної оплати вартості поставленого товару, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення індексу інфляції у сумі 717,27 грн. та 3% річних у сумі 114,95 грн. також підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, згідно ст. 44, 49 ГПК України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню саме на нього.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ТОВ «Ахтиар-С» (м. Севастополь, пр. Жовтневої революції, 50; м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 31; ідент. код 32896568) на користь Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи Урсуленко Олексія Анатолійовича (м. Херсон, вул. 14 Східна, 5; р/р 2600001693540 в ХФ ВАТ «Укрексімбанк», МФО 352639, код ЄДРПОУ 2500100736) заборгованість у сумі 6220,28 грн., індекс інфляції сумі 717,27 грн., 3% річних у сумі 114,95 грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 102,00 грн. та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Медведчук О.Л.