Decision № 485148, 27.02.2007, Commercial Court of Zhytomyr Oblast

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "27" лютого 2007 р. Справа № 12/307

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Сікорська Н.А.

судді

за участю представників сторін

від позивача Мойсієнко О.В. - дов. №165 від 19.06.06р.

від відповідача Дубницька Н.А. - дов. №173 від 26.02.07р.

Розглянув справу за позовом Приватного підприємства "Малинська меблева фабрика" (м. Малин)

до 1. Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" (м.Житомир)

2. Дочірнього підприємства "Словечанський лісгосп АПК" (с. Словечно, Овруцький р-н.)

про стягнення 9251,16 грн.

пред'явлено позов про стягнення 9251,16 грн., з яких 5273,50 грн. основного боргу, 1942,45 грн. майнової шкоди, 1613,21 грн. інфляційних, 422,00 грн. 3% річних, та судових витрат.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі. В судовому засіданні 27.02.07р. подав клопотання про припинення провадження у справі стосовно Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" та просить вважати відповідачем по справі "Словечанський лісгосп АПК", який являється дочірнім підприємством Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс".

Представник відповідача повідомив про погашення основного боргу, проти штрафних санкцій заперечує. Надав заперечення на позовну заяву №156 від 20.02.07р. в яких відповідач заперечує проти стягнення майнової шкоди в повному обсязі та частково визнає нарахування згідно ст.625 Цивільного кодексу України (а.с.29).

Розглянувши клопотання позивача, суд вважає, що відповідачем по справі слід вважати Дочірнє підприємство "Словечанський лісгосп АПК".

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

11.03.04р. між Приватним підприємством "Малинська меблева фабрика" (позивач) та Дочірнім підприємством "Словечанський лісгосп АПК" (відповідач) укладено договори купівлі-продажу №1 та №2 (а.с. 4-10).

Згідно договору №1 позивач зобов'язався поставити відповідачу меблі, згідно договору №2 відповідач зобов'язався поставити позивачу лісопродукцію.

На виконання своїх зобов'язань по договору №1 позивач передав ДП "Словечанський лісгосп АПК" сто стільців на загальну суму 8670,00 грн., що підтверджується накладною №55 та довіреністю ЯЗЦ №261123 від 16.03.04р. (а.с. 11-12).

У відповідності до п. 4.1. договору №1 розрахунок за товар покупець (відповідач) проводить протягом місяця з моменту підписання договору шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця, або іншим передбаченим законодавством України шляхом.

17.03.04р. по товарно-транспортній накладній №14 (а.с.13) ПП "Малинська меблева фабрика" отримала від відповідача будівельний ліс - сосну на загальну суму 3396,50 грн.

В результаті проведеного взаємозаліку заборгованість відповідача склала 5273,50 грн. (8670,00 грн. - 3396,50 грн.).

Оскільки, врезультаті вказаної поставки будівельного лісу вартість поставленого відповідачу товару була оплачена частково, 03.11.06р. останньому було направлено претензію №226 (а.с. 15).

На день звернення позивача до суду відповідач розрахунки за поставлений йому товар не провів.

В судовому засіданні було встановлено, що 29.01.07р. відповідач погасив основну заборгованість в повному обсязі, що підтверджується наданим представником відповідача платіжним дорученням № 104 на суму 5273,50 грн. (а.с.51).

В зв'язку з тим, що кошти у вказаному розмірі було перераховано позивачу після його звернення до суду, в частині стягнення 5273,50 грн. основного боргу провадження у справі слід припинити за п.1-1 ст.80 ГПК Україн, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Відповідач позовні вимоги визнає частково. В письмових запереченнях на позовну заяву №156 від 20.02.07р. (а.с.29) заперечує проти стягнення майнової шкоди в повному обсязі, оскільки вважає її заявлення до стягнення безпідставним. Нарахування згідно ст.625 Цивільного кодексу України заперечує частково, оскільки вважає, що позивач не вірно визначив період їх обчислення.

Оцінивши надані сторонами документи та їх пояснення суд встановив, що позов в цій частині підлягає частковому задоволенню.

Зокрема при дослідженні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 1942,45 грн. майнової шкоди судом встановлено, що у відповідності до ст.22 Цивільного кодексу України (Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За ст.614 Цивільного кодексу України соба, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Однак, суд не вбачає будь-якого причинно-наслідкового зв'язку між несвоєчасно проведеними відповідачем розрахунками по договору №1 та необхідністю укладення позивачем кредитного договору №010/06-2/902 від 03.10.03р. і витікаючими з нього наслідками у вигляді понесеної ПП "Малинська меблева фабрика" майнової шкоди, пов'язаної зі сплатою відсотків по договору від 03.10.03р.

Як вбачається з вказаного кредитного договору, датою його укладення зазначено 03.10.03р., що підтверджує відсутність вини відповідача у понесенні позивачем додаткових витрат по сплаті відсотків за користування кредитом, оскільки договір №1 було укладено 11.03.04р.

Враховуючи, що Кредитний договір було укладено за 5 місяців до підписання спірного договору №1, вчинене відповідачем порушення умов останнього договору ніяким чином не могло викликати потребу в укладенні саме кредитного договору від 03.10.03р.

За вказаних обставин вимога позивача стосовно стягнення з відповідача 1942,45 грн. майнової шкоди не підлягає задоволенню, оскільне не підтверджується матеріалами справи, тому в її задоволенні слід відмовити.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст. 625 ЦК України відповідачу нараховано інфляційні на суму 1613,21 грн. та 3% річних на суму 422,00 грн.

Розрахунки позовних вимог в частині інфляційних та 3% річних є обґрунтованими та відповідають чинному законодавству.

Згідно з ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається.

Згідно з ст.33 ГПК України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позов обгрунтований, підтверджується належними доказами по справі і підлягає частковому задоволенню на суму 2035,21 грн., в тому числі 1613,21 грн. інфляційних, 422,00 грн. річних. В частині стягнення 5273,50 грн. основного боргу провадження у справі суд припиняє за п.1-1 ст.80 ГПК України. В стягненні 1942,45 грн. майнової шкоди суд відмовляє.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 33, 49, 69, п.1-1 ст. 80, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Словечанський лісгосп АПК", Житомирська обл., Овруцький р-н., с. Словечно, код 05437629,

на користь Приватного підприємства "Малинська меблева фабрика", Житомирська обл., м. Малин., вул. М. Грушевського, 43, код 05516277

- 1613,21 грн. інфляційних;

- 422,00 грн. річних;

- 80,58 грн. витрат по сплаті держмита;

- 93,22 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 5273,50 грн. основного боргу провадження у справі припинити за п.1-1 ст.80 ГПК України.

4. В стягненні 1942,45 грн. майнової шкоди відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання мотивованого рішення.

Суддя Сікорська Н.А.

Дата підписання: 12 березня 2007 року.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3-сторонам