Decision № 4850631, 14.08.2009, Commercial Court of Zaporizhzhia Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.08.09 Справа № 17/195/09

Суддя

за позовною заявою: відкритого акціонерного товариства “Донбасенерго” в особі структурної одиниці відкритого акціонерного товариства “Донбасенерго” - Підприємства автомобільного транспорту, 84634, Донецька область, м. Горлівка, вул. Інтернаціональна, 73

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “Асан”, 69039, м. Запоріжжя, вул. Стальського, 19

про стягнення 29 100,00 грн.

суддя Корсун В.Л.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

16.06.09 до господарського суду Запорізької області звернулось відкрите акціонерне товариство “Донбасенерго” в особі структурної одиниці відкритого акціонерного товариства “Донбасенерго” - підприємства автомобільного транспорту (надалі - ВАТ “Донбасенерго”) з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “Асан” (далі - ТОВ “Асан”) про стягнення з відповідача 29 100,00 грн. основного боргу за договором перевезення вантажів від 01.01.08 № 1.

Ухвалою від 16.06.09 судом порушено провадження у справі № 17/195/09, судове засідання призначено на 09.07.09. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об’єктивного розгляду і вирішення справи.

Ухвалами від 09.07.09, від 30.07.09, у зв’язку з неприбуттям в судове засідання представника відповідача, розгляд справи було відкладено відповідно на 30.07.09, на 14.08.09.

За заявою представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 14.08.09, на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено рішення у повному обсязі.

Позивач підтримав заявлені вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, пояснював наступне. 01.01.08 між сторонами у справі був укладений договір перевезення вантажів № 1, на виконання умов якого позивач, згідно разових заявок ТОВ “Асан”, які є невід’ємною частиною договору, здійснено перевезення вантажу автомобільним транспортом на загальну суму 29 100,00 грн. Свої зобов’язання щодо оплати отриманих послуг відповідач не здійснив, внаслідок чого сума боргу становить 29 100,00 грн. Позивач вказує, що 13.10.08 між ТОВ “Асан” та ТОВ “Асанн” укладений договір доручення, згідно якого ТОВ “Асанн” зобов’язалося від імені довірителя провести оплату заборгованості ТОВ “Асан” перед позивачем на суму 29 100,00 грн. У зв’язку з чим, позивач просить суд, на підставі ст. ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 194 Господарського кодексу України стягнути з відповідача 29 100,00 грн. основного боргу за договором перевезення вантажу № 1.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, представник відповідача в судове засідання жодного разу не з’явився, правом надати відзив на позов не скористався. Про час та місце судового засідання відповідача судом повідомлено належним чином оскільки відповідно до п. 26.4.7-1 Роз’яснення президії Вищого господарського суду України від 31.05.02 № 04-5/609 “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи були направлені за адресою, зазначеною в позовній заяві.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб - учасників судового процесу.

Оскільки нез’явлення сторони у справі не є перешкодою для розгляду справи по суті, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне розглянути спір за наявними у справі матеріалами в межах строку, передбаченого ст. 69 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.08 між товариством з обмеженою відповідальністю “Асан” (Відправник) і відкритим акціонерним товариством “Донбасенерго” (Перевізник) укладено договір № 1, за умовами якого (п.1.1) Перевізник зобов’язується доставляти автомобільним транспортом довірений йому Відправником вантаж до пунктів призначення та передавати цей вантаж особам, що мають право на його одержання, а Відправник зобов’язується сплачувати за перевезення вантажу встановлену плату в порядку і на умовах цього договору.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що контрактні умови (маршрут, розмір оплати за перевезення, вимоги до автомобіля) щодо кожного окремого перевезення вантажу обумовлюються сторонами в Заявці, яка підписується сторонами і є невід’ємною частиною договору.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Статтею 909 Цивільного кодексу України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов спірного договору, у період з липня по вересень 2008 року, відповідно до узгоджених сторонами заявок, згідно разових договорів ВАТ “Донбасенерго” надало ТОВ “Асан” транспортні послуги по перевезенню товару на загальну суму 29 100,00 грн., про що свідчать рахунки, товарно - транспортні накладні та талони замовника (копії зазначених документів містяться в матеріалах справи). Вантаж був доставлений до міста призначення, що підтверджується товарно –транспортними накладними з відміткою ТОВ “Асан” про одержання вантажу.

Відповідно до п. 4.4 договору, перевезення вантажів від 01.01.08 № 1, Відправник на підставі рахунку протягом 5 календарних днів з моменту отримання пакету документів, що підтверджують належне виконання замовлення Перевізником, зобов’язується сплатити Перевізнику вартість отриманих послуг.

Однак, відповідач договірних зобов’язань належним чином не виконав, оплату вартості послуг не здійснив, чим порушив умови договору. Таким чином, на момент розгляду справи, сума основного боргу за спірним договором складає 29 100,00 грн.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Факт порушення умов договору та факт несплати у визначений договором термін отриманих послуг по перевезенню вантажу у розмірі 29 100,00 грн. підтверджується матеріалами справи, зокрема, двостороннім актом звірки взаєморозрахунків.

У зв’язку з викладеним, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 29 100,00 грн. основного боргу на підставі договору перевезення вантажів від 01.01.08 № 1 доведені, обґрунтовані, підтверджені доданими документами та підлягають задоволенню.

Посилання позивача на договір доручення від 13.10.08, який укладений між ТОВ “Асан” та ТОВ “Асанн” у зв’язку із змінами виду діяльності, складу учасників і директора ТОВ “Асан”, судом до уваги не приймається, оскільки предметом позову по даній справі є стягнення заборгованості за договором перевезення вантажів від 01.01.08 № 1, укладеного між ТОВ “Асан” і ВАТ “Донбасенерго”, відповідно до якого обов’язок щодо сплати наданих послуг належить саме ТОВ “Асан”, а не ТОВ “Асанн”, який не є стороною за спірним договором.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі - 291 грн. державного мита та 312,50 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4-5, 22, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Асан” (69039, м. Запоріжжя, вул. Стальського, 19, код ЄДРПОУ 13629550, р/р 2600010365101 в АБ “Металург” м. Запоріжжя, МФО 313582) на користь відкритого акціонерного товариства “Донбасенерго” в особі структурної одиниці відкритого акціонерного товариства “Донбасенерго” - підприємства автомобільного транспорту (84634, Донецька область, м. Горлівка, вул. Інтернаціональна, 73, код ЄДРПОУ 00131148, р/р 2600730117351 у Горлівському відділенні № 2864 ВАТ “Державний ощадний банк України”, МФО 394103) - 29 100 (двадцять дев’ять тисяч сто) грн. 00 коп. основного боргу, 291 (двісті дев’яносто одну) грн. 00 коп. державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.Л. Корсун