Decision № 4849809, 30.07.2009, Commercial Court of Lviv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.09 Справа№ 6/142

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Міжгалузеве територіально-виробниче об”єднання “Комплекс”, м.Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Трускавецьінвест”, м.Трускавець

про: стягнення 37874грн. 65коп.

Суддя: Гоменюк З.П.

Секретар судового засідання Гривняк Г.Т.

Представники:

від позивача: Горпинюк І.С.

від відповідача : Войтович О.В.

Представникам сторін, роз’яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обов’язки, зокрема, права заявляти відводи.

Суть спору: Позов заявлено Товариства з обмеженою відповідальністю “Міжгалузеве територіально-виробниче об”єднання “Комплекс” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Трувкавецьінвест” про стягнення 27636грн. 80коп. основного боргу, 5743грн. 89коп. пені, 730грн. 44коп. 3 % річних та 3763грн. 52коп. інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 15.06.2009р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 07.07.2009р. За клопотанням відповідача, ухвалою суду від 07.07.2009р. розгляд справи відкладено на 23.07.2009р. В судовому засіданні 23.07.2009р. судом оголошено перерву до 30.07.2009р. з метою надання можливості відповідачу долучити додаткові докази у справі та складення акту звірки взаєморозрахунків між сторонами.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав, просить позов задоволити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов б/н та дати (зареєстрований канцелярією суду 23.07.2009р. за № 15034) посилаючись на те, що сума основного боргу є меншою, ніж сума вказана у позовній заяві, однак в судовому засіданні 30.07.2009р. суму основного боргу визнав повністю та частково штрафні санкції. Також відповідач зазначає, що сторонами в договорі не встановлено точної дати, з якої виникає обов”язок по оплаті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

10.06.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Трускавецьінвест»(Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Міжгалузеве Територіальне Виробниче Об'єднання “Комплекс” (Субпідрядник) було укладено договір №0-01/06-12 поставки, монтажних, пусконалагоджувальних та випробувальних робіт обладнання КНС, відповідно до п.1.1. якого позивач зобов”язувався власними силами здійснити наступні роботи: 1) поставити покупцю каналізаційно-насосну станцію в комплекті, згідно Специфікації; 2) провести монтаж обладнання КНС та пусконалагоджувальні роботи, в тому числі і його обв”язку, а також його випробування, а замовник (позивач) зобов'язувався прийняти і оплатити поставлене обладнання КНС, роботи по його монтажу та випробуванню.

Сторонами також було підписано додаток №1 до договору №0-01/06-12 від 10.06.2008р. - специфікацію №1, якою було визначено перелік обладнання та робіт, які мали би бути виконані за умовами укладеного договору.

04.07.2008р. сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору №0-01/6-12 від 10.06.2008р., відповідно до якої були внесені зміни до п. 1.1. договору в частині збільшення переліку видів робіт, які мали бути виконані позивачем: додатково облаштувати КНС корзиною для підйому твердих відходів, а також провести випробування обладнання.

У зв'язку з укладенням додаткової угоди сторонами було підписано додаток №2 до договору №0-01/06-12 від 10.06.2008р. - специфікацію №2, якою було визначено додатковий перелік обладнання та робіт, які мали би бути виконані за умовами укладеного договору.

Протягом 17.06.2008р. –30.07.2008р. відповідачем сплачено позивачу аванс у розмірі 48000грн. 00коп.

Позивачем поставлено обладнання за договором та виконано монтажні та пусконалагоджувальні роботи на загальну суму 92500грн. 00коп., що підтверджується довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за липень 2008р. та актом приймання виконаних підрядних робіт за липень 2008р., які підписані сторонами 30.07.2008р.

Відповідно до п.3.4. договору остаточний розрахунок проводиться після випробування КНС і підписання акту виконаних робіт. Як стверджує позивач у позовній заяві, відповідач протягом серпня - грудня 2008р. погасив частину заборгованості сплативши 16863грн. 20коп.

Станом на час звернення з позовом до суду заборгованість відповідача становить 27636грн. 80коп.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений строк та у відповідності до умов договору та вимог цивільного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошових зобов’язань.

Спірні правовідносини підпадають під дію ст. 530 ЦК України, оскільки в договорі встановлено строки виконання сторонами своїх зобов”язань, зокрема п.3.4. передбачено, що остаточний розрахунок проводиться після випробування КНС і підписання акту виконаних робіт, тобто відповідає певній події у часі, для настання у відповідача обов”язку виконання умов договору щодо оплати.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. З огляду на викладене, позивач просить стягнути з відповідача 3763грн.52коп. інфляційних втрат та 730грн. 44коп. 3 % річних за період з 02.08.2008р. по 30.04.2009р. Суд вважає дану вимогу правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Крім цього, позивач просить стягнути з відповідача відповідно до п. 7.1. договору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний прострочений день. Відповідно до представленого суду розрахунку розмір нарахованої позивачем пені за період з 02.08.2008р. по 22.05.2009р. становить 5743грн. 89коп.

Згідно вимог ст. 233 Господарського кодексу України, у випадку, якщо підлягаюча до сплати штрафна санкція є надмірно великою порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. Якщо ж порушення зобов’язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що нарахована до сплати пеня підлягає задоволенню частково в розмірі 4500грн. 00коп.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку про те що позов підлягає задоволенню частково в частині стягнення 27636грн. 80коп. основного боргу, 4500грн. 00коп. пені, 730грн. 44коп. 3 % річних та 3763грн. 52коп. інфляційних втрат. В частині стягнення решти суми пені –відмовити.

Судові витрати покладаються на відповідача повністю.

Керуючись ст.ст. 525, 526,530, 625 ЦК України, ст.ст.33,43,49,82,84 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з ТзОВ “Трускавецьінвест”, м.Трускавець, вул.Суховоля, 50 (ідентифікаційний код код ЄДРПОУ 30439207) на користь ТзОВ “Міжгалузеве Теритооріальне Виробниче Об”єднання “Комплекс”, м.Львів, вул. Виговського, 34 (ідентифікаційний код 13798347) 27636грн. 80коп. основного боргу, 4500грн. 00коп. пені, 730грн. 44коп. 3 % річних та 3763грн. 52коп. інфляційних втрат, 379грн. 00коп. витрат по сплаті державного мита та 312грн. 50коп. витрат по сплаті послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

3. В частині стягнення решти суми пені –відмовити.

Суддя