Decision № 4847757, 21.07.2009, Commercial Court of Zaporizhzhia Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.09 Справа № 20/161/09

Суддя

м. Запоріжжя

За позовом Приватного підприємства “Парфенон” (69068, м. Запоріжжя, вул. Вороніхіна, 4/22)

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче об’єднання “Сучасні технології енергозахисту” (69067, м .Запоріжжя, вул. Автодорівська, буд. 26)

про стягнення суми 6567,73 грн.,

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача – Ковтун Н.М. (довіреність № 2 від 23.06.2009р.);

Від відповідача – не з’явився;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з ТОВ “Науково-виробниче об’єднання “Сучасні технології енергозахисту” на користь ПП “Парфенон” суми 6075 грн. заборгованості за відвантажений товар та надані послуги, суми 305,86 грн. втрат від інфляції, суми 186,44 грн. штрафних санкцій, всього суми 6567,73 грн.

Ухвалою господарського суду від 26.05.2009р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 20/161/09, судове засідання призначено на 08.07.2009р. Ухвалою суду від 08.07.2009р. у зв’язку з неявкою в судове засідання відповідача на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи № 20/161/09 відкладено на 21.07.2009р.

21.07.2009р. справу розглянуто, за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві, але в судовому засіданні 21.07.2009р. надав заяву про збільшення розміру позовних вимог, згідно якої просить стягнути з відповідача суму 6075 грн. заборгованості за відвантажений товар та надані послуги, суму 412,65 грн. втрат від інфляції, суму 82,61 грн. 3 % річних, суму 324,84 штрафних санкцій, всього суму 6895,10 грн. на підставі видаткової накладної № РН–0000001 від 12.02.2009р., Акту № ОУ–0000002 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 12.02.2009р., ст.ст. 11, 610 –612, 623, 625 ЦК України, ст.ст. 220, 231 України, ст.ст. 1, 2, 6, 12, 49, 58 ГПК України.

Відповідно до ст. 22 ГПК України заява прийнята судом для розгляду, згідно з фіскальним чеком №0998 копія заяви своєчасно 17.07.2009р. направлена відповідачу.

Позовні вимоги мотивовані наступними обставинами. На замовлення ТОВ “Науково-виробниче об’єднання “Сучасні технології енергозахисту” позивач на підставі видаткової накладної № РН–0000001 від 12.02.2009р. відвантажив товар (розчин цементно-піщаний М-100 та пісок) та Акту № ОУ–0000002 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 12.02.2009р. надав послуги спецтехніки (КАМАЗ 4234). Але Відповідач від сплати в повному обсязі поставленого товару та наданих послуг ухиляється, частково сплатив 12.03.2009р. суму 5000грн.

Відповідач у судове засідання не з’явився, письмовий відзив та витребувані судом документи не надав. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Ухвали суду направлялися на адресу відповідача, вказану у позовній заяві та довідці державного реєстратора з ЄДРПОУ.

Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст.75 ГПК України у відсутність відповідача, за наявними в ній матеріалами, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Приватним підприємством “Парфенон” (позивач) 12.02.2009р. згідно з видатковою накладною № РН–0000001 від 12.02.2009р. було поставлено товар –розчин цементно-піщаний М-100 та пісок на загальну суму 9735 грн. Товариству з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче об’єднання “Сучасні технології енергозахисту” (відповідач). Крім того, згідно Акту № ОУ–0000002 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 12.02.2009р. позивач надав відповідачу послуги спецтехніки КАМАЗ 4234 на суму 1340 грн. Вказаний акт підписаний сторонами та скріплений печатками.

Для оплати поставленого товару та наданих послуг позивачем було виставлено рахунок-фактуру № СФ–0000004 від 12.02.2009р. на загальну суму 11075 грн.

Відповідач поставлений товар оплатив лише частково, у розмірі 5000 грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 6075 грн.

01.04.2009р. позивач на адресу відповідача направив претензію № 1 з вимогою оплатити поставлений товар та надані послуги, яка залишилась без відповіді. Факт одержання претензії 03.04.2009р. підтверджений повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.15).

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково.

Із матеріалів справи слідує, що між сторонами на підставі ст.ст.11,202,509,642 ЦК України виникли зобов’язання, оскільки фактично між сторонами укладено договір купівлі-продажу та надання послуг.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 692 ЦК покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 901 цього Кодексу встановлено, що за договором послуг одна сторона зобов’язується за завданням другої сторони надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідач не надав суду доказів виконання зобов’язання, перерахування позивачу суми 6075 грн. заборгованості за відвантажений товар та надані послуги.

Таким чином, вимоги про стягнення суми 6075 грн. заборгованості за відвантажений товар та надані послуги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача суму 412,65 грн. збитків від інфляції за період лютий –червень 2009р., суму 82,61 грн. 3 % річних від простроченої суми оплати за період з 20.02.2009р. по 17.07.2009р. ( дні прострочення).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання грошових зобов’язань, вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат є обґрунтованими, однак, перевіривши розрахунок позивача, суд вважає, що вимоги про стягнення втрат від інфляції та 3 % річних підлягають задоволенню частково у сумі 406,41 грн. та 82,52 грн. відповідно у зв’язку з технічною помилкою у розрахунку. Зокрема, при розрахунку втрат від інфляції позивачем помилкова зазначена сума 6241,13грн. боргу за березень-червень 2009р., тоді як у зв’язку з оплатою 5000грн. сума боргу залишилась 6075грн.

Також позивач просить стягнути суму 324,84грн. штрафних санкцій , які розраховує на підставі ч.6 ст.231 ГК України за період з 20.02.2009р. по 17.07.2009р. у розмірі облікової ставки Національного банку України.

Суд вважає позовні вимоги в цій частині необгрунтованими і недоведеними. Статтею 231 ГК України, яка вказана у підставі позову в цій частині, встановлений лише порядок визначення розміру штрафних санкцій. Разом з тим, відповідно до ст.547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

На підставі викладеного, позов в цілому задовольняється частково.

Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати повністю покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст.ст. 49, 82–85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче об’єднання “Сучасні технології енергозахисту” (69067, м. Запоріжжя, вул. Автодорівська, 26, код ЄДРПОУ 34500992, п/р 26003150786 в ЗОД “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 313827) на користь Приватного підприємства “Парфенон” (69068, м. Запоріжжя, вул. Вороніхіна, 4/22, код ЄДРПОУ 32518217, п/р 26003315220920 в ДОФ АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 313010) суму 6075 грн. заборгованості за відвантажений товар та надані послуги, суму 406 грн. 41 коп. втрат від інфляції, суму 82 грн. 52 коп. 3 % річних, суму 102 грн. витрат на державне мито, суму 312 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя Л.П. Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення підписано у повному обсязі 04.08.2009р.