№ 48474283, 14.08.2015, Mykolaiv Regional Court of Appeal

Справа № 489/4664/15-п 14.08.2015 14.08.2015 14.08.2015

Номер провадження: 33/784/212/15

.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 33/784/212/15 Суддя суду 1-ої інстанції:ОСОБА_1

Категоріяч. 3 ст. 123 КУпАП Суддя апеляційного суду Івченко О.М.

ПО С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2015 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області в складі:

головуючої - судді Івченко О.М.

за участю секретаря Білика Є.І.

за участю особи, яку притягнуто

до адміністративної відповідальності ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві адміністративну справу за апеляцією особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 на постанову судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 23 липня 2015 року, якою

ОСОБА_2, 1963 року 03 місяця 25 дня народження, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, який працює водієм ПП «Савченко», проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3

- визнаний винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених за ч.3 ст. 123, ч.1 ст. 139 КУпАП та на нього накладено стягнення:

- за ч.3 ст. 123 КУпАП у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 рік, без оплатного вилучення транспортного засобу;

- за ч.1 ст. 139 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.

На підставі ст. 36 КУпАП на ОСОБА_2 накладено остаточне адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік, без оплатного вилучення транспортного засобу.

В С Т А Н О В И Л А :

Згідно постанови судді 02.05.2015 року о 23.20 год. ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом ОСОБА_3 0303 державний номер НОМЕР_1, на а\д Миколаїв-Доманівка-Берізки, здійснив виїзд на залізничний переїзд 1192 км перегону Колосівка ОСОБА_4 залізниці, в той час, коли рух через нього було заборонено (увімкнено сигналізацію та звуковий сигнал) Своїми діями ОСОБА_2 порушив п. 20.5 в ПДР України.

Крім того, 02.05.2015 року о 23.20 год. ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом ОСОБА_3 0303 державний номер НОМЕР_1, на а\д Миколаїв-Доманівка-Берізки, не вжив заходів щодо недопущення пошкодження залізничного переїзду 1192 перегону Колосівка-Миколаїв ОСОБА_4 залізниці, здійснив рух на заборонений сигнал світлофору, внаслідок чого пошкодив шлагбаум зі сторони світлофору «А», чиим порушив п.п. 1.5, 8.12 ПДР України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову судді змінити в частині накладення адміністративного стягнення. Посилається на те, що судом не враховано характер вчиненого ним правопорушення, обставини правопорушення, його майновий стан, обставина, що помякшує відповідальність щире розкаяння. Зазначає, що його робота повязана з керуванням транспортним засобом.

На думку апелянта доцільно застосування до нього адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту.

Вислухавши пояснення правопорушника ОСОБА_2 на підтримку апеляції, дослідивши матеріали адміністративної справи, вважаю, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновок судді про винуватість ОСОБА_2, який керував транспортним засобом, у вїзді на залізничний переїзд, у випадках коли рух через переїзд заборонено, вчинений водієм під час надання послуг з перевезення пасажирів та пошкодження технічних засобів регулювання дорожнього руху відповідає фактичним обставинам справи і апелянтом не оспорюється.

Не оспорюється апелянтом і кваліфікація дій за ч.1 ст.139 та ч.3 ст. 123 КУпАП.

При накладенні адміністративного стягнення суддя врахував характер вчиненого ОСОБА_2 правопорушення, особу порушника, його щире розкаяння у вчинених правопорушеннях і прийняв рішення про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення в межах санкцій ч.1 ст.139 та ч.3 ст. 123 КУпАП, а також остаточне стягнення на підставі ст. 36 КУпАП у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Накладене адміністративне стягнення є необхідним й достатнім для запобігання вчиненню ОСОБА_2 нових правопорушень.

Що стосується прохання ОСОБА_2 про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту, то згідно ст.294 КУпАП у разі зміни постанови в частині накладення стягнення воно не може бути посилено.

Виходячи із вимог вказаного закону, на ОСОБА_2 не може бути накладено адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту, про що просив апелянт, оскільки воно є більш суворим, ніж позбавлення права керування транспортним засобом.

З огляду на викладене вважаю постанову судді законною, обґрунтованою, яку слід залишити без зміни.

Керуючись ст. 294 КУпАП , суд-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляцію особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 23 липня 2015 року відносно ОСОБА_2 - без зміни.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Миколаївської області ОСОБА_5