Decision № 4847265, 23.06.2009, Commercial Court of the Autonomous Republic of Crimea

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

23.06.2009

Справа №2-7/2635-2009

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпродукт логістикс» (10025, м. Житомир, Корольовський район, вул. Заводська, 21; 10025, м. Житомир, вул. Сингаївського, 3, ідентифікаційний код 35021464)

До відповідача Приватного підприємства «Талан» (95048, м. Сімферополь, вул. Трубаченко, 11, кв. 10, ідентифікаційний код 32088788)

Про стягнення 970,00 грн.

Суддя ГС АР Крим І.І.Дворний

представники:

Від позивача – не з’явився.

Від відповідача - не з’явився.

Суть спору: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпродукт логістикс» звернулось до Господарського суду АР Крим з позовом про стягнення з Приватного підприємства «Талан» 970,00 грн. заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконуються належним чином умови укладеного між сторонами договору №4 від 19.12.2008 р. в частині повної та своєчасної оплати вартості наданих послуг, у зв’язку з чим заборгованість Приватного підприємства «Талан» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпродукт логістикс» складає 970,00 грн., що стало підставою для звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості в примусовому порядку.

Позивач у судове засідання не з’явився, однак направив до суду клопотання про розгляд справи без участі представника за наявними у справі матеріалами.

Відповідач у судове засідання жодного разу не з’явився, відзив на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін – це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо неявка цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд

ВСТАНОВИВ :

19.12.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпродукт логістикс» (Експедитор) та Приватним підприємством «Талан» (Замовник) був укладений договір про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажів в міжнародному автомобільному сполученні, пунктом 1.2 якого передбачено, що Експедитор, який діє від власного імені та за рахунок коштів Замовника, забезпечує пошук перевізників та здійснення перевезення вантажів замовника власним транспортом, розроблення маршруту перевезення, та інші, пов’язані з перевезенням дії.

Відповідно до пунктів 1.1, 2.1 договору умови кожного конкретного перевезення визначаються транспортною заявкою, яка є невід’ємною частиною даного договору, передається по факсу та має силу оригіналу.

Згідно з пунктом 1.4 Договору оплата проводиться Замовником на розрахунковий рахунок Експедитора протягом 14 банківських днів після отримання акта виконаних робіт, рахунку, податкової накладної та CMR.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов укладеного договору, на підставі відповідної заявки Приватного підприємства «Талан», позивачем був здійснений пошук перевізника після чого з СПД Акімовою Т. В. був укладений відповідний договір на перевезення вантажів в міжнародному сполученні від 24.02.2009 р., на виконання якого було здійснено відповідне перевезення вантажу відповідача за маршрутом Україна, АР Крим, Нижньогірський район, с. Жемчужина – Російська Федерація, м. Москва.

Виконання позивачем свого обов’язку підтверджується відповідною товарно-транспортною документацією (заявками, міжнародними товарно-транспортними накладними, рахунками, податковими накладними).

Після цього, позивачем були складені акти приймання-передачі робіт (наданих послуг) та направлені рахунки на оплату послуг:

- рахунок-фактура №00002/МР/ДЛ від 26.02.2009 р. на суму 3585,00 грн.;

- рахунок-фактура №00002/МР/ДЛ від 26.02.2009 р. на суму 12 200,00 грн.

У той же час, відповідачем вартість отриманих послуг була оплачена не в повному обсязі, що призвело до виникнення у Приватного підприємства «Талан» заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпродукт логістикс» в сумі 970,00 грн., яку позивач просить стягнути в примусовому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов’язань міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідач не представив суду доказів погашення заборгованості у сумі 970,00 грн., у той час як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення фактів такого роду. Таким чином, матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем умов договору №4 від 19.12.2008 р. в частині повної та своєчасної оплати вартості спожитих послуг, у зв’язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпродукт логістикс» є обґрунтованим та такими, що підлягають задоволенню.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу суд покладає на відповідача згідно з положеннями ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Талан» (95048, м. Сімферополь, вул. Трубаченко, 11, кв. 10, ідентифікаційний код 32088788) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпродукт логістикс» (10025, м. Житомир, Корольовський район, вул. Заводська, 21; 10025, м. Житомир, вул. Сингаївського, 3, ідентифікаційний код 35021464) заборгованість у сумі 970,00 грн., 102,00 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Дворний І.І.