Court ruling № 48455213, 06.08.2015, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" серпня 2015 р. м. Київ К/800/25530/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Веденяпіна О.А.

Островича С.Е.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2013

у справі №1170/2а-1427/12

за позовом прокурора Кіровського району м. Кіровограда в інтересах Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційного підприємства «Н-КТБ»

про стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Кіровського району м. Кіровограда в інтересах Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі по тексту - позивач, Кіровоградська ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області) звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційного підприємства «Н-КТБ» (далі по тексту - відповідач, ТОВ «ВКП «Н-КТБ») про стягнення податкового боргу щодо сплати орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в розмірі 23524,81 грн.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.08.2012 адміністративний позов задоволено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2013 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що відповідач має податковий борг з орендної плати за землю у розмірі 22944,36 грн., який виник внаслідок несплати зазначеного зобов'язання за вересень-грудень 2011 року та нарахованої пені у розмірі 580,45 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що обраний прокурором у справі, що розглядається, спосіб захисту (відновлення) порушеного права є таким, що не відповідає процедурі стягнення суми податкового боргу, передбаченого Податковим кодексом України.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

31.01.2011 ТОВ «ВКП «Н-КТБ» подало до Кіровоградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області податкову декларацію щодо орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на 2011 рік, якою визначило щомісячне податкове зобов'язання у сумі 5736,09 грн.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з пп. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право, зокрема, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків, крім фізичних осіб, регулюється ст. ст. 95 - 99 Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України).

Отже, право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги.

Згідно із ч. 2 ст. 183 3 Кодексу адміністративного судочинства України подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.

Разом з тим, відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

З матеріалів справи вбачається, що 03.12.2009 позивачем було сформовано першу податкову вимогу на суму 5741,57 грн., яка була отримана відповідачем в той же день.

13.01.2010 податковим органом сформовано другу податкову вимогу на суму 26951,01 грн., яка була отримана відповідачем в той же день.

Податкові вимоги не відкликались, оскільки у відповідача рахується податковий борг з грудня 2009 року.

Також, відповідачу нараховано пеню за несвоєчасне виконання податкового зобов'язання у сумі 580,45 грн.

З огляду на зазначене, податковий борг відповідача щодо сплати орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності становить 23524,81 грн., який не погашений, тому судом першої інстанції правомірно задоволенні позовні вимоги.

Оскільки, апеляційний суд під час розгляду справи неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, а суд першої інстанції вирішив спір з додержанням норм матеріального та процесуального права, то зазначена обставина відповідно до ч. 1 ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування постанови апеляційного суду, та залишення в силі постанови суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 226, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2013 скасувати та залишити в силі постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.08.2012.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)О.А. Веденяпін (підпис)С.Е. Острович