Decision № 4844791, 27.05.2009, Commercial Court of Ternopil Oblast

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" травня 2009 р.

Справа № 14/25-589

Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

за позовом Комунального підприємства "Адміністративно-технічна інспекція" Тернопільської міської ради вул. Родини Барвінських, 4, м.Тернопіль

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телком" вул. Замкова, 16, кв.47, м.Тернопіль

про стягнення боргу в сумі 515,00 грн.

За участю представників сторін:

Позивача: Питель Т.І., довіреність № 186 від 23.04.08 р.;

Відповідача: не з'явився.

Суть справи:

Комунальне підприємство "Адміністративно - технічна інспекція" Тернопільської міської ради звернулося в господарський суд Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телком" про стягнення заборгованості в сумі 515,00грн.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, які підтримані у судовому засіданні повноважним представником, позивач посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по договору на тимчасове користування місцем розташування спеціальної конструкції, що призвело до виникнення заборгованості, яку позивач просить стягнути з урахуванням індексу інфляції та 3% річних в судовому порядку.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, в судове засідання не з’явився, хоча про час і місце слухання справи був повідомлений в порядку ст. ст. 64, 77 ГПК України та п.19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. №01-8/482, з врахуванням положень ст. 93 ЦК України та відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 31-42 від 29.04.2009 р., наданих відділом державних реєстраторів Тернопільської міської ради.

За таких обставин справа відповідно до ст.75 ГПК України розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи відкладався з підстав викладених у відповідних ухвалах.

В судовому засіданні представнику позивача процесуальні права та обов’язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України, роз’яснено.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача господарським судом встановлено наступне.

Відповідно до ст.4 ЦК УРСР та ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

10 грудня 2003 р. між Госпрозрахунковою адміністративно–технічною інспекцією, правонаступником прав та обов’язків якої, відповідно до п. 1.1 Статуту (в редакції, зареєстрованій 08.09.2008року), є Комунальне підприємство “Адміністративно-технічна інспекція” Тернопільської міської ради (далі - Інспекція) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Телком" (далі - Розповсюджувач) укладено договір на тимчасове користування місцем розташування спеціальної конструкції № 49/03 строком на один рік.

01 грудня 2004 р. дія зазначеного договору продовжена до 10 грудня 2006 р., що зафіксовано в додатковій угоді до договору №49/03.

Відповідно до умов зазначених угод Інспекція, на правах власника, зобов’язалась надати Розповсюджувачу в тимчасове користування місця для розташування спеціальної конструкції з метою розміщення зовнішньої реклами за адресою м. Тернопіль, вул. Руська - 1шт. та м. Тернопіль, вул. Живова - 1 шт. (згідно специфікації до договору № 49/03 від 10.12.03), а Розповсюджувач взяв на себе обов"язки взяти в тимчасове користування вказані місця та своєчасно і в повному обсязі на умовах визначених у Договорі перераховувати на поточний рахунок Інспекції плату за користування ними.

Відповідно до п.6.1. Договору –плата за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів складає в місяць 106 грн. 24 коп. та проводиться помісячно, не пізніше 5-го числа кожного наступного місяця (п.6.2 договору).

Як вбачається із Акту від 10 грудня 2003 року та специфікації позивачем, на виконання умов договору, передано, а відповідачем - взято в тимчасове користування місце під розміщення рекламних конструкцій.

Як випливає із матеріалів справи, відповідач свого обов’язку щодо оплати за надане місце розташування спеціальних конструкцій в повному обсязі не виконав, допустивши заборгованість перед позивачем станом на 31 березня 2009 р. (дата звернення до суду) в розмірі 290,36 грн. ( розрахунок боргу в матеріалах справи).

Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Частиною 1 статті 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, що відповідно до поданого позивачем розрахунку становить 464,87 грн., а також три проценти річних від простроченої суми, що відповідно до розрахунку становить 50,13 грн.

Приймаючи до уваги, що в процесі судового розгляду спору відповідачем не подано, а судом не здобуто жодних доказів, які б свідчили про погашення заявленої до стягнення суми заборгованості чи заперечень з цього приводу, а тому позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Телком", вул. Замкова, 16, кв.47, м.Тернопіль - 464, 87 грн. боргу з урахування індексу інфляції та 50,13 грн. - три проценти річних підлягають до задоволення як такі, що доведені позивачем у відповідності із ст.ст. 33-34 ГПК України належними і допустимими доказами та неоспорені відповідачем.

Державне мито та інші судові витрати згідно ст. 49 ГПК України та Декрету Кабінету Міністрів „Про державне мито” покладаються на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Телком", вул. Замкова, 16, кв.47, м.Тернопіль, ідент. код 31195822, поточний рахунок № 260062297 в банку ТОД АППБ "Аваль", МФО 3388501:

- на користь Комунального підприємства "Адміністративно-технічна інспекція" Тернопільської міської ради вул. Родини Барвінських, 4, м. Тернопіль, ідент. код 22603743 –290(двісті дев'яносто) грн. 36 коп. боргу, 174 (сто сімдесять чотири) грн.51 коп. інфляційних нарахувань, 50 (п'ятдесять) грн. 13 коп. три проценти річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. в повернення сплаченого державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після вступу рішення у законну силу.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Суддя