№ 48384669, 13.08.2015, Odesa District Administrative Court

Справа № 815/4612/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2015 року 01 год. 50 хв. м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Корой С.М.

секретар судового засідання Петкова Ю.В.

За участю сторін:

представника позивача Старостіна О.С. (за довіреністю),

відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника третьої особи Масловського М.О. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом виконавчого комітету Одеської міської ради до засновника та голови організаційного комітету «Одеса Прайд-2015» ОСОБА_2, засновника та секретаря організаційного комітету «Одеса Прайд-2015» ОСОБА_3, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, про обмеження у реалізації права на мирні зібрання -

В С Т А Н О В И В:

12 серпня 2015 року виконавчий комітет Одеської міської ради звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до голови організаційного комітету «ОдесаПрайд-2015» ОСОБА_2, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, в якому просить суд обмежити голову організаційного комітету «Одеса Прайд-2015» ОСОБА_2 в реалізації права на мирні зібрання шляхом заборони проведення у період з 13 по 16 серпня 2015 року масових публічних заходів, а саме: зборів, мітингів, пікетів, походів, демонстрацій, маршів та будь яких інших мирних зібрань на вулицях міста Одеси.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 30.07.2015 року на адресу Одеського міського голови надійшов лист-повідомлення голови організаційного комітету «Одеса Прайд-2015» ОСОБА_2, в якому зазначено, що у період з 13 по 16 серпня 2015 року у м. Одесі відбудуться масові заходи в рамках проведення фестивалю квір-культури «Одеса Прайд-2015», під час якого заплановане проведення відкритих дискусійних площадок, показ короткометражних фільмів на проблематику СОГІ та мирної акції у формі демонстрації «Марш Рівності». Відповідно до вказаного повідомлення початок вищезгаданого «Маршу Рівності», в якому візьмуть участь представники ЛГБТ-спільноти: лесбійки, геї, бісексуали та трансгендери, має відбутися о 9:30 годині 15 серпня 2015 року в центральній частині м. Одеси. Також позивач зазначив, що 12.08.2015 року отримав лист Одеського міського управління Головного управління МВС України в Одеській області № 31/5-2068, в якому викладено прохання вжити заходи із встановлення обмежень вищевказаній організації у проведенні запланованих маршів, мітингів та ходів 15 та 16 серпня 2015 року. Посилаючись на положення ст. 39 Конституції України, ст. 21 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ратифікованого ще Указом президії Верховної Ради Української РСР від 19 жовтня 1973 року № 2148-VIII, ст. 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, пп.3 п. «б» ч. 1 ст. 38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про основи національної безпеки України», виконавчий комітет Одеської міської ради вказує на наявність правових підстав для обмеження відповідача у реалізації права на проведення запланованого заходу з підстав існування ризику масових заворушень, порушення громадського порядку під час проведення таких зібрань. З цього приводу позивач зазначив, що з поданого позивачем листа-повідомлення не вбачається деталізованої інформації щодо характеру проведення запланованих мирних зібрань, місць, часу, маршрутів їх проведення, орієнтовної кількості учасників, даних щодо осіб, відповідальних за їх проведення тощо, що унеможливлює вжиття органами місцевого самоврядування та правоохоронними органами необхідних заходів в інтересах громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення саме у місцях проведення таких заходів та в обсягах, які відповідатимуть кількості осіб, що планують взяти участь у відповідному заході. Крім того, позивач зазначив, що 14.08.2015 року о 19:30 годині у м. Одесі в ЦПКтаВ ім. Т.Г. Шевченка на стадіоні ФК «Чорномрець» заплановано проведення матчу між командами ФК «Шахтар» (м. Донецьк) та ФК «Дніпро» (м. Дніпропетровськ); 16.08.2015 року о 19:00 годині у вказаному місці також планується проведення футбольного матчу між командами ФК «Чорноморець» (м. Одеса) та ФК «Зоря» (м. Луганськ). Як вказує позивач, за інформацією, наданою Одеським міським управлінням ГУМВС України в Одеській області, у вказаний період часу до м. Одеса можливий приїзд радикально налаштованих осіб, зокрема, футбольних вболівальників («Ультрас») ФК «Шахтар», ФК «Дніпро», ФК «Зоря», які можливо будуть намагатися спровокувати правопорушення, що значно збільшує ризик виникнення порушень громадського порядку та випадків непокори органам виконавчої влади. Також позивач вказує на факти існування загострення конфлікту навколо ЛГБТ-спільноти, що нещодавно мали місце у місті Одеси. Поряд з цим, позивач звертає увагу суду, що центральна частина міста, у якій організатором заходу заплановано проведення масових заходів, є важливим об'єктом міської інфраструктури, через які щоденно проходять численні потоки людей, транспорту, туристів. Ці зони на сьогодні є такими, що передбачають скупчення людей та вважаються небезпечними для життя й здоров'я населення, у разі проявів неконтрольованого групування населення, а проведення неконтрольованих масових акцій в громадських місцях Одеси, знаходження значної кількості людей в одному місці може створити реальні шкідливі наслідки як для громадян, що мешкають або працюють поблизу, гостей міста, загального санітарного стану міста, так і для здоров'я самих учасників акції.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений адміністративний позов та наполягав на його задоволенні.

Відповідач ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення заявленого адміністративного позову. Крім того, за результатом розгляду клопотання відповідача, яке підтримано представником позивача, протокольною ухвалою суду від 12.08.2015 року залучено секретаря організаційного комітету «Одеса Прайд-2015» ОСОБА_3 як співвідповідача у справі, яка надала особисту згоду щодо її залучення. Крім того, під час вирішення зазначеного питання судом встановлено, що відповідно до пояснень відповідача ОСОБА_2 та наданого протоколу установчих зборів організаційного комітету Одеса Прайд- 2015 від 12.01.2015 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є засновниками організаційного комітету Одеса Прайд-2015» та були обрані відповідно головою та секретарем організаційного комітету Одеса Прайд - 2015 (а.с. 46-48).

У судовому засіданні відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 заперечували проти задоволення заявленого адміністративного позову, посилаючись на те, що позивачами не надано доказів на підтвердження наявності будь-яких реальних загроз учасникам Маршу, а також пояснили, що лист, адресований Одеському міському голові, на який посилається позивач та який був отриманий міською радою 29.07.2015 року, не є листом-повідомленням про проведення заходів, а є листом-зверненням щодо узгодження деталей проведення Маршу Рівності 15.08.2015 року у м. Одесі з міською радою та іншими органами влади, які покликані забезпечувати свободу мірних зібрань у місті. Відповідачі зазначили, що відвідували уповноважені органи з метою узгодження деталей проведення заявленого заходу у рамках фестивалю Одеса Прайд-2015, однак, на момент розгляду справи судом кінцевий результат ними не з'ясований, оскільки правоохоронними органами запропоновано проведення заходів на Куликовому полі у м. Одесі, проте, зазначене місце відповідачами не погоджено з огляду на події, що сталися у вказаному місці 2 травня 2014 року. У проведенні заходу в іншому місці їм відмовлено.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, надав у судовому засіданні пояснення у справі (а.с.25-27), в яких підтримав заявлений адміністративний позов та просив його задовольнити з підстав існування високої вірогідності виникнення протистояння та конфліктних ситуацій між учасниками акції та особами, які не беруть у ній участь, що може привести до різкого загострення ситуації, а саме, виникнення заворушень, вчинення злочинів, чим створюється загроза охороні здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей. Таку вірогідність третя особа пов'язує із обставинами, наведеними в адміністративному позові. Крім того, у поясненнях зазначено, що забезпечення охорони громадського порядку та безпеки громадян при проведенні подібних заходів потребує залучення значної кількості особового складу підрозділів підпорядкованих ОМУ ГУМВС України в Одеській області, військовослужбовців Національної гвардії України, працівників та курсантів вищих учбових закладів системи освіти МВС України, а також додаткових сил та засобів з інших регіонів держави, що негативно впливає на стан правопорядку в інших районах міста, примушує перекривати рух автотранспорту на вулицях, що прилягають до місць проведення заходів.

Суд, заслухавши осіб, що з'явились в судове засідання, дослідивши доводи адміністративного позову, заперечень проти нього, пояснення сторін, наявні матеріали справи та обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, встановив наступне.

29.07.2015 року на адресу Одеського міського голови надійшов лист-повідомлення від голови організаційного комітету «Одеса Прайд-2015» співорганізатора Маршу рівності ОСОБА_2 (а.с.11-12). У вказаному повідомленні зазначено, що у період з 13 по 16 серпня 2015 року у м. Одесі відбудуться масові заходи в рамках проведення фестивалю квір-культури «Одеса Прайд-2015», під час якого заплановане проведення відкритих дискусійних площадок, показ короткометражних фільмів на проблематику СОГІ та мирної акції у формі демонстрації «Марш Рівності». Відповідно до вказаного повідомлення початок вищезгаданого «Маршу Рівності», в якому візьмуть участь представники ЛГБТ-спільноти: лесбійки, геї, бісексуали та трансгендери, має відбутися о 9:30 годині 15 серпня 2015 року в центральній частині м. Одеси. Також у листі наведене посилання на План заходів фестивалю квір-культури «ОдесаПрайд-2015 року», доступний на електронному ресурсі. З наведеного плану вбачається, що в рамках проведення вищезгаданого фестивалю планується воркшоп, флешмоби, квест-екскурсія, дискусійні майданчики з актуальних питань відповідної тематики, презентація арт-виставки, фуршет, час для вільного спілкування, фестиваль короткометражного кіно, ярмарка, пляжна вечоринка, вулична правозахисна акція. У відповідному плані міститься орієнтовний час проведення цих заходів без визначення місць їх проведення.

Листом від 12.08.2015 року № 31/5-2068 Одеське міське управління Головного управління МВС України в Одеській області звернулось до міського голови, в якому викладено прохання щодо вжиття заходів із встановлення обмежень вищевказаній організації у проведенні запланованих маршів, мітингів та ходів 15 та 16 серпня 2015 року окрім тих, що передбачені офіційними заходами Одеської міської ради та Одеської обласної державної адміністрації (а.с.16 -17).

У вказаному листі наведена інформація про існування високої вірогідності виникнення протистояння та конфліктних ситуацій між учасниками акції та особами, які не беруть у ній участь, що може привести до різкого загострення ситуації, а саме, виникнення заворушень, вчинення злочинів, чим створюється загроза охороні здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей. В обґрунтування зазначеного прохання Одеське міське управління Головного управління МВС України в Одеській області вказувало на заплановані 14 та 16 серпня 2015 року футбольні матчі, у зв'язку з проведенням якого у місті очікується скупчення радикально налаштованих вболівальників футбольних команд - учасників відповідних матчів «Ультрас», які можуть спровокувати правопорушення, що збільшує ризик виникнення порушень громадського порядку та випадків непокори органам виконавчої влади. Також вищезгаданим органом у листі зазначено, що патріотично налаштовані громадяни, які підтримують європейські цінності, виступають проти проведення Маршу Рівності у формі ходи та звернуто увагу, що 20.07.2015 року біля розважального закладу «Libertin», розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 60, в якому збираються представники ЛГБТ-спільноти: лесбійки, геї, бісексуали та трансгендери, невстановленою особою було підкинуто бойову гранату, внаслідок вибуху якої постраждав охоронець закладу.

Крім того, 12.08.2012 року до міського голови звернулись голови християнських конфесій Одеської області з проханням не допустити проведення анонсованого в рамках фестивалю «Одеса Прайд-2015» заходу у вигляді параду представників ЛГБТ-спільноти як такого, що є недоречним, суперечить здоровому глузду та порочить репутацію міста (а.с. 15).

Отримання такої інформації зумовило звернення виконавчого комітету Одеської міської ради із цим адміністративним позовом.

Досліджуючи наявність правових підстав для обмеження права відповідачів у реалізації права на мірні зібрання, суд встановив наступне.

Статтею 39 Конституції України встановлено, що громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування. Обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку - з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Однак у відповідності до статті 68 Конституції України при здійсненні цих прав і свобод не повинно бути посягань на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікована Верховною Радою України згідно із Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», гарантує кожній особі, серед інших прав і свобод, право на свободу зібрань та об'єднання. Зокрема, частиною першою статті 11 Конвенції передбачено право кожного на свободу мирних зібрань і свободу об'єднання з іншими особами, включаючи право створювати профспілки та вступати до них для захисту своїх інтересів.

Статтею 21 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ратифікованого ще Указом президії Верховної Ради Української РСР від 19 жовтня 1973 року № 2148-VIII, також визнається право на мирні збори. Зазначена стаття визначає, що користування цим правом не підлягає ніяким обмеженням, крім тих, які накладаються відповідно до закону і які є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах державної чи суспільної безпеки, громадського порядку, охорони здоров'я і моральності населення або захисту прав та свобод інших осіб.

Частиною другою статті 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що здійснення прав на свободу зібрань та об'єднання не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Цивільний кодекс України, зокрема його стаття 315, передбачає право фізичних осіб на мирні збори, конференції, засідання, фестивалі тощо. Відповідно до частини другої цієї статті обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання може встановлюватися судом відповідно до закону.

Виходячи з положень зазначених норм права, мирні зібрання є одним із засобів відстоювання людиною і громадянином своїх прав, свобод та інтересів у демократичному суспільстві. Право громадян на свободу мирних зібрань в Україні гарантується та захищене державою, яка зобов'язана забезпечити його ефективну реалізацію. Здійснення цього права не підлягає жодним обмеженням, крім випадків, установлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Статтею 38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що до відання виконавчого комітету Одеської міської ради належать повноваження щодо вирішення відповідно до закону питань про проведення зборів, мітингів, маніфестацій і демонстрацій, видовищних та інших масових заходів; здійснення контролю за забезпеченням при їх проведенні громадського порядку.

Відповідно до ч.1 ст.182 КАС України органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування негайно після одержання повідомлення про проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій тощо мають право звернутися до окружного адміністративного суду за своїм місцезнаходженням із позовною заявою про заборону таких заходів чи про інше обмеження права на мирні зібрання (щодо місця чи часу їх проведення тощо).

За змістом ч.5 ст.182 КАС України суд задовольняє вимоги позивача в інтересах національної безпеки та громадського порядку в разі, якщо визнає, що проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань може створити реальну небезпеку заворушень чи злочинів, загрозу здоров'ю населення або правам і свободам інших людей.

З урахуванням наведеного, чинним законодавством України та міжнародними актами, згода на обов'язковість яких надано Україною, визначається можливість обмеження гарантованого державою права на мирні зібрання в інтересах національної безпеки та громадського порядку.

Крім того, виходячи з чинних актів законодавства, необхідною умовою проведення мирних зібрань є забезпечення органами місцевого самоврядування та виконавчими органами влади громадського порядку під час їх проведення, реальна здатність забезпечення чого кореспондується з обов'язком завчасного сповіщення таких органів про заплановані масові заходи.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 19.04.2001 року №4-рп/2001 (справа №1-30/2001 щодо завчасного сповіщення про масові зібрання) організатори таких мирних зібрань мають сповістити органи виконавчої влади про проведення заходів заздалегідь, тобто у прийнятні строки, що передують даті їх проведення. Ці строки не повинні обмежувати передбачене статтею 39 Конституції України право громадян, а має служити його гарантією і водночас надавати можливість відповідним органам вжити заходів щодо безперешкодного проведення громадянами зборів, мітингів, походів і демонстрацій, забезпечення громадського прядку, прав і свобод інших людей.

Враховуючи визначену мету сповіщення органів місцевого самоврядування та виконавчої влади про заплановані мирні зібрання, що пов'язується законодавцем із наданням можливості вжити заходи щодо забезпечення громадського порядку, сповіщення органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади має відбуватися у спосіб, який об'єктивно дозволить проаналізувати характер такого заходу та визначити необхідні для проведення конкретного заходу організаційні та інші заходи із забезпечення громадського порядку під час його проведення. Необхідними для забезпечення органами влади таких повноважень критеріями мірного зібрання, зокрема, є мета, форма, місце проведення заходу або маршрути руху, час його початку і закінчення, передбачувана кількість учасників, прізвища, імена, по батькові уповноважених (організаторів) тощо, які мають визначатися у відповідному повідомленні про запланований мирний захід.

Зазначене, зокрема, кореспондує положенням п. 2 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 28.07.1988 року № 9306-XI «Про порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в СРСР», який діє в частині, що не суперечить чинному законодавству України, та відповідно до якого у заяві про проведення зборів, мітингу, вуличного походу або демонстрації зазначаються мета, форма, місце проведення заходу або маршрути руху, час його початку і закінчення, передбачувана кількість учасників, прізвища, імена, по батькові уповноважених (організаторів), місце їх проживання і роботи (навчання), дата подачі заяви.

Суд вважає, що безпосередньо наведені вище положення зазначеного Указу не суперечать чинним актам законодавства України, оскільки регулюють питання, які не врегульовані у законодавстві України, однак, не стосуються будь-яких обмежень осіб у проведенні мірних зібрань, зокрема, щодо узгоджувального порядку проведення мирних зібрань, який застосовувався відповідно до цього Указу, а спрямовані на регламентацію питань змісту повідомлення про запланований масовий захід, необхідного для вжиття уповноваженими органами адекватних заходів з охорони громадського порядку під час проведення заходу.

Однак, дослідивши повідомлення, надіслане відповідачем у справі до органу місцевого самоврядування та Одеського міського управління ГУМВС України в Одеській області, суд встановив, що в ньому відсутня необхідна інформація про заплановані заходи, а саме, не визначено форми проведення всіх запланованих заходів, часу, місця їх проведення, в тому числі й маршруту руху запланованого Маршу Рівності, орієнтовної кількості учасників заходів, не наведено будь-якої інформації про уповноважених (організаторів) відповідних заходів.

У судовому засіданні відповідачі зазначили, що єдиним масовим заходом, який передбачає проведення на вулицях міста, є Марш Рівності, що запланований для проведення 15 серпня 2015 року о 9 годині 30 хвилин. При цьому під час з'ясування судом у судовому засіданні обставин щодо належного сповіщення організаторами заходу органу місцевого самоврядування та виконавчих органів влади відповідачі вказали, що звертались із вищевказаною заявою з метою узгодження з представниками місця проведення відповідного заходу та не заперечували проти того, що відповідне звернення не містить конкретної інформації щодо запланованого заходу, яка має зазначатись у повідомленні про мірне зібрання, та взагалі не розглядають його як повідомлення про проведення мірного зібрання. Під час судового засідання відповідачі також не визначились із місцем проведення відповідного мірного зібрання.

Водночас, суд звертає увагу, що чинним законодавством не передбачено механізму попереднього узгодження умов проведення мірного зібрання, тоді як законодавством встановлено повідомний характер проведення мірних зібрань, що не передбачає отримання від органів влади відповідних погоджень, однак зобов'язує організаторів заходу самостійно надавати вичерпну інформацію про запланований захід. Суд критично оцінює посилання відповідачів на пропозицію правоохоронних органів щодо проведення запланованого заходу на Куликовому полі у м. Одесі, а так само і на відмову у проведенні заходу в іншому місці, у зв'язку з ненаданням до суду жодного доказу в обґрунтування зазначених обставин.

Враховуючи наведені вище обставини, суд вважає, що всупереч положенням ст. 39 Конституції України, організаторами заходу не забезпечено належне завчасне сповіщення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування у спосіб, який надав би можливість здійснення вказаними органами покладених на них повноважень щодо забезпечення громадського контролю під час проведення відповідного мірного зібрання, що свідчить про порушення відповідачами встановленого порядку проведення мірних зібрань.

Крім того, положеннями ст. 1 Закону України «Про основи національної безпеки України» поняття національної безпеки визначено як захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам у різних сферах державного управління при виникненні негативних тенденцій до створення потенційних або реальних загроз національним інтересам.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про основи національної безпеки України» об'єктом національної безпеки є людина і громадянин - їхні конституційні права і свободи.

Положеннями ст.6 вказаного нормативно-правового акта визначено, що пріоритетами національних інтересів України, зокрема, є гарантування конституційних прав і свобод людини і громадянина; розвиток громадянського суспільства, його демократичних інститутів; захист державного суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності державних кордонів, недопущення втручання у внутрішні справи України; зміцнення політичної і соціальної стабільності в суспільстві.

Згідно зі статтею 3 цього Закону об'єктами національної безпеки є людина і громадянин - їхні конституційні права і свободи; суспільство - його духовні, морально-етичні, культурні, історичні, інтелектуальні та матеріальні цінності, інформаційне і навколишнє природне середовище і природні ресурси; держава - її конституційний лад, суверенітет, територіальна цілісність і недоторканність.

Національні інтереси відповідно до зазначеного акта - життєво важливі матеріальні, інтелектуальні і духовні цінності Українського народу як носія суверенітету і єдиного джерела влади в Україні, визначальні потреби суспільства і держави, реалізація яких гарантує державний суверенітет України та її прогресивний розвиток; загрози національній безпеці - наявні та потенційно можливі явища і чинники, що створюють небезпеку життєво важливим національним інтересам України.

В свою чергу, виходячи зі ст. 7 зазначеного Закону, серед загроз національній безпеці України, стабільності в суспільстві визначено воєнно-політичну нестабільність, регіональні та локальні війни (конфлікти) в різних регіонах світу, насамперед поблизу кордонів України; загрозу посягань з боку окремих груп та осіб на державний суверенітет, територіальну цілісність, економічний, науково-технічний і оборонний потенціал України, права і свободи громадян; структурну та функціональну незбалансованість політичної системи суспільства, нездатність окремих її ланок до оперативного реагування на загрози національній безпеці тощо.

Згідно з Положенням про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 листопада 2010 року № 550, громадський порядок - це система суспільних відносин, які складаються і розвиваються в громадських місцях під впливом правових та соціальних норм, спрямованих на забезпечення нормального функціонування установ, організацій, громадських об'єднань, праці й відпочинку громадян, повагу до їх честі, людської гідності та громадської моралі.

Тлумачення понять «національна безпека», «громадський порядок», «громадська безпека» та інших, що стосуються окремих положень щодо обмеження прав, містяться також у Сіракузьких принципах тлумачення обмежень і відступів від положень Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, схвалених економічною та соціальною радою Організації Об'єднаних Націй у 1985 році.

Так, згідно з названим актом «громадський порядок» можна визначити як сукупність норм, які забезпечують життєдіяльність суспільства або як низку основоположних принципів, на яких побудовано суспільство. Повага до прав людини є частиною громадського порядку. Громадський порядок необхідно тлумачити в контексті задач конкретного права, яке обмежено з цієї підстави.

Під «громадською безпекою» мається на увазі захист від загрози безпеці людей, їхньому життю або фізичному здоров'ю, а також серйозних збитків їхньому майну.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, виконавчий комітет Одеської міської ради посилається, зокрема, на побоювання виникнення сутичок між учасниками мирного зібрання представниками різних громадських об'єднань та прихильниками різновекторних антагоністичних громадянських позицій, небезпеку заворушень та вчинення кримінальних правопорушень, загрозу здоров'ю населення, правам і свободам інших людей.

Як вбачається з рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олінжер проти Австрії» від 29 червня 2006 року, оцінюючи побоювання представників влади стосовно можливості виникнення сутички між учасниками різних зборів, суд зауважив, що такі побоювання мають бути підтверджені інформацією про те, що у попередні роки під час таких акцій справді мали місце випадки насильства.

Під час розгляду справи судом встановлено, що у попередні періоди під час проведення аналогічних акцій були зафіксовані випадки насильства у відношенні до учасників відповідних акцій.

Так, у зверненні відповідача, адресованому міському голові, викладена інформація, відповідно до якої під час проведення аналогічного заходу у 2012 році у м. Києві проведення акції було заблоковано радикалами.

У червні 2015 року під час проведення Маршу Рівності у м. Києві невідомими агресивно налаштованими особами у натовп кинуто сльозогінний газ та димові шашки, внаслідок чого постраждали учасники заходу та співробітники правоохоронних органів. Факти отримання тілесних ушкоджень учасниками наведених заходів відомі відповідачам та підтверджені ними у судовому засіданні.

Крім того, досліджуючи обґрунтованість тверджень позивача про загрозу виникнення масових заворушень, суд враховує, що 14 серпня 2015 року о 19:30 годині у м. Одесі в Центральному парку культури та відпочинку ім. Т.Г. Шевченка на стадіоні ФК «Чорноморець» заплановано проведення матчу між командами ФК «Шахтар» (м. Донецьк) та ФК «Дніпро» (м. Дніпропетровськ). 16 серпня 2015 року о 19:00 годині у вказаному місці також планується проведення футбольного матчу між командами ФК «Чорноморець» (м. Одеса) та ФК «Зоря» (м. Луганськ).

Загальновідомим фактом є скупчення у містах, в яких відбувається проведення футбольних матчів, футбольних вболівальників команд, які беруть участь у відповідних матчах, окремі з яких є радикально налаштованими, так звані «Ультрас», за участю яких неодноразово виникали сутички та порушення громадського порядку різного характеру. Зазначені обставини є додатковими факторами можливого виникнення сутичок між представниками різних громадських об'єднань та прихильниками різновекторних антагоністичних громадянських позицій, небезпеки заворушень та вчинення кримінальних правопорушень, загрози здоров'ю населення, правам і свободам учасників акцій та інших людей.

В ході розгляду судової справи також встановлені факти, які свідчать про занепокоєння та негативне налаштування громадськості міста щодо проведення запланованого заходу, про що свідчать численні листи, звернення до правоохоронних органів та органів влади (а.с. 15, 28-30) і негативні відгуки у засобах масової інформації, що, з урахуванням суспільно-політичної ситуації, яка склалася у державі останнім часом, наявності подій, що відбуваються на сході держави, а також подій, що мале місце в Одесі 2 травня 2014 року, є додатковими підтвердженнями існування підвищеної загрози виникнення випадків насильства, порушення громадського порядку під час проведення заходів.

Крім того, 20.07.2015 року у м. Одесі відбувся акт агресії проти ЛГБТ-спільноти, представники якої мають намір взяти участь у запланованому заході, що полягав у підкиданні до розважального закладу «Libertin», розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 60, бойової гранати, внаслідок вибуху якої постраждав охоронець відповідного закладу.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що проведення зазначеного заходу може створити реальну небезпеку і загрозу громадському порядку у місті, здоров'ю та життю осіб, які братимуть у них участь, а також інших громадян та гостей міста Одеси, що є підставою для обмеження права на його проведення.

Водночас, суд звертає увагу, що позовні вимоги позивача є неконкретними, не визначають конкретних заходів, щодо проведення яких позивачем заявлено вимоги стосовно обмеження права на їх проведення, у зв'язку з чим, враховуючи, що за матеріалами справи на вулицях міста планується провести лише захід у вигляді Маршу Рівності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню лише в частині обмеження права на мірне зібрання шляхом заборони проведення Маршу рівності на вулицях м. Одеси.

На підставі встановленого, керуючись приписами ст.ст. 11, 162 КАС України, суд вважає, що вимоги позивача є частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.6 ст.182, п.6 ч.1 ст.256 КАС України, постанови суду у справах про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання виконуються негайно.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 6, 9, 11, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 182, 186, 254, 256 КАС України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов виконавчого комітету Одеської міської ради задовольнити частково.

Обмежити право на мирне зібрання шляхом заборони засновнику та голові організаційного комітету «Одеса Прайд-2015» ОСОБА_2, засновнику та секретарю організаційного комітету «Одеса Прайд-2015» ОСОБА_3 проведення 15 серпня 2015 року Маршу Рівності у місті Одесі.

У задоволені решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду підлягає негайному виконанню. Оскарження постанови не зупиняє її виконання.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги, або в порядку ч.2 ст. 186 КАС України.

Суддя С.М. Корой