Decision № 48239241, 15.03.2012, Sviatoshynskyi District Court of Kyiv City

ун. № 2608/2515/12

пр. № 2/2608/2906/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2012 року

Святошинський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді - Чалої А.П.,

при секретарі - Котляр Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до ОСОБА_2,

3-тя особа:ТОВ «Агрофірма «Рубежівська»

проподіл майна подружжя

та за самостійним позовом

ТОВ «Агрофірма «Рубежівська»

доОСОБА_3,

ОСОБА_2,

3-тя особа:Управління Держкомзему у Києво-Святошинському

районі Київської області

провизнання права власності, -

В с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 та просила поділити їх спільно нажите майно і визнати за нею право власності на ? частину нежилої будівлі, загальною площею 5 000,00 кв.м. (Літ. «А») по вул.Пшеничній, 8-А в м.Києві та на ? частину земельної ділянки площею 2,4337 га для іншого сільськогосподарського призначення, а саме: для розташування та обслуговування об*єктів нерухомості з кадастровим номером 3222485200:04:002:5001, яка розташована на території Михайлівсько-Рубежівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, а за відповідачем визнати право власності на іншу ? частину цього нерухомого майна, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що проживає з відповідачем однією сім*єю без шлюбу з 2006р., у власності вони мають спільно нажите майно, відповідач є керівником ТОВ «Агрофірма «Рубежівська» і між ними виник спір щодо спільного майна. Просила задовольнити позов на підставі ст.ст. 60, 65, 70, 71, 74 СК України.

Третя особа - ТОВ «Агрофірма «Рубежівська» проти позову заперечувала та звернулась із самостійним позовом до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та просила визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 2,4337 га для іншого сільськогосподарського призначення, а саме: для розташування та обслуговування об*єктів нерухомості, з кадастровим номером 3222485200:04:002:5001, яка розташована на території Михайлівсько-Рубежівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, обґрунтовуючи самостійні позовні вимоги тим, що ТОВ «Агрофірма «Рубежівська» на підставі Державного акту про право колективної власності на землю є власником земельної ділянки 1921,7 га, межами якої охоплюється і земельна ділянка, яка є предметом спору за основним позовом, оскільки відповідач ОСОБА_2 є керівником ТОВ «Агрофірма «Рубежівська», його, Товариства, майно за діючим законодавством не може бути визнано спільною сумісною власністю ОСОБА_2 і позивачки, які фактично оспорюють і не визнають право Товариства на частину належної йому земельної ділянки, у зв*язку з чим просила задовольнити самостійний позов на підставі ст.ст. 16, 328, 392 ЦК України.

В судовому засіданні представник позивачки основні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та на порушення майнових і сімейних прав позивачки, а проти самостійного позову заперечував, посилаючись на його необґрунтованість і безпідставність.

Відповідач в судове засідання не з*явився двічі, про день і час розгляду справи повідомлявся належним чином, проти основного позову заперечував, самостійний позов підтримав і просив розглядати справу у його відсутності (а.с. 13, 61 заяви).

Третя особа за самостійним позовом - Управління Держкомзему у Києво-Святошинському районі Київської області явку свого представника в судове засідання не забезпечило та просило розглядати справу у відсутності представника (а.с. 60 лист).

Суд вважає за можливе розгляд справи у відсутності відповідача і представника третьої особи на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представників позивачки і третьої особи із самостійними вимогами, дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне у задоволенні основного позову відмовити та задовольнити самостійний позов, виходячи з наступного.

Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов*язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що ТОВ «Агрофірма «Рубежівська» діє на підставі Статуту (а.с. 22-35 копія статуту) і є правонаступником в результаті перетворення КСП «Агрофірма «Рубежівська» (а.с. 44-46 копія протоколу), від якого отримало усі матеріальні цінності, майнові і немайнові права та зобов*язання (а.с. 47 копія додатку до передавального акту), має свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 37 копія) і включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) (а.с. 36 копія довідки), керівником якого є ОСОБА_2

На підставі Державного акту на право колективної власності на землю, ТОВ «Агрофірма «Рубежівська» є власником земельної ділянки 1921,7 га з цільовим призначенням: для товарного сільськогосподарського виробництва в межах Михайлівсько-Рубежівської сільської ради (а.с. 38-40 копія державного акту, а.с. 41-43 копія плану земельної ділянки).

Спірна за основним позовом земельна ділянка 2,4337 га територіально розташована на належній ТОВ «Агрофірма «Рубежівська» земельній ділянці площею 1921,7 га, що стверджується технічною документацією, а саме: затвердженим технічним завданням (а.с. 49 копія), кадастровим планом (а.с. 50 копія), каталогом координат кутів зовнішніх меж землекористування (а.с. 51 копія), передавальним актом (а.с. 52 копія) і планом на місцевості (а.с. 53-54 копія).

Відмовляючи в основному позові і задовольняючи самостійний позов, суд виходив з наступного.

Враховуючи ті обставини, що відповідач ОСОБА_2 не надав своїх заперечень проти твердження позивачки про їх спільне проживання з 2006р. однією сім*єю без шлюбу, суд визнає цю обставину встановленою на підставі частини 1 ст.61 ЦПК України.

Згідно частини 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

А відповідно до частини 2 цієї ж норми права, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності до частини 2 ст.22 ЗК України, до земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

З пункту 1 Указу Президента від 08.08.1995р. «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» вбачається, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

З наведено слідує, що земля, яка залишилась у ТОВ «Агрофірма «Рубежівська» як правонаступника КСП після паювання є землею сільськогосподарського призначення з несільськогосподарським складом угідь.

Відповідно до пункту 01.13 Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженого наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010р. №548, землі сільськогосподарського призначення можуть використовуватись, зокрема, для іншого сільськогосподарського призначення.

Таким чином, землі під господарськими будівлями і дворами ТОВ «Агрофірма «Рубежівська» і є несільськогосподарські угіддя.

В частині 1 ст. 115 ЦК України зазначено, що господарське товариство є власником:

1) майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу;

2) продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності;

3) одержаних доходів;

4) іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом.

Отже, ТОВ «Агрофірма «Рубежівська» на підставі державного акту на право колективної власності на землю є власником земельної ділянки площею 2,4337 га для іншого сільськогосподарського призначення, а саме: для розташування та обслуговування об*єктів нерухомості, з кадастровим номером 3222485200:04:002:5001, яка розташована на території Михайлівсько-Рубежівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

Згідно частини 1 ст.316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

У відповідності до частини 1 ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частина 1 ст.319 ЦК України встановлює, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до частини 1 ст.320 ЦК України, власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред*явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Оцінюючи зібрані по справі докази щодо самостійного позову в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості кожного доказу окремо, а також їх достатності і взаємному зв*язку, суд приходить до висновку про те, що в судовому засіданні достовірно встановлені обставини про належність ТОВ «Агрофірма «Рубежівська» земельної ділянки площею 2,4337 га для іншого сільськогосподарського призначення, а саме: для розташування та обслуговування об*єктів нерухомості, з кадастровим номером 3222485200:04:002:5001, яка розташована на території Михайлівсько-Рубежівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, право на яку Товариства оспорює позивачка, у зв*язку з чим самостійні позовні вимоги суд визнає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги, що позивачкою і відповідачем за основним позовом не надано доказів, а саме: договору купівлі-продажу від 11.04.2008р. щодо належності відповідачу нежитлової будівлі загальною площею 5 000,00 кв.м. (Літ. «А») по вул.Пшеничній, 8-А в м.Києві, а також враховуючи задоволення самостійного позову, суд вважає за необхідне у задоволенні основного позову відмовити.

Керуючись ст.ст. 108, 115, 316, 317, 319, 320, 328, 392 ЦК України, ст. 22 ЗК України, пунктом 1 Указу Президента від 08 серпня 1995 року «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», ст.ст. 10, 11, 57-61, 212-215, 223 ЦПК України, суд,

В и р і ш и в :

Самостійний позов задовольнити.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Рубежівська» (08110, Київська область, Києво-Святошинський район, с.Михайлівка-Рубежівка, вул.Шкільна, 15, код ЄДРПОУ 00849327) право власності на земельну ділянку площею 2,4337 га для іншого сільськогосподарського призначення, а саме: для розташування та обслуговування об*єктів нерухомості, з кадастровим номером 3222485200:04:002:5001, яка розташована на території Михайлівсько-Рубежівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

В задоволенні основного позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми в судовому засіданні під час проголошення рішення суду протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: