№ 482340, 13.03.2007, Odesa Commercial Court of Appeal

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

___________________

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2007 р.

Справа № 13/310-06-10517А

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Бойко Л.І.,

суддів: Величко Т.А., Жукової А.М.,

при секретарі судового засідання Храмшиній І.Г.

за участю представників сторін:

від позивача –Фурса В.М.

від відповідача –Маломанов І.В.

розглянувши апеляційну скаргу ДПІ у Приморському районі м. Одеси

на постанову господарського суду Одеської області від 11.12.2006р.

у справі № 13/310-06-10517А

за позовом: СП „Панком Юн” у вигляді ТОВ

до: ДПІ у Приморському районі м. Одеси

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

встановив:

Спільне українсько-англійське підприємство „Панком Юн” у вигляді ТОВ звернулось до господарського суду Одеської області з адміністративним позовом та уточненням до нього про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000452350/0 ДПІ у Приморському районі м. Одеси, посилаючись на відсутність у відповідача підстав для застосування до підприємства адміністративно-господарських санкцій і на неправомірність дій податкового органу при проведенні додаткової невиїзної позапланової перевірки з питання відшкодування з бюджету ПДВ.

Постановою господарського суду Одеської області від 11.12.2006р. (суддя О.Л. Панченко) адміністративний позов задоволено, оскаржене податкове повідомлення-рішення визнано нечинним, оскільки суд вважає, що у відповідача відсутні правові підстави для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 1047089,74 грн.

Не погодившись із постановою суду, ДПІ у Приморському районі м. Одеси звернулась із апеляційною скаргою, в якій просить цю постанову скасувати, у задоволенні позову СП „Панком Юн” у вигляді ТОВ відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

СП „Панком Юн” у вигляді ТОВ проти обставин, викладених в апеляційній скарзі, заперечує, вважає постанову господарського суду законною та обґрунтованою і просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу відповідача –без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності їх юридичної оцінки господарським судом, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування постанови суду першої інстанції, з огляду на наступне.

ДПІ у Приморському районі м. Одеси проведена додаткова невиїзна позапланова перевірка СП “Панком - Юн” у вигляді ТОВ з питання відшкодування з бюджету ПДВ за період з липня 2005р. по грудень 2005р., за результатами якої складено акт № 3660/23-5012/22447150 від 13.09.2006р.

На підставі цього акту відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 15.09.2006р. № 0000452350/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 1047089,74 грн., у зв’язку із порушенням останнім п. 1.3, п. 1.8 ст. 1, пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р., а саме: позивачем завищена сума ПДВ на 1047089,74 грн., заявлена до відшкодування з бюджету за період з липня 2005р. по грудень 2005р.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив із такого.

Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 ст. 6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. У разі непідтвердження сум податку, попередньо включених до складу податкового кредиту, податковими накладними, передбачена відповідальність платника податку у вигляді фінансових санкцій, нарахованих на суму непідтвердженого податкового кредиту.

Позивачем надані до суду податкові накладні, видані ВП ТОВ “Панком - Мет”, які відповідають вимогам п. 7.2 ст. 7 зазначеного Закону, і суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що порушення вимог пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” позивачем не допущені, оскільки витрати по сплаті податку підтверджені належно оформленими податковими накладними, вантажно-митними деклараціями, договорами.

Посилання ДПІ на те, що документально не доведено, що ТОВ “Верона Миколаїв”, ТОВ “Адлер Миколаїв”, ПП “Алектро Миколаїв”, ПП “Втортекс”, ПП “Ріматекс” є виробниками металобрухту чорних та кольорових металів, які поставлялись СП “Панком - Юн” у вигляді ТОВ через ланку посередників ВП ТОВ “Панком - Мет”, ТОВ “Девіта”, а задекларована сума податкових зобов’язань фактично до бюджету не сплачувалась, а тому позивач не мав підстав заявляти до відшкодування з бюджету частку суми ПДВ, яку фактично не сплачено до бюджету постачальниками металобрухту, залученими до схеми постачання вищевказаного підприємства у 3 ланці ланцюга, отже, позивачем порушено п. 1.3, п. 1.8 ст. 1, пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, правильно не прийняті судом до уваги, оскільки вимогами цих статей не передбачені такі підстави для зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ.

Колегія суддів погоджується із вищевикладеними висновками суду першої інстанції, вважає їх обґрунтованими та правомірними і не вбачає підстав для скасування законного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ухвалила:

Постанову господарського суду Одеської області від 11.12.2006р. у справі № 13/310-06-10517А залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.І. Бойко

Судді: Т.А. Величко

А.М. Жукова