№ 48219039, 11.08.2015, Volyn Regional Court of Appeal

Справа № 163/2420/14-п Провадження №33/773/205/15 Суддя в 1 інстанції: Войтюк Л.М. Категорія:ч.1 ст.483 МК України Доповідач: Польовий М. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2015 року місто Луцьк

Суддя апеляційного суду Волинської області Польовий М.І., за участю представника скаржника ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Любомльського районного суду від 09 жовтня 2014 року, якою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який проживає в АДРЕСА_1, непрацюючого, закордонний паспорт НОМЕР_4 виданий 21.03.2014 року органом 1801, притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.483 МК України, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Любомльського районного суду від 09 жовтня 2014 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України і на нього накладено стягнення у виді 75 015 грн. штрафу з конфіскацією 8260 пачок цигарок, вартістю 75 015 грн. та з конфіскацією автомобіля «RENAULT - MASTER», реєстраційний номер НОМЕР_2, 2008 року випуску, кузов НОМЕР_5, вартістю 201 581 грн., вилучених згідно протоколу про ПМП Ягодинської митниці №0790/20502/2014 від 02.08.2014 року.

Стягнуто з ОСОБА_3 в користь Ягодинської митниці Міндоходів 10 427 грн. 66 коп. витрат по справі за зберігання цигарок та автомобіля, 942 грн. 50 коп. за проведення товарознавчого дослідження автомобіля.

Стягнуто також з ОСОБА_3 в користь держави 36 грн. 54 коп. судового збору.

ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він, 02 серпня 2014 року близько 14 год. 34 хв., слідуючи з України в Республіку Польща через м/п «Ягодин» Ягодинської митниці Міндоходів, водієм автомобіля «RENAULT - MASTER», реєстраційний номер НОМЕР_2, причіп «BORO», реєстраційний номер НОМЕР_3, намагався незаконно, з приховування від митного контролю, перемістити через митний кордон України 8260 пачок цигарок загальною вартістю 75 015 грн., які знаходилися в спеціально виготовленому тайнику.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, не заперечуючи факт вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, кваліфікацію його дій за ч.1 ст.483 МК України та накладеного на нього стягнення, просить постанову суду змінити, виключивши рішення суду про конфіскацію автомобіля «RENAULT - MASTER», реєстраційний номер НОМЕР_2, причіп «BORO», реєстраційний номер НОМЕР_3 та повернути йому вказаний автомобіль. Посилаються на те, що конфіскований автомобіль належить йому на праві приватної власності. ОСОБА_3 є його родичем, в зв'язку з чим він надав йому право керуванням даним автомобілем, а згодом між ними була домовленість про купівлю ОСОБА_3 вказаного автомобіля, а тому лише в липні 2015 року він дізнався, що автомобіль було конфісковано. Таким чином, ОСОБА_2 вказує на те, що він як власник автомобіля «RENAULT - MASTER», реєстраційний номер НОМЕР_2, спеціально не виготовляв сховище чи тайник в даному автомобілі, особисто не переміщав та не мав наміру переміщувати товари через митний кордон України, а тому просить йому повернути конфіскований автомобіль «RENAULT - MASTER», реєстраційний номер НОМЕР_2.

Заслухавши представника скаржника ОСОБА_1, який апеляційну скаргу підтримав, дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Скаржник ОСОБА_2 в апеляційний суд не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про місце і час розгляду справи.

Висновок суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, за вказаних у постанові обставин, ґрунтується на досліджених судом доказах та в апеляційній скарзі не оспорюється, кваліфікація його дій за ч.1 ст.483 МК України є вірною і також не заперечується.

Згідно санкції ч.1 ст.483 МК України, конфіскація автомобіля із спеціально виготовленим сховищем є обов'язковим стягненням.

Відповідно до ч.3 ст.465 МК України конфіскація товарів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, застосовуються незалежно від того, чи є ці товари власністю особи, яка вчинила правопорушення.

Зважаючи на викладені вимоги закону, судом першої інстанції правильно зроблений висновок про необхідність конфіскації транспортного засобу, яка є обов'язковою, згідно санкції ч.1 ст.483 МК України, оскільки він використовувався для переміщення товарів з приховуванням від митного контролю.

Твердження ОСОБА_2 в апеляційній скарзі про те, що він спеціально не виготовляв сховище чи тайник в даному автомобілі, особисто не переміщав та не мав наміру переміщувати товари через митний кордон України, а тому конфіскований автомобіль йому слід повернути як власнику, є необґрунтованим та не ґрунтується на вимогах закону.

Суд належним чином врахував конкретні обставини у справі, характер вчиненого правопорушення, особу порушника ОСОБА_3, доведеність його вини і наклав стягнення, визначене в санкції статті закону за який він притягнутий до відповідальності.

Адміністративне стягнення накладено в межах строків накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил, передбачених ст.467 МК України.

Питання щодо витрат по справі судом вирішено відповідно до вимог ст.520 МК України.

Підстав для зміни чи скасування постанови суду з мотивів наведених в апеляційній скарзі ОСОБА_2 немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Любомльського районного суду від 09 жовтня 2014 року щодо ОСОБА_3 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 - без задоволення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя