Court ruling № 48217903, 20.12.2012, Rivne Commercial Court of Appeal

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

У Х В А Л А

про відмову в прийнятті апеляційної скарги

"20" грудня 2012 р. Справа №2/159/2011/5003

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Гудак А.В.

судді Олексюк Г.Є. ,

судді Сініцина Л.М.

розглянувши апеляційну скаргу Фермерського господарства "Кохтюх"

на ухвалу господарського суду Вінницької області від 15.12.11 р.

у справі № 2/159/2011/5003

за позовом Спільного українсько-турецького сільськогосподарського підприємства "ЕЛ-ТУР" у формі товариства з обмеженою відповідальністю

до Фермерського господарства "Кохтюх"

про стягнення 534 060,42 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 15.12.2011 року по справі №2/159/2011/5003 вжито заходи забезпечення позову шляхом:

- накладання арешту на майно, що належить Фермерському господарству Кохтюк(вулиця Зелена, 1, село Мончинці Калинівського району Вінницької області, 22413, код ЄДРПОУ 35054971, рахунок №2600678851 в АТ "ОСОБА_1 АВАЛЬ" в м. Києві МФО 38085);

- заборони державному реєстратору Калинівської районної державної адміністрації проводити будь-які реєстраційні дії, пов'язані із Фермерським господарством Кохтюк(адреса місцезнаходження: вулиця Зелена, 1, село Мончинці Калинівського району Вінницької області, 22413, код ЄДРПОУ 35054971) та вносити до Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців будь-які відомості, пов'язані із фермерським господарством Кохтюк(адреса місцезнаходження: вулиця Зелена, 1, село Мончинці Калинівського району Вінницької області, 22413, код ЄДРПОУ 35054971),

на термін розгляду справи за позовом Спільного українсько-турецького сільськогоспо дарського підприємство "ЕЛ-ТУР" у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Фермерського господарства "Кохтюк" в порядку господарського судочинства.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, відповідач - Фермерське господарство "Кохтюк" звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржену ухвалу від 15.12.2011р. про вжиття заходів забезпечення позову скасувати.

Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає, що оскаржена ухвала прийнята з порушенням норм чинного законодавства, прав та інтересів відповідача.

Скаржник в обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що суд першої інстанції в порушення вимог чинного законодавства наклав арешт на рахунок №2600678851 в АТ "ОСОБА_1 АВАЛЬ" в м. Києві МФО 38085, не обмеживши арешт сумою позову та можливих судових витрат, чим паралізував роботу підприємства.

Крім того, суд заборонив державному реєстратору вчиняти будь-які реєстраційні дії, не визначивши точно, як вимагає закон, які саме дії заборонено вчиняти.

Також, на думку скаржника, такий захід забезпечення позову є абсолютно необґрунтованим, оскільки жодного відношення до предмету спору немає.

Оскаржуваною ухвалою, суд порушив принцип розумності, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову та предметом позовної вимоги, та порушив права інших осіб, зокрема працівників підприємства-відповідача на отримання заробітної плати.

Однак, вивчивши зміст апеляційної скарги та розглянувши додані до неї документи, колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відсутність підстав для прийняття апеляційної скарги до розгляду, з огляду на таке.

Пунктом 5.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" із змінами і доповненнями внесеними Постановою Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 17.10.2012 року "Про внесення змін до деяких Постанов Пленуму Вищого господарського суду України" передбачено, що частиною третьою статті 22 ГПК на сторони покладено обовязок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, до яких законом віднесено, зокрема, право апеляційного і касаційного оскарження. При цьому за вимогами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, кожний має право на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Таким чином, зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названих Конвенції і Кодексу.

Якщо таке зловживання виявляється у повторному (два і більше разів) поданні апеляційних або касаційних скарг на судові рішення, які вже переглянуто відповідно в апеляційному або в касаційному порядку, то суд першої інстанції своєю ухвалою повертає повторно (і більше разів) подану одним і тим же учасником судового процесу апеляційну скаргу на одне й те саме судове рішення місцевого господарського суду, яке вже перевірено в апеляційному порядку, а так само на процесуальний документ, який не ухвалювався та відсутній у справі.

Ухвали про повернення апеляційних і касаційних скарг у наведених випадках можуть виноситися судом апеляційної інстанції й за відсутності у ньому матеріалів справи, - на підставі даних діловодства суду та Єдиного державного реєстру судових рішень.

Так, як вбачається з даних Діловодства спеціалізованого суду, постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 08.02.2012 року ухвалу господарського суду Хмельницької області від 15.12.2011 року залишено без змін, а апеляційну скаргу Фермерського господарства "Кохтюк" - без задоволення .

Вказана вище постанова апеляційної інстанції згідно даних Діловодства спеціалізованого суду та Єдиного державного реєстру судових рішень в касаційному порядку не оскаржувалась.

Відповідно до п.8 ч.3 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.91 ГПК України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обовязки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

В силу ст.101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011 року "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України" передбачено, що якщо апеляційну скаргу подано на рішення чи ухвалу місцевого господарського суду, яку вже було переглянуто в апеляційному (касаційному) порядку, то відповідна обставина виключає перегляд судових актів суду першої інстанції апеляційним господарським судом.

Враховуючи те, що відповідно до ч.2 ст.101 ГПК України Рівненським апеляційним господарським судом ухвалу місцевого господарського суду переглянуто в повному обсязі, повторне звернення будь-якої особи вказаної в ч.1 ст.91 ГПК України, з апеляційною скаргою не допускається.

Враховуючи наведене, судова колегія приходить до висновку, що у прийнятті апеляційної скарги Фермерського господарства «Кохтюк» на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 15.03.2011 року слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 86, 91, 98, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у прийнятті апеляційної скарги Фермерського господарства «Кохтюк»на ухвалу господарського суду Вінницької області від 15.12.2011 року у справі № 2/159/2011/5003.

Додаток: заявнику - матеріали скарги на 1 аркуші та конверт

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Сініцина Л.М.