№ 48052281, 04.08.2015, Odesa District Administrative Court

Справа № 815/3464/15

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2015 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Стеценко О.О.

за участю секретаря - Вінського О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернулись ОСОБА_1 (далі Позивач-1, або ОСОБА_1Ф.), ОСОБА_2 (далі Позивач-2, або ОСОБА_2К.) з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (далі Відповідач, або ГУ ДМС України в Одеській області), в якому просили визнати противоправними та скасувати рішення заступника начальника Головного управління державної міграційної служби України в Одеській області від 20.05.2015 року про скасування рішень ВГІРФО ГУМВС України в Одеській області від 07.11.2003 року про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням ОСОБА_1, ОСОБА_2.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивачі посилаються на те, що подання, на підставі яких Відповідачем скасовані рішення про оформлення набуття громадянства України, є декларативними і такими, що не містять фактів у підтвердження надання Позивачами неправдивих відомостей та фальшивих документів для набуття громадянства України, посилаються на те, що відповідно до п.2 ч.1 ст.245 КАС України єдиним засобом підтвердження фальшивості документа є вирок суду, що набрав законної сили за ст. 366 КК України (службове підроблення).

Позивачі зазначають, що законодавством, діючим на період набуття ними громадянства України передбачалась ретельна, багатоступінчата перевірка органами МВС України та Службою безпеки України документів, які надавались заявниками для набуття громадянства України.

В судовому засіданні представник Позивачів підтримав позовні вимоги в повному обсязі та зазначив, що Позивачі правомірно набули громадянство України за територіальним походженням, надавши вичерпний перелік документів, які вимагались для оформлення набуття громадянства України відповідно до пп. «а»-«в» п.22 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України №215 від 27.03.2001 року (далі Порядок №215), а також документи, що підтверджують факт їх постійного проживання до 16.07.1990 року на території України. На підставі наданих документів 07.11.2003 року ВГІРФО ГУМВС України в Одеській області було прийнято рішення про набуття Позивачами громадянства України. Позивачі з 2003 року і по теперішній час постійно проживають на території України і здійснюють підприємницьку та господарську діяльність. Зокрема, з 2003 року ОСОБА_1 зареєстрована в якості субєкта підприємницької діяльності. ОСОБА_2 з 2004 року є засновником господарських товариств. 23.06.2008 року у Позивачів народився син, який набув громадянство України за народженням, згідно ст.7 Закону України «Про громадянство України». Дитина проживає разом з матірю в м. Одесі та відвідує загальноосвітню школу. Виходячи з наведеного, представник Позивачів зазначив, що оскаржувані рішення про скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, роблять неможливим володіння ОСОБА_1 та ОСОБА_2 нерухомим майном, набутим в Україні, унеможливлюють здійснення підприємницької та господарської діяльності Позивачів, що позбавляє роботи і доходу найманих працівників, які перебувають у трудових відносинах з Позивачами, а також позбавляє Позивачів та їх дитину єдиного громадянства України.

Представник Позивачів також зазначив, що подання про скасування набуття громадянства України та оскаржувані рішення не відповідають вимогам ст. 21 Закону України «Про громадянство України», п.п. 88, 96 Порядку №215. Зокрема в порушення п.п. «б» п. 88 вказаного Порядку до подання не долучені документи, які підтверджують, що Позивачі набули громадянство України за територіальним походженням шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянства України. Вказівки про те, що до подання долучені паспорти громадян України ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не відповідають дійсності, оскільки паспорти не вибували з володіння Позивачів та знаходяться у останніх по сьогодні, що підтверджуються нотаріально посвідченими довіреностями від 10.06.2015 року, якими Позивачі уповноважили свого представника. Рішення Відповідача про скасування набуття громадянства України, представник Позивачів вважає такими, що суперечать гарантіям проголошеними ст.25 Конституції України, вимогам Закону України «Про громадянство України» щодо принципу неможливості позбавлення громадянства України.

Представник Відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову в повному обсязі, зазначивши, що підставою для набуття Позивачами громадянства України був факт їх проживання на території України до 16.07.1990 року, на підтвердження чого останніми були надані довідки Кошарської та Понятівської сільських рад народних депутатів, що містять неправдиві відомості. Представник Відповідача зазначив, що Позивачами при оформленні набуття громадянства України було подано неправдиві відомості. З огляду на викладене, представник Відповідача, вважає, що оскаржувані рішення щодо скасування рішення про набуття Позивачами громадянства за територіальним походженням прийнято ГУДМС України в Одеській області відповідно до норм ст.21 Закону України «Про громадянство України» та з дотриманням вимог Порядку №215, тому підстави для задоволення вимог Позивача відсутні.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та проаналізувавши надані докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, народилась в с. Валя-Пержа, Чадир-Лунгського району, Республіки Молдова. Позивач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, народився в с. Саіци, Каушанського району, Республіки Молдова.

Судом встановлено, що 24.10.2003 року Позивачі звернулись із заявами до начальника ГУМВС, УМВС України в Одеській області про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням, на підставі ч.1 ст.8 Закону України «Про громадянство України» № 2235-III від 18.01.2001 року, як особи, які самі, постійно, проживали до 16.07.1990 року на території, яка стала територією України відповідно до ст.5 Закону України «Про правонаступництво України», та надали документи, передбачені п.23 Порядку №215.

Згідно вимог цього Порядку Позивачами, зокрема, були надані, разом із заявою про набуття громадянства України, такі документи: зобов'язання припинити громадянство Молдови протягом одного року з моменту набуття громадянства України; декларацію-зобов'язання припинити протягом року громадянство іншої країни, у випадку, якщо після набуття громадянства України виявиться, що у зв'язку із розпадом СРСР, на думку будь-якої іншої країни, Позивачі є його громадянами, та подати до ГУ МВС України в АР Крим документ про припинення громадянства такої країни; довідку Кошарської сільської ради народних депутатів Роздільнянського району Одеської області про проживання ОСОБА_2 в с. Лозове з 1969 по 1977 рік; довідку Понятівської сільської ради народних депутатів Роздільнянського району Одеської області про проживання ОСОБА_3 в с. Балкове з 1972 року по 1980 рік; свідоцтво про шлюб між Позивачами; свідоцтво про народження дітей: ОСОБА_4, ОСОБА_5; тимчасові посвідки про постійне проживання в Україні.

На підставі поданих Позивачами документів 07.11.2003 року ВГІРФО ГУМВС України в Одеській області, відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про громадянство України», було прийнято рішення про набуття Позивачами громадянства України за територіальним походженням та видано Позивачам паспорта громадян України.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.05.2015 року провідним спеціалістом відділу громадянства Управління з питань громадянства, реєстрації та роботи з громадянами з тимчасово окупованої території України ГУ ДМС України в Одеській області ОСОБА_6, були підготовлені подання про скасування рішень про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_1, ОСОБА_2, за формою 41, затвердженою наказом МВС України № 175 від 16.08.2012 року.

На підставі зазначеного подання від 18.05.2015 року, ГУ ДМС України в Одеській області прийнято рішення про скасування рішення ВГІРФО ГУМВС України в Одеській області від 07.11.2003 року про набуття громадянства України за територіальним походженням ОСОБА_2, у звязку з тим, що громадянство України набуто шляхом надання неправдивих відомостей та фальшивих документів, а саме: довідки Кошарської сільської ради народних депутатів Роздільнянського району Одеської області про проживання в с. Лозове з 1969 по 1977 рік.

Також, на підставі подання провідного спеціаліста відділу громадянства Управління з питань громадянства, реєстрації та роботи з громадянами з тимчасово окупованої території України ГУ ДМС України в Одеській області ОСОБА_6 від 18.05.2015 року, ГУ ДМС України в Одеській області прийнято рішення про скасування рішення ВГІРФО ГУМВС України в Одеській області від 07.11.2003 року про набуття громадянства України за територіальним походженням ОСОБА_1, у звязку з тим, що громадянство України було набуто шляхом надання неправдивих відомостей та фальшивих документів, а саме: надання довідки Понятівської сільської ради народних депутатів Роздільнянського району Одеської області про проживання в с. Балкове з 1972 року по 1980 рік.

22.05.2015 року ГУ ДМСУ в Одеській області направили на адресу Позивачів лист № 4/5-7673, в якому зазначено, що ГУ ДМС України в Одеській області відповідно до ст.21 Закону України «Про громадянство України» скасовані рішення про оформлення набуття Позивачами громадянства України та повідомлено про можливість отримання довідки про припинення громадянства України.

Не погодившись з вказаними рішеннями про скасування рішень про оформлення набуття Позивачами громадянства України останні звернулись до суду з даним позовом.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення сторін, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначає Закон України «Про громадянство України» № 2235-III від 18.01.2001 року (далі Закон № 2235-III).

За приписами ст.1 вказаного Закону громадянство України це правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках, громадянство України набувається, зокрема, за територіальним походженням. Особа, яка сама або хоча б один з її батьків, дід чи баба, повнорідні брат чи сестра народилися або постійно проживали до 16.07.1990 року на території, яка стала територією України відповідно до ст.5 Закону України «Про правонаступництво України», а також на інших територіях, що входили до складу Української Народної Республіки, Західно-Української Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, що взяв зобов'язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її діти реєструються громадянами України.

Згідно з п.п. 5, 8 ч.1 ст.24 зазначеного Закону (в редакції чинній на час прийняття оскаржуваних рішень) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, здійснює повноваження щодо: скасування в межах повноважень прийнятих рішень про оформлення набуття громадянства України у випадках, передбачених ст.21 цього Закону; вилучення у осіб, громадянство яких припинено або стосовно яких скасоване рішення про оформлення набуття громадянства України, паспортів громадянина України, тимчасових посвідчень громадянина України, паспортів громадянина України для виїзду за кордон та видання довідок про припинення громадянства України.

Відповідно до ст.21 цього ж Закону рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується, якщо особа набула громадянство України відповідно до ст.ст 8, 10 цього Закону шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.

Перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України визначає Порядок №215.

Відповідно до п.88 зазначеного Порядку для скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, відповідно до ст.21 Закону органами міграційної служби, дипломатичними представництвами чи консульськими установами України готуються такі документи: подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України; документи, які підтверджують, що особа набула громадянство України за територіальним походженням (стаття 8 Закону) або була поновлена у громадянстві України (стаття 10 Закону) шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянства України (довідка органу міграційної служби, дипломатичного представництва чи консульської установи про те, що іноземець, який подав зобов'язання припинити іноземне громадянство, не подав документ про припинення цього громадянства, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту реєстрації його громадянином України, а незалежні від особи причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства не існують (ч.5 ст.8 ч.2, ч.2 ст.10 Закону); інформація органу міграційної служби про те, що іноземець, який подав декларацію про відмову від іноземного громадянства, не повернув паспорт іноземної держави до уповноважених органів цієї держави (ч.8 ст.8, ч.7.ст.10 Закону № 2235-III); інформація про те, що на момент реєстрації громадянином України існували підстави, за наявності яких особа не поновлюється у громадянстві України ( ч.ч. 1, 2 (з урахуванням ч.5 ст.9), ч.5. ст.10 Закону № 2235-III); інформація про інші неправдиві відомості та фальшиві документи, які були подані для набуття громадянства України відповідно до ст.ст. 8, 10 Закону № 2235-III, або інформація про приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України відповідно до ст. ст. 8, 10 Закону № 2235-III.

Як вбачається зі змісту оскаржуваних рішень, обґрунтовуючи наявність підстав для скасування рішень ВГІРФО ГУМВС України в Одеській області про оформлення набуття Позивачами громадянства України за територіальним походженням, Відповідач послався на положення ст.21 Закону № 2235-III, зазначивши, що Позивачами для набуття громадянства України були надані свідомо неправдиві відомості та фальшиві документи.

Проте, Відповідачем до суду не надано жодних доказів, які б свідчили про наявність обставин, передбачених вказаними положеннями ст.21 Закону № 2235-III, та були б підставою для скасування рішень про оформлення набуття Позивачами громадянства України.

Як встановлено судом, з метою оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням Позивачами до ВГІРФО ГУМВС України в Одеській області були надані документи, передбачені п.26 Порядку №215, в тому числі, документи, що підтверджують факт їх постійного проживання до 16.07.1990 року на територіях, зазначених у абз.1 п.22 цього Порядку, як то передбачено ч.1 ст.8 Закону № 2235-III.

Станом на момент прийняття рішень про оформлення набуття Позивачами громадянства України, ВГІРФО ГУМВС України в Одеській області, як належним уповноваженим державним органом, перевірялись надані Позивачами документи, будь-яких порушень законодавства ним встановлено не було, у тому числі, не було встановлено і подання Позивачами недостовірних даних, у зв'язку із чим відносно Позивачів обґрунтовано було прийнято рішення про оформлення набуття громадянства України.

Посилання Відповідача, як на підставу для прийняття оскаржуваних рішень про скасування рішень про оформлення набуття Позивачами громадянства України, на неправдивість відомостей наданих Позивачами щодо їх постійного проживання до 16.07.1990 року на територіях, зазначених у абз.1 п.22 Порядку №215 й, відповідно, ч.1 ст.8 Закону № 2235-III, та фальшивість наданих на підтвердження цих обставин довідок Кошарської та Понятівської сільських рад народних депутатів, суд вважає безпідставними, оскільки Відповідачем не надано жодних документів, що підтверджують вказані обставини.

Зі змісту матеріалів особової справи ОСОБА_2 та із тексту подання, на підставі якого було прийнято оскаржуване рішення, вбачається, що документами, які були долучені до подання про скасування рішень про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_2, є довідка Кошарської сільської ради народних депутатів Роздільнянського району Одеської області про проживання ОСОБА_2К в с. Лозове з 1969 по 1977 рік, а також паспорт громадянина України ОСОБА_2, виданий 14.11.2003 року.

Документами, які були долучені до подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_1, є довідка Понятівської сільської ради народних депутатів Роздільнянського району Одеської області про проживання ОСОБА_1 в с. Балкове з 1972 року по 1980 рік, а також паспорт громадянки України ОСОБА_1, виданий 17.01.2013 року, що, також підтверджується змістом матеріалів особової справи ОСОБА_1 та подання, на підставі якого було прийнято оскаржуване рішення.

Тобто, з наведеного вбачається, що приймаючи оскаржувані рішення у Відповідача не було жодних документів, які б підтверджували, що Позивачі набули громадянство України за територіальним походженням (стаття 8 Закону) шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, як того вимагають положення Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затверджений Указом Президента України від 27.03.2001 року № 215.

Із подання взагалі не зрозуміло, що слугувало підставою для виклику сумніву у посадових осіб Відповідача у вищевказаних довідках про постійне проживання Позивачів на території України через майже 12 років після набуття громадянства України Позивачами. Оскільки документи (подання), на підставі яких Відповідачем були прийняті рішення про скасування рішень про оформлення набуття громадянства України Позивачами, не містять фактів надання Позивачами завідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів для набуття громадянства України, суд вважає, що у Відповідача не було підстав для прийняття оскаржуваних рішень.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд виходить з того, що відповідно до ст.25 Конституції України громадянин України не може бути позбавлений громадянства і права змінити громадянство. Принцип неможливості позбавлення громадянина України громадянства України, також, закріплений в ст.2 Закону України «Про громадянство України». Відповідно до ст.17 Закону України «Про громадянство України» громадянство України припиняється: внаслідок виходу з громадянства України; внаслідок втрати громадянства України; за підставами, передбаченими міжнародними договорами України. Із змісту ст.21 Закону України «Про громадянство України» слідує, що рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується, якщо особа набула громадянство України внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів. Із наведеної норми Закону слідує, що подання особою неправдивих відомостей або фальшивих документів особою вчиняється свідомо.

Оцінюючи рішення, прийняті Відповідачем з позиції ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з того, що в судовому засіданні Відповідачем не доведено надання Позивачами завідомо неправдивих відомостей, а також не надано належних доказів, які б підтверджували фальшивість довідок про постійне проживання ОСОБА_2, ОСОБА_1 на території України до 16.07.1990 року, які були подані для набуття останніми громадянства України.

Статтею 62 Конституції України проголошено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Доказів того, що для оформлення набуття громадянства Позивачі подавали свідомо фальшиві довідки, в тому числі обвинувального вироку чи вироків суду відносно Позивачів, або особи, яка складала вищевказані довідки, яким би була встановлена вина у службовому підробленні та поданні свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, Відповідачем суду не надано. За таких підстав суд вважає, що Відповідачем ці обставини недоведені.

Відповідно до ст.ст. 9, 29 «Загальної декларації прав людини» ніхто не може зазнавати безпідставного арешту, затримання або вигнання, а при здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати лише таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання та поваги прав і свобод інших людей, а також забезпечення справедливих вимог моралі, суспільного порядку і загального добробуту.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши вищенаведені норми законодавства, суд дійшов висновку, що у Головного управління державної міграційної служби України в Одеській області не було законних підстав приймати рішення про скасування набуття громадянства України ОСОБА_2 і ОСОБА_1

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд вважає, що оскаржувані рішення, прийняті Відповідачем з порушенням вимог ст.2 КАС України, а саме: без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та без урахування принципу пропорційності, тобто при прийнятті рішення мало місце відсутність досягнення розумного балансу між публічними інтересами, на забезпечення яких спрямоване рішення та дії, та інтересами Позивачів (при прийняті рішень про оформлення набуття Позивачами громадянства України Відповідач підтвердив правильність надання Позивачами необхідних документів, доказів порушення закону Позивачами з метою отримання громадянства України в ході перевірки наданих останніми документів Відповідачем не встановлено та до суду не надано); рішення про оформлення набуття Позивачами громадянства України прийняті 07.11.2003 року, тоді як рішення про скасування цих рішень прийнятті 18.05.2015 року, що також свідчить про необєктивність Відповідача (несвоєчасність прийнятого рішення).

З урахуванням вищенаведеного та встановлених судом фактів, суд дійшов висновку, що Відповідач, приймаючи оскаржувані рішення, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Відповідно до ст.6 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем під час розгляду справи не було доведено правомірності прийнятих ним оскаржуваних рішень, тому суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області від 20.05.2015 року про скасування рішень ВГІРФО ГУМВС України в Одеській області від 07.11.2003 року про набуття громадянства за територіальним походженням ОСОБА_1

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області від 20.05.2015 року про скасування рішень ВГІРФО ГУМВС України в Одеській області від 07.11.2003 року про набуття громадянства за територіальним походженням ОСОБА_2.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Стеценко О.О.

.