Decision № 4801159, 23.09.2009, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/466

23.09.09

За позовом

Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс»

До

Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗТРАНСКАРТ»

Про

стягнення 7 823,56 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

Представники сторін:

Від позивача : Гіра С.В. –дов. № 11 від 06.08.09 р.

Від відповідача : не з’явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс»до Товариства з обмеженою відповідальністю “НАФТОГАЗТРАНСКАРТ” про стягнення 7 823,56 грн. боргу у зв’язку з неповерненням відповідачем грошових коштів, які були сплачені позивачем на виконання договору № К 00456 від 17.11.06 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.09 р. було порушено провадження у справі № 37/466, розгляд справи призначено на 26.08.09 р.

Представники позивача та відповідача у призначене судове засідання 26.08.09 р. не з’явились, про причини неявки суду не повідомили, вимоги ухвали суду від 24.07.09 р. у справі № 37/466 не виконали, хоча були належним чином повідомлені про призначене судове засідання.

Приймаючи до уваги вищевикладене, у зв’язку з необхідністю витребувати додаткові докази у справі, а також враховуючи нез’явлення представників сторін у призначене судове засідання, що перешкоджає вирішенню спору у даному судовому засіданні, ухвалою суду від 26.08.09 р. розгляд справи № 37/466 було відкладено та призначено на 23.09.09 р.

У судовому засіданні 23.09.09 р. представник позивача підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити та надала документи на виконання вимог ухвал суду від 24.07.09 р. та 26.08.09 р.

Представник відповідача у дане судове засідання повторно не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не надав, хоча був належним чином повідомлений про призначене судове засідання.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Львівським комунальним підприємством «Львівелектротранс»та Товариством з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗТРАНСКАРТ»був укладений договір № К 00456 від 17.11.06 р., відповідно до умов якого відповідач від свого імені, за дорученням та за рахунок позивача, за винагороду закуповує в торгових точках стиснений природний газ, нафтопродукти, інші товари та надає послуги для обслуговування автотранспортних засобів позивача згідно з отриманими пластиковими картками.

Умови зазначеного договору № К 00456 від 17.11.09 р. свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором комісії.

Відповідно до статті 1011 Цивільного кодексу України, за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

У відповідності до пунктів 3.1., 3.2. та 3.3 договору К 00456 від 17.11.09 р., платіжна картка видається клієнту після надходження на розрахунковий рахунок компанії всіх платежів в розмірі, зазначеному в п. 4.1. цього договору; платіжна картка, видана клієнту, приймається до обслуговування в торгових точках системи «НАФТОГАЗТРАНСКАРТ» наступного дня після її отримання; платіжна картка видається клієнту в користування, на термін дії договору, після чого має бути повернута відповідачеві

Згідно з пунктом 7.3. зазначеного договору, відповідач несе відповідальність за збереження коштів, перерахованих клієнтом на рахунок ТОВ “НАФТОГАЗТРАНСКАРТ” і, в разі розірвання цього договору, гарантує повернення суми, яка залишилась після остаточного розрахунку в порядку, передбаченому пунктом 10.2. цього договору.

Пункт 10.2. договору № К 03092 від 28.01.09 р. передбачає, що цей договір може бути змінений чи розірваний за згодою сторін, або за ініціативою однієї з сторін в порядку, визначеному цим договором та чинним законодавством. Маючи намір розірвати договір, клієнт повинен подати письмову заяву, підписану уповноваженими особами і засвідчену печаткою, та здати платіжну картку. Через 21 банківський день, з моменту подання заяви та повернення платіжної картки, проводиться звірка взаєморозрахунків, та впродовж 3-х банківських днів між сторонами проводиться повний взаєморозрахунок.

Позивач у своїй позовній заяві та у наданих суду поясненнях представника стверджував, що ним належним чином виконувалися зобов’язання за договором № К 00456 від 17.11.06 р. щодо оплати послуг відповідача шляхом здійснення авансових внесків на рахунок відповідача. Таким чином, Львівське комунальне підприємство «Львівелектротранс»перерахувало ТОВ «НАФТОГАЗТРАНСКАРТ»7 823,56 грн., але пластикові картки згідно п. 3.1. договору № К 00456 від 17.11.06 р. не отримало.

16.06.09 р. Львівське комунальне підприємство «Львівелектротранс»направило ТОВ «НАФТОГАЗТРАНСКАРТ»претензію (вихідний № 30/-640 від 15.06.09 р.) з проханням повернути грошові кошти за неотримані пластикові картки в сумі 7 823,56 грн. у п’ятиденний термін та попередило, що у разі невиконання вищевказаних вимог буде звертатись до суду за захистом своїх прав.

У відповідь на вищезазначену претензію ТОВ «НАФТОГАЗТРАНСКАРТ»направило Львівському комунальному підприємству «Львівелектротранс»лист (вихідний № 218-в від 24.06.09 р.), яким погоджувалось із заборгованістю в сумі 7 823,56 грн. та запевняло, що сплатить борг.

За таких обставин позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ «НАФТОГАЗТРАНСКАРТ»про стягнення грошових коштів у сумі 7 823,56 грн., у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за договором № К 00456 від 17.11.06 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте відповідач взяте на себе зобов’язання за договором № К 00456 від 17.11.06 р. не виконав, грошові кошти не повернув.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 7 823,56 грн. боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, то позов Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗТРАНСКАРТ»боргу визнається судом таким, що підлягає задоволенню у сумі 7 823,56 грн.

Таким чином, позов Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс»до ТОВ «НАФТОГАЗТРАНСКАРТ»підлягає задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 625, 629, 1011 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗТРАНСКАРТ»(пл. Святошинська, 1, кв. 272, м. Київ, 03115, код ЄДРПОУ 34483710) на користь Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс» (79012, вулиця Сахарова, 2, м. Львів, код ЄДРПОУ 03328406) 7 823 (сім тисяч вісімсот двадцять три) грн. 56 коп. боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 315 (триста п'ятнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Гавриловська І.О.