Decision № 4797764, 09.07.2009, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 43/194

09.07.09

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАН УКРАЇНА"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Віста ЛТД"

про стягнення 18 589, 01 грн.

Суддя Пасько М.В.

Представники:

від позивача Хромей В.В. –предст. за дов.,

від відповідача не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Віста ЛТД" про стягнення 18 589, 01 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання умов Договору № 146/06-П від 16.03.06.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.05.2009 порушено провадження у справі № 43/194, розгляд справи призначено на 12.06.2009.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, вимог суду, у судове засідання представник Відповідача не з’явилися, вимог викладених в ухвалі про порушення провадження у справі сторони не виконав.

У зв’язку з нез’явленням в судове засідання представника Відповідача, невиконанням ним вимог ухвали суду, розгляд справ було відкладено на 09.07.09.

В судове засідання призначене на 09.07.09 представник Відповідача в судове засідання повторно не з’явилися.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Судом у відповідності до ст. 81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані учасниками процесу документи, заслухавши пояснення представника Позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17.10.06 між товариством з обмеженою відповідальністю "ЛАН УКРАЇНА" (далі - Позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Віста ЛТД" (далі - Відповідач) було укладено Договір поставки № 146/06-П (далі –Договір).

Відповідно до умов Договору Позивач в порядку та на умовах, визначених у Договорі, зобов’язався поставляти Відповідачу продукцію, а Відповідач зобов’язався приймати та проводити розрахунки за неї.

Відповідно до п. 9 Договору Відповідач зобов’язувався здійснювати розрахунок за отриману продукцію протягом 28 календарних днів з моменту її отримання.

На виконання умов договору Позивач здійснив поставку товару Відповідачу на загальну суму 18 469, 76 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними на відпуск продукції.

Відповідач свої зобов’язання згідно умов Договору належним чином не виконав, отриману продукцію оплатив частково.

Відповідно до розрахунку Позивача, заборгованість Відповідача за Договором № 146/06-П від 17.10.06 на момент звернення до суду складала: 17 683, 13 грн. основного боргу, 414, 36 грн. пені, 95, 15 грн. інфляційних нарахувань, 51, 78 грн. 3 % річних та 344, 59 грн. 24 % річних за неправомірне користування чужими коштами. Сплата пені та 24 % річних за неправомірне користування чужими коштами передбачена п. 16 Договору.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно приписів ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а обставини, що відповідно до законодавства можуть бути підтверджені певними засобами доказування не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу.

Відповідно до ст.225 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов’язання.

Оскільки заборгованість у розмірі 17 683, 13 грн. основного боргу Відповідачем добровільно погашена, то провадження у справі в цій частині підлягає припиненню за відсутністю предмету спору.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов’язань, тому є підстави для застосування встановленої Законом та Договором відповідальності.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов’язань, тому є підстави для застосування встановленої договором відповідальності.

Отже, вимоги щодо стягнення з Відповідача пені та 24 % річних за неправомірне користування чужими коштами підлягають задоволенню за розрахунком Позивача.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення 3 % річних та інфляційних нарахувань підлягають задоволенню за розрахунком Позивача.

Приймаючи до уваги те, що спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Віста ЛТД" (02097, м. Київ, вул. Будищанська, 7; факт. адреса: 02166, м. Київ, вул. Волкова, 2-А, код ЄДРПОУ 30043169, або з будь якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАН УКРАЇНА" (04116, м. Київ, вул. Довнар-Запольського, 5, код ЄДРПОУ 30384724) 414 (чотириста чотирнадцять) гривень 36 коп. пені, 95 (дев’яносто п’ять) гривень 15 коп. інфляційних нарахувань, 51 (п’ятдесят одна) гривня 78 коп. 3 % річних, 344 (триста сорок чотири) гривні 59 коп. 24 % річних за неправомірне користування чужими коштами, 185 (сто вісімдесят п’ять) гривень 90 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) гривень 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Провадження у справі в частині стягнення 17 683, 13 грн. основного боргу припинити на підставі п. 1.1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору.

Суддя М.В.Пасько