Господарський суд Харківської області
Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_____________
УХВАЛА
"16" вересня 2011 р. Справа № 5023/3687/11
вх. № 3687/11
Суддя Швидкін А.О.
при секретарі судового засідання Трофименко С.В.
за участю:
розпорядника майна ОСОБА_2
представника боржника ОСОБА_1
представника ініціюючого кредитора - ОСОБА_3 дов. від 01.02.11р.
представника ПАТ «Державний експортно-імпортний банк» - ОСОБА_4 дов. від 14.03.11р.
розглянувши справу за заявою : НВП інвалідів "Інвапром+" Харківської міської громадської асоціації інвалідного спорту "Вітаспорт", м. Харків
до ТОВ "Завод Залізобетоних конструкцій" м. Харків
про визнання банкрутом
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.05.2011року у справі №5023/3687/11 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Завод залізобетонних конструкцій (далі Боржник) за заявою навчально-виробничого підприємства інвалідів «ІНВАПРОМ+» Харківської міської громадської асоціації інвалідного спорту «ВІТАСПОРТ», введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого ОСОБА_2
Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.06.2011року проведено підготовче засідання, ініціюючого кредитора було зобов'язано опублікувати оголошення про порушення справи про банкрутство боржника.
У газеті Голос України від 21.06.2011року №111(5111) було опубліковане оголошення про порушення Господарським судом Харківської області провадження у справі №023/3687/11 про банкрутство боржника.
Публічне акціонерне товариство Державний експортно-імпортний банк України (далі кредитор) направлено до боржника, розпорядника майна та до суду заяву від 15.07.2011 року з грошовими вимогами на суму 51002345,34 грн, на підставі генеральної угоди №6807N10 від 30.11.2007р. укладеної між боржником, кредитором та ТОВ Курязький завод силікатних виробів та укладеними в її рамках кредитними договорами №6805К112 від 23.12.2005р., №6806К93 від 22.11.2006р., №6807К63 від 30.11.2007р., №6808К2 від 24.01.2008р., № 68108К63 від 19.11.2008р., № 68108К64 від 25.11.2008р.
Розпорядником та боржником вимоги кредитора було розглянуто та відхилено у повному обсязі, про що кредитору було направлено розпорядником майна повідомлення №1/07-11 від 27.07.2011 року. Вимоги кредитора було відхилено на підставі того, що у справах про банкрутство боржника №Б-39/64-09 та ТОВ Курязький завод силікатних виробів № Б-39/65-09, що розглядалися господарським судом Харківської області, кредитор заявив вимоги на підставі вищевказаної генеральної угоди та кредитних договорів, та в цих справах про банкрутство було укладено мирові угоди.
Відповідно до ч.8 ст.39 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом - у разі порушення провадження у справі про банкрутство цього ж боржника обсяг вимог кредиторів, щодо яких було укладено мирову угоду, визначається в межах, передбачених зазначеною мировою угодою.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.08.2011року (попереднє засідання) розгляд справи був відкладений.
До суду від кредитора надійшло Додаткове обґрунтування заявлених грошових вимог №068-02/4720 від 13.09.2011 року в якому сума грошових вимог до боржника була зменшена до 50991283,30 грн.
У додатковому обґрунтуванні кредитор вказує, що розпорядник майна, відповідно до ч.6 ст. 14 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, зобов'язаний окремо внести до реєстру вимог кредиторів боржника вимоги кредитора оскільки у державному реєстрі застав містяться записи що до забезпечення зобов'язань кредитора заставою майна боржника.
На підтвердження своєї позиції кредитором було надано до суду витяги з державних реєстрів застав від 01.09.2011 року.
Боржником було надано до суду довідку, що за даними бухгалтерського обліку боржника, на момент порушення провадження справи про банкрутство боржник мав перед кредитором заборгованість у сумі 50991283,30 грн., у тому числі неустойки 314,55грн.
Відповідно до ч.6 ст. 14 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.
Відповідно до ч.2 ст. 15 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом - у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.
Суд вважає, що оскільки державні реєстри застав містять записи що до майна боржника, яке є предметом застави у кредитора, та боржник підтверджує що у його бухгалтерському обліку рахується заборгованість перед кредитором, то вимоги кредитора з урахуванням їх уточнень підлягають визнанню господарським судом.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 14, 15 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, ст. 86 ГПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Визнати вимоги Публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних конструкцій" у справі про банкрутство №5023/3687/11 у сумі 50991283,30грн., у тому числі неустойки 314,55 грн.
Суддя Швидкін А.О.
The court decision No. 47959841, Commercial Court of Kharkiv Oblast was adopted on 16.09.2011. The procedural form is Economic, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find important data about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find key data easily.
This decision relates to case No. 5023/3687/11. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: