Sentence № 47921817, 04.08.2015, Semenivka District Court of Poltava Oblast

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченка, 41-а, смт Семенівка, Полтавська область, 38200

тел. (05341) 9-17-39, факс (05341) 9-17-39, 9-15-37

Справа №547/741/15-к

Провадження №1-кп/547/59/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2015 року смт. Семенівка, Полтавська область

Семенівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді В.Ф.Харченка,

суддів В.О.Любицького, В.І.Халявки,

за участі

секретаря судового засідання К.А.Вареник,

прокурорів А.Ю.Онацька, К.А.Цирфи,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

потерпілої ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2 Семенівського районного суду Полтавської області кримінальне провадження № 12015170320000150 стосовно обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянин України, народився у м. Кременчук Полтавської обл., проживає за адресою АДРЕСА_1, не працює, неодружений, раніше несудимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_1 02.05.2015 близько 15 год., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, прийшов до будинку ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2, і, зайшовши до будинку, побачивши у ньому ОСОБА_3, з якою він періодично підтримував фактичні шлюбні відносини, та ОСОБА_4, який у цей час був у кімнаті будинку, на ґрунті ревнощів вчинив суперечку із ОСОБА_3.

Під час суперечки ОСОБА_1, з умислом, що виник раптово на ґрунті ревнощів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, і хоча не бажаючи, але свідомо припускаючи можливість настання у результаті своїх дій умисного протиправного заподіяння смерті ОСОБА_3 - її умисного вбивства - взявши у ліву руку кухонний ніж, який був вставлений у зовнішній наличник дверної коробки вхідних дверей будинку, наніс їй лівою рукою чотири удари ножем спереду у тулуб: один в область правого підребер'я, один у праву здухвинну область, два в область правої молочної залози. Внаслідок зазначених ножових ударів ОСОБА_3 завдано тілесні ушкодження у вигляді проникаючого поранення черевної порожнини справа з пошкодженням печінки та брижі печінкового кута товстого кишечника, яке утворилося від дії колюче-ріжучого предмету типа ножа, і, яке, окремо від інших ушкоджень, кваліфікується як тяжкі тілесні ушкодження, які небезпечні для життя в момент їх нанесення; колото-різані рани грудної клітки справа, які утворилися від дії колюче-ріжучого предмета типа ножа і які окремо від інших ушкоджень кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, які викликали короткочасний розлад здоров'я.

Після цього ОСОБА_1 викинув ніж на місці події та пішов з будинку ОСОБА_3, вважаючи що виконав всі дії, необхідні для заподіяння смерті ОСОБА_3. Однак смерть ОСОБА_3 не настала з причин, які не залежали від волі обвинуваченого - потерпілу було своєчасно доставлено до Семенівської центральної районної лікарні, де їй своєчасно надано медичну допомогу.

Обвинувачений не вчиняв будь-яких дій, спрямованих на рятування або надання медичної допомоги потерпілій після нанесення ним їй ударів ножем.

Обстановка, причина, мотив, спосіб, кількість та місце нанесення обвинуваченим ножових ударів потерпілій, у тому числі в область правого підребер'я, де знаходиться, зокрема, життєво важливий орган печінка, та удари у грудну клітину, де знаходяться такі життєво важливі органи як легені, основні крупні кровоносні судини, серце тощо; пасивна поведінка обвинуваченого щодо невжиття заходів до надання будь-якої допомоги потерпілій після вчинення діяння не свідчать про невизначеність умислу обвинуваченого, а обґрунтовано вказують на непрямий умисел на протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Зазначеними діями обвинувачений ОСОБА_1 вчинив закінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині з непрямим умислом, виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 визнав себе винуватим у висунутому обвинуваченні частково. Дав показання, що 02.05.2015 близько 15 год. він прийшов у будинок своєї співмешканки ОСОБА_3 (потерпілої) у с. Крива Руда Семенівського району Полтавської області. Зранку 02.05.2015 він випив близько 200 гр горілки. Коли вона відкрила вхідні двері, обвинувачений з порогу вхідних дверей, через сіни, побачив, що на дивані у житловій кімнаті сидів ОСОБА_4, який був лише у трусах чи шортах, та одягався. Потерпіла стояла у коридорі, за вхідними дверима будинку з ножем у руці. ОСОБА_1 одразу закрив двері до жилої кімнати та залишився з потерпілою у коридорі. Після побаченого між обвинуваченим і потерпілою виникла сварка, під час якої він, у спалаху ревнощів, вихопив у ОСОБА_3 з руки ніж та завдав їй цим ножем лівою рукою кілька ударів у область живота. Обвинувачений є шульгою («лівшою»). Точного місця завдання ударів він не пам'ятає, після завдання ударів викинув ніж на підлогу. Протягом усієї суперечки ОСОБА_4 увесь час перебував у кімнаті за зачиненими дверима. Після завдання ударів ножем обвинувачений одразу вийшов з будинку та велосипедом поїхав з місця події, будь-якої допомоги потерпілій не надавав, пояснивши це відчуттям страху після вчиненого.

Обвинувачений наполягав, що не мав наміру заподіяти смерть ОСОБА_3.

ОСОБА_1 також повідомив, що близько 1,5 років перебуває у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_3. Періодично вони живуть один у одного, допомагають один одному по господарству, він мав намір одружитися на потерпілій, кохав її. Інколи між ними виникали суперечки на ґрунті ревнощів обвинуваченого щодо спілкування потерпілої з іншими чоловіками, він кілька разів заставав потерпілу з іншими чоловіками, проте пробачав. Їх спільні знайомі знали та сприймали їх як пару, яка разом співмешкає. Обвинувачений хотів піти добровольцем у зону АТО, проте потерпіла просила цього не робити бо не матиме з ким жити.

З обвинуваченим постійно проживає його син ОСОБА_7 ОСОБА_1 2004 року народження. Відносини сина і потерпілої складалися як відносини сина і матері.

Потерпіла ОСОБА_3 дала показання, що 02.05.2015 близько 11 год. до її домоволодіння по АДРЕСА_3 прийшов її знайомий ОСОБА_4. З нагоди першотравневих свят вони разом розпивали спиртні напої за столом у дворі будинку. За кілька десятків хвилин до 15 год. потерпіла і ОСОБА_4 разом зайшли у будинок, потерпіла закрила зсередини вхідні двері будинку. Зачинення дверей пояснила тим, що постійно так робить коли заходить у будинок. У будинку ОСОБА_3 і ОСОБА_4 розмовляли, він пропонував їй далі вживати спиртне, на що вона відповіла відмовою і сказала, що питиме чай. Близько 15 год. вона почула стук у вхідні двері та відкрила їх. На порозі стояв обвинувачений ОСОБА_1, ОСОБА_4 у цей час сидів на дивані у кімнаті будинку. Побачивши через сіни ОСОБА_4, ОСОБА_1 закрив двері у кімнату, у якій залишився ОСОБА_4. Потерпіла і обвинувачений залишилися у коридорі, між ними на ґрунті ревнощів виникла сварка з приводу присутності ОСОБА_4 у будинку потерпілої. Під час сварки потерпіла була одягнена у труси, бюстгальтер і халат, стояла у сінях будинку, у її руці не було ножа.

Потерпіла пояснила, що протягом зазначених подій перебувала у стані алкогольного сп'яніння, тому нечітко пам'ятає усіх обставин та деталей події. Потерпіла повідомила, що є інвалідом ІІІ групи, страждає шизофренією легкого ступеня.

ОСОБА_3 не пам'ятає як у руках ОСОБА_1 з'явився ніж, куди і скільки разів він ударив її ножем. Вона відчула поштовхи у тулуб від ударів ОСОБА_1, різкий біль і впала, втратила свідомість. Все відбувалося у коридорі її будинку. Увесь час у коридорі були лише вона і обвинувачений. Під час проведення слідчого експерименту потерпіла повідомляла працівникам міліції, що не може вказати точний механізм нанесення їй обвинуваченим ударів ножем, зафіксовані на фотографіях положення її тіла приймала на відповідні прохання слідчих.

Потерпіла вважає, що обвинувачений взяв ніж зі столу у жилій кімнаті.

Потерпіла підтвердила, що близько 1,5 років переважно співмешкає із обвинуваченим, вони по черзі живуть один у одного, перебувають у інтимних стосунках. Жителі села і сусіди знали, що ОСОБА_1 і ОСОБА_3 є парою. До них часто приходили у гості інші чоловіки, у т.ч. друзі обвинуваченого, обвинувачений ревниво ставився до спілкування ОСОБА_3 з іншими чоловіками. Між ними інколи виникали конфлікти через куріння потерпілою тютюнових виробів.

ОСОБА_8ОСОБА_9 дала показання, що проживає по сусідству із ОСОБА_3 у с. Крива Руда Семенівського району, є подругою потерпілої.

02.05.2015 близько 15 год. до будинку свідка прибіг ОСОБА_4 і попросив викликати швидку медичну допомогу і міліцію, оскільки у ОСОБА_3 сильно іде кров. Свідок викликала швидку і міліцію, потім прийшла до будинку потерпілої і побачила, що ОСОБА_3 лежить у коридорі будинку у крові. Одразу після цього ОСОБА_4 сказав свідкові, що ОСОБА_1 вдарив ножем ОСОБА_3, також сказав, що коли він заходив у будинок потерпілої, то встромив ніж ззовні у одвірок вхідних дверей, побоювався, що на ножеві можуть бути його відбитки пальців.

ОСОБА_9 знала, що обвинувачений майже щодня приходив до потерпілої, між ними були більш ніж дружні стосунки. Інколи ОСОБА_1 бив ОСОБА_3. За один-два тижні до подій обвинувачений казав, що вб'є потерпілу або підпалить її хату, якщо побачить її із якимось чоловіком.

ОСОБА_10ОСОБА_1, який є батьком обвинуваченого, дав показання, що обвинувачений і потерпіла близько 1,5 років жили у цивільному шлюбі, свідкові не подобався характер їх відносин через постійні суперечки між ними. Разом із обвинуваченим постійно жив його син ОСОБА_11 2005 року народження. Одного разу у березні 2015 року свідок вигнав ОСОБА_3 із свого будинку щоб онук ОСОБА_7 не бачив непорозумінь обвинуваченого і потерпілої. Усю домашню роботу і роботу по господарству переважно робив ОСОБА_1. Свідок вважає, що потерпіла є жінкою «легкої поведінки», проте не зміг пояснити чому саме. Повідомив, що була причина, відбулася певна подія і за вчинене слід відповідати.

ОСОБА_12ОСОБА_1, яка є матір'ю обвинуваченого, дала показання аналогічні за змістом показанням батька обвинуваченого. Також повідомила, що обвинувачений і потерпіла неодноразово приїжджали до неї гостювати у м. Кременчук. Свідок сприймала потерпілу як майбутню дружину свого сина, потерпіла називала її мамою, обвинувачений планував одруження із потерпілою. ОСОБА_1 і ОСОБА_3 сварилися як пили, свідок не знає чи бив обвинувачений потерпілу. На думку свідка у обвинуваченого не було підстав для вбивства потерпілої.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 дав показання, що у с. Степанівка Семенівського району проживає його син, до якого він інколи приїжджає. Свідок знає ОСОБА_3, раніше інколи вступав з нею у інтимні стосунки.

02.05.2015 у обід, точного часу не пам'ятає, він прийшов до потерпілої до її домоволодіння у с. Крива Руда Семенівського району. Свідок і потерпіла розпивали спиртні напої у дворі будинку, випили близько 250 грамів горілки. До будинку потерпілої приходив син ОСОБА_1 ОСОБА_11, який приніс ОСОБА_3 Великодні крашанки та іншу їжу. У свідка був намір вступити з ОСОБА_3 у інтимний зв'язок, на що вона погодилася. ОСОБА_4 і ОСОБА_3 зайшли у будинок потерпілої. Перед цим свідок вставив ніж, яким раніше різав їжу у дворі будинку, у зовнішній одвірок вхідних дверей. Причину цього пояснити не зміг.

Коли свідок та потерпіла були у кімнаті будинку, обвинувачений побачив їх через вікно. ОСОБА_1 одразу постукав у двері, ОСОБА_3 відкрила йому, стояла у коридорі перед ОСОБА_1. Увійшовши у коридор, ОСОБА_1 знову побачив ОСОБА_4 у кімнаті на дивані, закрив двері, які вели із коридору в кімнату. Потім свідок почув коротку суперечку між обвинуваченим і потерпілою у коридорі. Свідок одразу вийшов із кімнати, побачив у коридорі потерпілу, яка була у крові. На підлозі лежав ніж. ОСОБА_1 у цей час ішов з двору. Свідок одразу покликав на допомогу, хтось із сусідів викликав міліцію та швидку медичну допомогу.

ОСОБА_4 не знає яка суперечка відбулася у коридорі між обвинуваченим і потерпілою, не знає за що ОСОБА_1 вдарив ножем ОСОБА_3. Водночас свідок повідомив, що знає про те, що потерпіла тривалий час перебуває у певних стосунках із обвинуваченим, чув від жителів села, що вони співмешкають, що обвинувачений ревнивий і що він погрожував убити потерпілу якщо застане її з іншим чоловіком.

Під час знаходження у кімнаті свідок був у шортах і футболці. Переконував, що потерпіла не закривала зсередини двері будинку. Проте показання ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_3 не закривала зсередини двері будинку, спростовуються показаннями обвинуваченого і потерпілої, які вказували, що двері будинку були закриті зсередини, а тому обвинувачений стукав у них. Більш того, потерпіла показала, що постійно закривала зсередини двері будинку, коли заходила у нього.

У листі Головного лікаря Семенівської ЦРЛ від 03.05.2015 № 574 (т. 1, а.с. 120) зазначено, що ОСОБА_3 02.05.2015 о 15 год. 22 хв. екстреною медичною допомогою доставлено у приймальне відділення Семенівської ЦРЛ з проникаючою раною брюшної порожнини з травмуванням печінки і бризжейки вугла товстого кишківника, колото-різаними ранами грудної клітини, кровотечею, травматичним шоком ІІ ст.; проведено термінову операцію: лапаратомію, вшивання ран печінки, брижейки печінкового вугла товстого кишківника. Також проведено дренування брюшної порожнини, хірургічну обробку ран грудної клітини, дренування. Хвора перебуває на лікуванні в реанімаційному відділенні Семенівської ЦРЛ, стан хворої стабільно важкий. Тобто потерпілій було надано необхідну медичну допомогу.

Згідно висновку експерта від 05.06.2015 № 57 (т. 1, а.с. 219, 220) у потерпілої ОСОБА_14 виявлено: ушкодження у вигляді проникаючого поранення черевної порожнини справа з пошкодженням печінки та брижі печінкового кута товстого кишечника, яке утворилося від дії колюче-ріжучого предмету типа ножа, і, яке, окремо від інших ушкоджень, кваліфікується як тяжкі тілесні ушкодження, які небезпечні для життя в момент їх нанесення; колото-різані рани грудної клітки справа, які утворилися від дії колюче-ріжучого предмета типа ножа і які окремо від інших ушкоджень кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, які викликали короткочасний розлад здоров'я. Дані ушкодження могли утворитися за обставин, вказаних у описовій частині постанови про призначення експертизи. Потерпілій було нанесено 4 удари колюче-ріжучим предметом типу ножа: із них в область правої молочної залози - 2, в область правого підребер'я - 1 та в праву здухвинну область -1. Вказані ушкодження могли бути нанесені зліва направо та зверху вниз, в момент отримання тілесних ушкоджень потерпіла знаходилася у вертикальному положенні тіла і була повернута обличчям до нападника.

З урахуванням зазначених даних щодо видів і локалізації тілесних ушкоджень, характеру і обсягу наданої ОСОБА_3 медичної допомоги, часовому проміжку від моменту нанесення тілесних ушкоджень до моменту доставлення потерпілої до лікарні, суд робить висновок, що потерпілій було вчасно надано медичну допомогу.

Заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечні для життя в момент їх нанесення, і несвоєчасне надання медичної допомоги об'єктивно могло призвести до смерті потерпілої.

Відповідно до даних протоколу огляду місця події від 02.05.2015 і фото №№ 3, 5 до нього (т. 1, а.с. 104-111) у коридорі будинку АДРЕСА_3 на підлозі знайдено кухонний ніж довжиною 290 мм, на лезі клинка якого є нашарування речовини бурого кольору, на підлозі виявлено плями речовини бурого кольору, схожої на кров. З місця події вилучено ніж, жіночу блузку, бюстгальтер, сліди рук.

Висновком експерта від 29.05.2015 № 213 (т. 1, а.с. 201-206) встановлено, що на поверхні клинка та руків'я ножа виявлена кров людини, яка могла походити від потерпілої ОСОБА_3.

У висновку експерта від 13.05.2015 № 539 (т. 1, а.с. 182-184) зазначено, що на жіночій блузці та бюстгальтері ОСОБА_3 знайдена кров людини, яка могла походити від ОСОБА_3. Походження крові від ОСОБА_1 виключається.

02.05.2015 обвинуваченого затримано за підозрою у вчиненні злочину (т. 1, а.с. 121-125), 04.05.2015 щодо нього обрано запобіжний захід тримання під вартою (т. 1, а.с. 139-144).

Актом медичного огляду від 02.05.2015 № 39 (т. 1, а.с. 226) встановлено стан сп'яніння ОСОБА_1 під час його огляду 02.05.2015 о 17 год. 20 хв.

Актом експерта від 27.05.2015 № 300 (т. 1, а.с. 208-216) встановлено, що ОСОБА_1 в період вчинення інкримінованого йому діяння будь-яким хронічним психічним захворюванням, недоумством не страждав, не перебував в стані тимчасового розладу психічної діяльності, а перебував у стані алкогольного сп'яніння, тому відповідно міг усвідомлювати свої дії та керувати ними; не знаходився у стані фізіологічного афекту, в стані вираженого емоційного збудження або емоційної напруги як психологічної підстави сильного душевного хвилювання; на час проведення експертизи будь-якими хронічними психічними захворюваннями не страждає, не перебуває в стані тимчасового розладу психічної діяльності, може усвідомлювати свої дії та керувати ними; застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Отже обвинувачений ОСОБА_1 вчинив діяння у стані осудності, не у стані обмеженої осудності, а тому за правилами ст. 19, 20 КК України може підлягати кримінальній відповідальності за вчинене діяння.

За зазначених обставин кримінального провадження суд вважає встановленою і доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні закінченого замаху на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині з непрямим умислом, виконавши усі дії, які обвинувачений вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, а, отже, він є винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України, та підлягає кримінальній відповідальності за його вчинення.

Обвинувачений є здоровим, працездатним (т. 1, а.с. 229), за місцем проживання характеризується позитивно (т. 1, а.с. 228), не судимий, до адміністративної відповідальності не притягувався (т. 1, а.с. 224, 225).

Спільно з обвинуваченим проживає його син ОСОБА_13 2004 року народження (т. 1, а.с. 227, 230), який перебуває на вихованні і утриманні обвинуваченого. Обвинувачений обов'язки голови батьківського комітету школи, у якій навчається його син, виконував належним чином (т. 1, а.с. 77).

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих обставин. Обставиною, яка обтяжує покарання, є вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

При призначенні обвинуваченому покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує межі, установлені у санкції частини статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин; положення Загальної частини КК України; ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином; особу винного; встановлені обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого.

Також суд ураховує вимоги ч.ч. 1, 2 ст. 68 КК України, відповідно до яких при призначенні покарання за незакінчений злочин суд, керуючись положеннями статей 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого особою діяння, ступінь здійснення злочинного наміру та причини, внаслідок яких злочин не було доведено до кінця. За вчинення замаху на злочин строк покарання не може перевищувати двох третин максимального строку покарання, передбаченого санкцією частини статті Особливої частини КК України.

Також реалізовуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд враховує, зокрема, положення пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику призначення судами кримінального покарання" від 24.10.2003 № 7, відповідно до яких із урахуванням ступеня тяжкості, обставин злочину, його наслідків і даних про особу, судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом менш суворого покарання особам, які вперше вчинили злочини, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину.

Зважаючи на вказані обставини у їх сукупності, суд вважає, що покарання, необхідне й достатнє для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових злочинів, має бути призначене у вигляді позбавлення волі.

Водночас, з урахуванням встановлених обставин кримінального провадження, у т.ч. щодо причин та мотивів скоєння злочину, тривалості та змісту попередніх стійких стосунків обвинуваченого і потерпілої (фактичних шлюбних відносин), стосунків неповнолітнього сина обвинуваченого і потерпілої, наявністю кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, ураховуючи особу винного, суд, керуючись ч. 1 ст. 69 КК України, вважає необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових злочинів призначення йому покарання у виді позбавлення волі нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч. 1 ст. 115 КК України.

Прокурором пред'явлено позов у кримінальному провадженні в інтересах держави в особі фінансового управління Семенівської районної державної адміністрації Полтавської області до обвинуваченого ОСОБА_1 про відшкодування витрат закладові охорони здоров'я на лікування потерпілої ОСОБА_3 від злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1, у сумі 2465,10 грн.

Обвинувачений позов визнав. Захисник проти задоволення позову не заперечував.

Витрати 2465,10 грн, пов'язані із лікуванням потерпілої ОСОБА_3 у період перебування на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні Семенівської ЦРЛ з 02.05.2015 по 19.05.2015 із діагнозом проникаюче поранення черевної порожнини з ушкодженням печінки і брижейки печінкового вугла товстого кишечника, кровотеча справа, колото-різана рана грудної клітини, підтверджено довідкою Семенівської ЦРЛ від 25.06.2015 № 796 (т. 1, а.с. 231).

Держава, територіальні громади, юридичні особи мають право зворотної вимоги до фізичної особи, винної у вчиненні злочину, у розмірі коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від цього злочину (ч. 2 ст. 1191 Цивільного кодексу України).

Ураховуючи зазначене суд задовольняє цивільний позов повністю.

Речові докази, які надані суду (т. 1, а.с. 232): ніж, жіночу блузку і бюстгальтер потерпілої, вилучені під час огляду місця події - знищити; шорти, футболку і кофту, вилучені у обвинуваченого, та які не містять на собі слідів злочину, - повернути обвинуваченому.

За правилами ч. 2 ст. 124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта 245,52 грн (т. 1, а.с. 186) і 306,90 грн (т. 1, а.с. 195), а разом 552,43 грн.

Запобіжний захід, обраний стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 у виді тримання під вартою продовжити на 60 днів.

Строк відбування кримінального покарання ОСОБА_1 рахувати з дня його затримання - з 02.05.2015.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 349, 368, 371, 373 - 376, 392 - 395, 532 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання, із застосуванням ч. 1 ст. 69 Кримінального кодексу України, у виді п'яти років позбавлення волі.

Зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_1 період його тримання під вартою, визначивши 02.05.2015 початком строку відбування ОСОБА_1 покарання.

Цивільний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь фінансового управління Семенівської районної державної адміністрації Полтавської області 2465,10 грн як відшкодування витрат закладові охорони здоров'я на лікування потерпілої від злочину ОСОБА_3.

Речові докази:

- ніж, жіночу блузку і бюстгальтер ОСОБА_15, вилучені під час огляду місця події - знищити;

- шорти, футболку і кофту, вилучені у ОСОБА_1 - повернути ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 552,42 грн процесуальних витрат (банк одержувача ГУДКСУ у Полтавській області, одержувач УДКСУ у Семенівському районі Полтавської області, код ЄДРПОУ 37541502, код бюджетної класифікації 24060300 "Інші надходження", рахунок 31119115700442, МФО 831019).

Запобіжний захід, обраний стосовно ОСОБА_1 у виді тримання під вартою, продовжити на 60 днів. Датою закінчення строку тримання під вартою є 02.10.2015.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги через Семенівський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуючий В.Ф.Харченко

Судді

В.О.Любицький В.І.Халявка