№ 47912708, 27.07.2015, Kyiv Administrative Court of Appeal

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/4241/15 Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 липня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Губської Л.В., Федотова І.В.,

за участю секретаря: Строяновської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Медіа Груп» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкового повідомлення - рішення від 26.01.2015 №0003111506,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкового повідомлення - рішення від 26.01.2015 №0003111506.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 червня 2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав неповного з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 червня 2015 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, відповідно до частини четвертої статті 196 КАС України не перешкоджає судовому розгляду справи. У зв'язку з цим, відповідно до частини першої статті 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено колегією суддів, позивачем до відповідача були подані декларації з податку на прибуток підприємств:

- 05.11.2012 за ІІІ квартали 2012 року, в якій визначив податок на прибуток, нарахований за результатами останнього календарного кварталу (звітного) податкового періоду у сумі 670919,00 грн (реєстраційний номер 9068599171);

- 07.02.2013 за 2012 рік, в якій визначив податок на прибуток, нарахований за результатами останнього календарного кварталу (звітного) податкового періоду у сумі 662743,00 грн (реєстраційний номер 9086796784).

26.01.2015 посадовою особою відповідача проведена перевірка в приміщенні контролюючого органу ТОВ «Преміум Медіа Груп» з питання своєчасності сплати авансових внесків з податку на прибуток; за наслідками перевірки складено акт від 26.01.2015 №258/26-55-15-06.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем термінів сплати самостійно визначених грошових зобов'язань з податку на прибуток протягом строків, визначених пунктом 57.1 статті 57 ПК України, по податковим деклараціям з податку на прибуток підприємств від 07.02.2013 №9086796784 (фактична сплата узгодженого податкового зобов'язання у розмірі 593,90 грн здійснена 29.04.2013, граничний термін сплати 30.03.2013; кількість днів затримки - 29 днів; підлягає нарахуванню штрафні санкції у розмірі 10 відсотків у сумі 59,39 грн); від 05.11.2012 №9068599171 (фактична сплата узгодженого податкового зобов'язання у розмірі 172157,60 грн здійснена 07.03.2013, граничний термін сплати 20.02.2013; кількість днів затримки - 15; підлягає нарахуванню штрафні санкції у розмірі 10 відсотків у сумі 17215,76 грн).

26 січня 2015 р. ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві винесено податкове повідомлення - рішення №0003111506, яким за затримку на 29 та 15 календарних днів сплати сум грошових зобов'язань з авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств (код 11024000) в загальному розмірі 172751,50 грн позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10 відсотків, що складає 17275,15 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність податкового повідомлення, оскільки відповідачем проводилась перевірки за той самий період з того ж самого питання. При цьому у відповідача були відсутні підстави для проведення повторної перевірки, що передбачені підпунктом 78.1.23 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Статтею 49 ПК України, в редакції, яка була чинна на час подання позивачем податкових декларацій, передбачений порядок подання податкової декларації до контролюючих органів. Так, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1).

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.2).

Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (пункту 49.18.2), календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (пункт 49.18.2).

Згідно положень пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Отже, позивач як платник податку на прибуток повинен щомісяця сплачувати авансовий внесок з податку на прибуток протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, без подання податкової декларації.

Згідно витягу з облікової картки по авансовим внесках з податку на прибуток приватних підприємств позивачем 20.02.2013 на підставі податкової декларації від 05.11.2012 №9068599171 нараховані авансові внески за січень 2013 року у сумі 172158,00 грн зі строком сплати до 20.02.2013.

Згідно матеріалів справи, позивач платіжним дорученням від 17 січня 2013 року №12163 з призначенням платежу «авансовий внесок по податку на прибуток за січень 2013 року; строк сплати 18.01.2013» сплатив 172158,44 грн, визначивши код класифікації доходу бюджету - 11021000 як податок на прибуток приватних підприємств.

28 січня 2013 року позивачем на ім'я начальника контролюючого органу подано заяву, в якій просив оплату згідно платіжного доручення від 17 січня 2013 р. №12163 зарахувати як сплату авансового платежу з податку на прибуток по коду 11023300.

За результатами розгляду заяви відповідачем прийнято висновок від 29 січня 2013 року №656 про перерахування 172158,44 грн за платіжним дорученням від 17 січня 2013 №12163 на рахунок №31117165700007, тобто в рахунок сплати авансового платежу з податку на прибуток.

Згідно облікової картки по авансовим внесках з податку на прибуток приватних підприємств зазначена вище сума - 172158,44 грн, 30.01.2013 була направлена на погашення узгодженого грошового зобов'язання за грудень 2012 року з терміном плати до 18.01.2013.

Також, позивач платіжним дорученням від 19 лютого 2013 року №12463 з призначенням платежу «авансовий внесок з податку на прибуток за лютий 2013 року; строк сплати 20.02.2013» сплатив 172158,00 грн, визначивши код класифікації доходу бюджету - 11023300 як авансовий внесок з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів.

27 лютого 2013 року позивачем на ім'я начальника контролюючого органу подано заяву, в якій просив оплату згідно платіжного доручення від 19 лютого 2013 року зарахувати як сплату авансового платежу з податку на прибуток на рахунок №31117165700007 по коду 11024000.

За результатами розгляду заяви відповідачем прийнято висновок від 05 березня 2013 р. №869-20 про перерахування 172158,00 грн за платіжним дорученням від 19 лютого 2013 р. №12463 на рахунок №31117165700007, тобто в рахунок сплати авансового платежу з податку на прибуток.

Згідно облікової картки по авансовим внесках з податку на прибуток приватних підприємств зазначена вище сума - 172158,00 грн, 07.03.2013 була направлена на погашення узгодженого грошового зобов'язання за січень 2013 року.

Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 №11 затверджена Класифікація доходів бюджету, згідно якої від кодом 11021000 визначається податок на прибуток приватних підприємств; 11023300 - авансові внески з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів; 11024000 - авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств.

Отже, позивач платіжним дорученням від 19 лютого 2013 р. №12463 сплатив авансові внески з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів (код класифікації доходів бюджету - 11023300), після чого звернувся з відповідною заявою про зарахування коштів як сплату авансового внеску з податку на прибуток приватних підприємств (код класифікації доходів бюджету - 11024000), за наслідками чого на підставі відповідного висновку кошти 07.03.2013 (зі строком сплати до 20.02.2013) були перераховані з одного бюджетного рахунку - 31112159700007, на інший - 31117165700007, тобто з пропущенням строку сплати.

Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок акту перевірки від 26.01.2015 року №258/26-55-15-06 про порушення позивачем терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з авансового внеску з податку на прибуток по декларації з податку на прибуток за ІІІ квартали 2012 року (від 05.11.2012 реєстраційний номер 9068599171).

Згідно витягу з облікової картки по авансовим внесках з податку на прибуток приватних підприємств позивачем 30.03.2013 на підставі податкової декларації від 07.02.2013 №9086796784 нараховані авансові внески у сумі 184347,00 грн зі строком сплати до 30.03.2013. Того ж дня платіжним дорученням №12841 позивачем сплачені авансові внески з податку на прибуток на суму 183753,14 грн, залишок у розмірі 593,86 грн (184347,00 грн - 183753,14) сплачено 29.04.2013 платіжним дорученням від 29.04.2013 №13285, тобто з пропущенням строку сплати.

Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок акту перевірки від 26.01.2015 року №258/26-55-15-06 про порушення позивачем терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з авансового внеску з податку на прибуток по декларації з податку на прибуток за 2012 рік (від 07.02.2013 реєстраційний номер 9086796784).

Колегія суддів вважає помилковим посилання суду першої інстанції на положення підпункту 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 ПК України, оскільки стаття 78 вказаного Кодексу передбачає порядок проведення документальних позапланових перевірок, проте в даному випадку посадовою особою відповідача проведено камеральну перевірку.

Так, відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків (п. 75.1.1).

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (п. 75.1.2).

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника (п. 75.1.3).

Отже, камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки є різними видами перевірок, які проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених ПК України, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Пунктом 76.1 статті 76 ПК України визначено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що податкове повідомлення - рішення від 26.01.2015 №0003111506 є правомірним, відповідно позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, відповідно до пункту 1 та 4 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні постанови неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального права, в зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві задовольнити.

Скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 червня 2015 року та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Постанову у повному обсязі складено 03.08.2015)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: Л.В. Губська

Суддя: І.В. Федотов

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Федотов І.В.

Губська Л.В.