Court ruling № 47907760, 03.08.2015, Chernihiv District Administrative Court

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

03 серпня 2015 року Чернігів Справа № 825/2374/15-а

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Соломко І.І.., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Військового комісара Чернігівського об'єднаного міського військового комісаріату Москальця Сергія Васильовича про визнання протиправною бездіяльності, протиправними рішень, скасування повістки та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військового комісара Чернігівського об'єднаного міського військового комісаріату Москальця Сергія Васильовича про визнання протиправною бездіяльності, протиправними рішень, скасування повістки та зобов'язання вчинити певні дії.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Письмовими доказами є документи, які за змістом частини 2 статті 69, частини 4 статті 79, пункту 6 частини 1 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України подаються в оригіналах або належним чином засвідчених копіях.

Так, позивач у прохальній частині адміністративного позову просить суд витребувати у відповідача усі наявні у нього докази на підтвердження позовних вимог позивача.

Разом з тим, ОСОБА_1 не надано докази (або не зазначено причини неможливості їх подання) на підтвердження порушення його прав з боку відповідача, а саме при здійсненні ним владних управлінських функцій.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 24.06.2015 по справі № 21-181а14.

Крім того, щодо позовної вимоги позивача про скасування повісток на 15.07.2015, на 30.07.2015 та відповідні накази військового комісара ЧОВМВК полковника Москальця С.В., на підставі яких були оформлені повістки на 15.07.2015 та на 30.07.2015, суд зазначає наступне.

Так згідно з пунктом 1 частини першої статті 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

КАС України не містить визначення термінів "нормативно-правовий акт" та "правовий акт індивідуальної дії".

Нормативно-правовий акт - виданий суб'єктом владних повноважень документ, який встановлює, змінює чи припиняє дію обов'язкових правил поведінки, обмежених в часі, просторі та за колом осіб, та призначений для неодноразового застосування. Правовий акт індивідуальної дії - виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий з метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований.

Обов'язковою ознакою як нормативно-правового, так і правового акту індивідуальної дії є юридичний характер, тобто обов'язковість його приписів для відповідного суб'єкта (суб'єктів), дотримання яких забезпечується правовими механізмами.

Однак, як вбачається зі змісту оскаржуваних повісток, останні не мають обов'язкового характеру і не встановлює для військослужбовця обов'язків, а тому він не є рішенням у розумінні пункту 1 статті 17 КАС України.

Оскарження повісток та викладених у них фактів і обставин, не може бути предметом самостійних вимог, оскільки вони є доказом, який досліджується судом і висновки щодо правомірності викладених у ньому обставин, які стали підставою для прийняття певного рішення, суд викладає у мотивувальній частині постанови.

Таким чином, повістки є лише засобом повідомлення особи про дату, час та місце прибуття та не є актом індивідуальної дії у розумінні частини першої статті 17 КАС України, а, отже, не породжує правовідносин, що можуть бути предметом спору.

Вказаний висновок суду наведеній у листі Вищого адміністративного суду України від 14.07.2010 року №1074/11/13-10.

Згідно з частиною 1 статті 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_1 має бути залишена без руху та позивачу встановлено п'ятиденний строк з моменту отримання копії ухвали суду для усунення вказаного недоліку, шляхом подання до суду доказів, не доданих до позовної заяви, з додержанням всіх вимог, встановлених статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 106,108,165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.

Встановити позивачу п'ятиденний строк, з дня отримання зазначеної ухвали суду, для усунення недоліку поданої позовної заяви.

Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення зазначеного недоліку у встановлений судом строк, відповідно до статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява буде повернута йому та вважатись неподаною.

Ухвала може бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строк, передбачений статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.І. Соломко