Court ruling № 47731297, 04.12.2012, Berdyansk City and District Court of Zaporizhzhia Oblast

Справа № 801/11010/2012

У Х В А Л А

Іменем України

"04" грудня 2012 р. Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

у складі:

головуючого судді Ревуцького С.І.

при секретарі Мазняк О.Ю.

розглянувши в судовому засіданні заяву Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ КБ «ПриватБанк»звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

03.12.2012р. до суду була надана заява про забезпечення позову, в якій позивач просить обмежити відповідача у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобовязань; заборонити відділу у справах громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в Запорізькій області видачу відповідачу паспорта/проїзного документа; адміністрації державної прикордонної служби України вжити заходів щодо тимчасового затримання та вилучення наявних у відповідача паспортів/проїзних документів, обмежити особу (боржника) у праві виїзду за межі України до виконання нею своїх зобовязань.

Розглянувши подану заяву, суд приходить до висновку, що в її задоволенні необхідно відмовити на підставі наступного.

Відповідно до ст.151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Відповідно до ч.3 ст.152 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

В своїй заяві необхідність застосування вказаних заходів забезпечення позову позивач мотивує тим, що виїзд за межі України як спосіб ухилення від виконання своїх зобовязань використовується деякими боржниками. Будь-яких доводів щодо даного конкретного випадку позивачем у заяві не приведено.

Відповідно до ст.33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до п.п.2,8 ч.1 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і вїзду в Україну громадян України», громадянинові України може бути відмовлено у видачі паспорта у випадках, якщо: 2)діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобовязання до виконання зобовязань або розвязання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобовязань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України; 8)щодо нього подано цивільний позов до суду до закінчення провадження у справі.

Відповідно до ч.2 ст.6 вказаного закону, громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті.

Статтею 377-1 ЦПК України передбачена процедура вирішення судом питання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень.

Частина 1 статті 152 ЦПК України містить перелік видів забезпечення позову, який не є вичерпним.

Аналіз змісту вказаних правових норм свідчить про те, що застосування судом вказаних у заяві обмежень можливе лише на стадії виконання судового рішення. Це не протирічить Конституції України та не порушує прав боржника тому, що на цій стадії зобовязання боржника встановлені рішенням суду, яке набрало законної сили.

В той же час таких заходів забезпечення позову, які вказані у заяві позивача, діючим законодавством не передбачено. Можливість таких обмежень дійсно продекларовано Законом України «Про порядок виїзду з України і вїзду в Україну громадян України», але вказаний закон не покладає застосування цих заходів на суди, тим більше в якості забезпечення позову. Більш того, на думку суду, застосування обмежень конституційних прав людини лише на підставі факту подання щодо неї цивільного позову є безпідставним, може служити засобом незаконного впливу на громадянина тому є неприйнятним.

При таких обставинах заява ПАТ КБ «ПриватБанк»про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.151-153 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити Публічному акціонерному товариству Комерційний банк «ПриватБанк»в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, але може бути включена до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя: ОСОБА_2