№ 47697969, 23.07.2015, Zhytomyr District Administrative Court

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2015 року м.Житомир справа № 806/2108/15

категорія 6.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Липи В.А.,

секретаря судового засідання Костарчука О.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної реєстраційної служби Овруцького районного управління юстиції про визнання рішення незаконним та зобов'язання розглянути заяву,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з вказаним позовом, в якому з урахуванням усіх уточнень позовних вимог просив визнати дії по відмові у вчиненні відповідачем державної реєстрації столярного цеху, розміщеного в с. Скребеличі, Овруцького району, вул. Центральна 80-ж, та зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву про державну реєстрацію нежитлового приміщення - столярного цеху, розміщеного в с. Скребеличі, Овруцького району, вул. Центральна 80-ж. В обґрунтування позову зазначає, що звернувся до Відділу державної реєстраційної служби Овруцького районного управління юстиції, у зв'язку із бажанням зареєструвати право власності на об'єкт нерухомого майна (столярний цех, розміщений в с. Скребеличі, Овруцького району, вул. Центральна 80-ж), та отримав відповідь №К-4-22/1-41 від 13.02.2015, в якій за підписом начальника Овруцького РУЮ вказується, що підстав для проведення державної реєстрації немає.

Представник позивача в судовому засіданні уточненні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив та просив в його задоволенні відмовити з підстав зазначених в письмових запереченнях проти адміністративного позову.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази у справі, суд приходить до висновку, що у позові слід відмовити з огляду на наступне.

Судом встановлено такі факти і відповідні ним правовіднощення.

06.02.2015 позивач ОСОБА_1 звернувся до Відділу державної реєстраційної служби Овруцького районного управління юстиції із заявою у якій просив роз'яснити порядок державної реєстрації права власності на майно яке отримав на підставі майнового сертифікату виданого Покалівською сільською радою 19.12.2014 (а.с.41).

13.02.2015 відповідач надав письмове пояснення відповідно до вимог Закону України "Про звернення громадян".

У запереченнях на поданий позов відповідачем зазначено, що реєстрацію неможливо вчинити, оскільки заява ОСОБА_1 не відповідає формі встановленій Мінюстом.

Відповідно до п.7 "Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень" для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові заяву про державну реєстрацію, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мінюст.

Відповідно до п.10 "Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень" Заявник разом із заявою про державну реєстрацію подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові необхідні для такої реєстрації документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату державного мита.

Відповідно до приписів пункту 4 статті 16 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень не приймається у разі відсутності документа, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Крім того, слід вказати, що Наказом Міністерства юстиції України №595/5 від 17.04.2012 було затверджено форму заяви про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, а тому на думку суду, заява із якою звернувся ОСОБА_1 не відповідає встановленій формі, а тому не може свідчити про звернення позивача із заявою про реєстрацію прав на нерухоме майно.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідь №К-4-22/1-41 від 13.02.2015 є лише розясненням позивачу порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно, а не відмовою у її вчиненні.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не було допущено жодного порушення прав позивача, відповідач діяв в межах та у спосіб визначений законодавством, а тому, позов є безпідставним.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 69, 86, 94, 158-163, 185, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -,

постановив:

Відмовити у задоволенні позовних вимог.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.А. Липа

Повний текст постанови виготовлено: 27 серпня 2015 р.