Decision № 47658, 08.06.2006, Commercial Court of Lviv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

08.06.06 Справа№ 4/748-21/93

За позовом: ВАТ “Львівобленерго”, м.Львів

до відповідача: СП ТзОВ “Кастелярі”, м.Львів

Суддя Масловська Л.З

про стягнення 4429,52грн

Представники:

від позивача - Луцик В.В.- представник

від відповідача – Літвінчук І.В.-директор

Сторонам роз’яснено їх права та обов’язки, згідно ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору:

Позовні вимоги заявлено ВАТ “Львівобленерго” до СП ТзОВ “Кастелярі”, м. Львів про стягнення 4429,52грн. заборгованості за понаддоговірне споживання електроенергії.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, позов просить задоволити.

Відповідач подав відзив, в якому просить в задоволенні позовних вимог відмовити та витрати по розгляду справи покласти на позивача.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд встановив.

18 лютого 2003року між ВАТ “Львівобленерго” та СП ТзОВ ”Кастелярі”, м. Львів укладено договір № 63086 про постачання електроенергії та надання доступу до місцевої електромережі.

Відповідно до ст.ст. 638, 639 Цивільного Кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо інше не встановлено законом, у даному випадку сторони уклали договір у письмовій формі. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог закону (ст. 627 ЦК України).

У відповідності до п.5.3 ПКЕЕ (Правила користування електричною енергією, затверджені Постановою НКРЕ України від 31 липня 1996р. №28 (у редакції Постанови НКРЕ України від 22 серпня 2002р. №928) та п.5.2 договору –“…за підсумками розрахункового періоду договірна величина споживання електричної енергії коригується постачальником електричної енергії до рівня фактично оплаченої за цей розрахунковий період величини її споживання”. У відповідності до п.13 Порядку постачання електроенергії споживачам, затв. постановою КМУ від 24.03.1999р. №441 із змінами, внесеними Постановою КМ України від 09.04.2002р. №475, та додатку №1 до договору, відповідач, за перевищення встановлених договірних граничиних величин споживання електроенергії, сплачує п’ятикратну вартість різниці між обсягами фактично спожитої і договірної (граничної) величин електричної енергії відповідно до ст.26 Закону України “Про електроенергетику”.

Рахунок на оплату споживачем отримано 22.04.2005 року на суму 1 107,38 грн., що відповідачем не заперечується. Оплату за рахунком відповідачем проведено лише 28.04.2005 року.

Фактичне споживання електроенергії в період з 19.03.2005 року по 19.04.2005 року становить 4377 кВт.год. За підсумками розрахункового періоду гранична величина споживання електроенергії скоригована відповідачу до рівня фактично оплаченої (своєчасно оплаченої згідно договору) за цей розрахунковий період величини спожитої електричної енергії, а саме –до нуля та нараховано за понаддоговірне споживання в розрахунковому періоді 4 429,52 грн., згідно розрахунку.

Однак, передбачена ч.5 ст. 26 Закону України “Про електроенергетику” санкція, про що зазначається і у ст. 27 цього Закону, є господарсько-правовою відповідальністю за правопорушення у сфері господарювання і за своєю природою є штрафною.

Керуючись ст.233 ГК України, суд зважає на те, що застосування непомірно великих штрафних санкцій може привести до негативних наслідків для підприємства-відповідача, зокрема до вилучення з обігу значної для нього суми обігових коштів, а тому із врахуванням наведених обставин, суд рахує за можливе зменшити розмір санкції, тому до стягнення підлягає 1107,38 грн.

Відповідно до ст.193 ГК України, господарські зобов’язання сторонами повинні виконуватися належним чином та у встановлені строки.

Враховуючи наведене, оцінивши докази по справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

Судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі, згідно ст. 49 ГПК України, оскільки визначальними для вирішення спору є обгрунтованість вимог позивача та обов’язок другої сторони задоволити обгрунтовані вимоги заявника.

Керуючись ст.193, 233, 275-277 ГК України, ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України,

суд, –

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з СП ТзОВ “Кастелярі”, м. Львів, вул. Винниченка,6 (р/р 26000301365830 у ЛФ ВАТ “Мегабанк”, МФО 325105, код ЄДРПОУ 1431217) на користь ВАТ “Львівобленерго”, м. Львів, вул.Козельницька,3 (р/р 26033331366768 в Залізничному відділенні ПІБ, МФО 325105, ЗКПО 00131587) - 1107,38 грн. боргу за понаддоговірне споживання електроенергії. .

3. Стягнути з СП ТзОВ “Кастелярі”, м. Львів, вул. Винниченка,6 (р/р 26000301365830 у ЛФ ВАТ “Мегабанк”, МФО 325105, код ЄДРПОУ 1431217) на користь ВАТ “Львівобленерго”, м. Львів, вул. Козельницька,3 (р/р 26006002000004 у ЛФ ВАТ Банк “Біг Енергія”, МФО 325008, ЗКПО 00131587) - 102 грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В решті позовних вимог - відмовити.

Накази видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя Масловська Л.З.