№ 2-456/2009
БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД
У Х В А Л А
( про залишення заяви без руху )
02.06.2009 року суддя Баштанського районного суду Миколаївської області Желєзний І.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В :
До суду надійшла заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
В тексті позовної заяви міститься клопотання про звільнення її від сплати судових витрат у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем.
Відповідно до вимог ч.1, 3 ст. 82 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.
Згідно з ч.1, 3 ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать: витрати на інформаційно-технічне забезпечення; витрати на правову допомогу; витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.
Логіко-граматичний аналіз тексту процитованої вище ч.3 ст. 82 ЦПК України вказує на можливість суду звільнити (зменшити розмір) позивача від сплати лише судових витрат, пов'язаних з розглядом справи (в першу чергу - витрат на інформаційно-технічне забезпечення), а повноважень на звільнення від сплати судового збору (державного мита) суд не має. Це підтверджується ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, за якою місцеві ради мають право встановлювати додаткові пільги для окремих платників щодо сплати державного мита, яке зараховується до місцевих бюджетів.
Наведене вказує на неможливість задоволення судом клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору.
За таких обставин позивачу слід надати фактичні данні про звільнення його від сплати судового збору (за наявності таких), або відповідно до вимог ч.5 ст. 119 ЦПК України подати документи, що підтверджують сплату судового збору, розмір якого в даному випадку складає 51 грн., з урахуванням, що за розгляд Баштанським районним судом Миколаївської області цивільних справ судовий збір сплачується за такими реквізитами: отримувач місцевий бюджет Баштанська міська рада, код отримувача 23626089, банк отримувача ГУДКУ в Миколаївській області, код банку 826013, р\р 31417537700027.
Клопотання ж позивача про звільнення його від сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи не підлягає задоволенню через наступне. Відповідно до ч.1, 3 ст. 82 ЦПК України суд враховуючи майновий стан сторони своєю ухвалою може звільнити сторону від сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи. Така можливість звільнення є виключенням із загального правила та залежить виключно від тяжкого майнового стану сторони (та не залежить від інших обставин, наприклад, віку сторони). Позивачка, ж на обґрунтування клопотання про звільнення її від сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи не надала відомостей про її скрутний майновий стан, натомість до позовної заяви долучено довідку УПФУ в Баштанському районі від 25.05.2009 року №02/67-574 про те, що ОСОБА_1. в травні 2009 року отримала пенсію у розмірі 802,79 грн., що спростовує її посилання на тяжкий матеріальний стан.
За таких обставин, позивач має надати відповідно до ч.5 ст. 119 ЦПК України документ про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, розмір яких згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.2009 року №361 „Про внесення змін до розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ” на момент звернення позивача до суду з позовом становить 250 грн. (за розгляд спору майнового характеру). За розгляд Баштанським районним судом Миколаївської області цивільних справ оплата витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи здійснюється за такими реквізитами: отримувач місцевий бюджет Баштанського району, код отримувача 23626089, банк отримувача ГУДКУ в Миколаївській області, код банку 826013, р\р 31213259700026.
За таких обставин відповідно до вимог ч.1 ст. 121 ЦПК України позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, підлягає залишенню без руху.
На підставі викладеного та керуючись ч.1, 3 ст. 82, ч.1 ст. 121 ЦПК України, суддя -
У Х В А Л И В :
1. Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про звільнення її від сплати судових витрат по справі.
2. Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, залишити без руху.
3. Надати позивачу строк для виправлення вказаних в описовій частині ухвали недоліків до 16.06.2009 року.
4. Роз'яснити позивачу, що він може звернутись до Баштанської міської ради з клопотанням про вирішення питання про звільнення його від сплати судового збору.
5. Роз'яснити позивачу, що в разі невиконання вказаних в ухвалі вимог, заява буде вважатись неподаною і повернута. Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
СУДДЯ:
The court decision No. 4756416, Bashtanka District Court of Mykolaiv Oblast was adopted on 26.05.2009. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find useful data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find key data quickly.
This decision relates to case No. 2-456-09. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: