Decision № 47540468, 24.06.2015, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.2015Справа №910/9170/15

За позовомПриватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна"доПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша"про стягнення 42 297,59 грн.Суддя Яковенко А.В.

Представники сторін:

від позивача -Рибалко С.М. дов. №47 від 02.01.2015р.від відповідача -Чепелянський В.Є. дов. №63-2015 від 25.12.2014р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" (надалі ПрАТ АСК «Інго Україна») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша" (надалі - ПрАТ «СК «Перша») про стягнення 42 297,59 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПрАТ АСК «Інго Україна» на підставі договору страхування №250537330.12 від 24.08.2012 р. внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - "ДТП") виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки Toyota Land Cruiser, реєстраційний номер АА 9050 НР, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки «МАН», реєстраційний номер АА7283ОМ, яким скоєно ДТП, застрахована ПАТ "СК "Перша" на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/8629024, а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2015 порушено провадження у справі №910/9170/15 та призначено розгляд вказаної справи на 25.05.2015.

22.05.2015 р. до канцелярії суду надійшов відзив ПАТ "СК "Перша", в якому відповідач вказує, що за його розрахунками вартість відновлюваного ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, який становить 0,61 дорівнює сумі 21 695,25 грн., яка була перерахована позивачу 18.05.2015 р., що підтверджується платіжним дорученням №14714.

В судовому засіданні 25.05.2015 оголошено перерву до 10.06.2015 на підставі ст. 77 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2015 продовжено процесуальний строк розгляду справи на 15 днів та відкладено розгляд справи до 24.06.2015.

В судове засідання 24.06.2015 представник позивача з'явився, подав заяву про зменшення позовних вимог, у зв'язку із частковою сплатою заборгованості у розмірі 21 695,25 грн. та просить стягнути з відповідача 20 602,34 грн.

Розглянувши подану заяву, про зменшення позовних вимог, суд залишає її без розгляду, оскільки при подачі такої заяви, позивачем не дотримано вимог передбачених ст.. 54, 57 ГПК України.

В судове засідання представник відповідача з'явився, проти позову заперечував, вказував, що оскільки відповідачем було сплачено страхове відшкодування розгляд справи підлягає припиненню та просив відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24.08.2012 між ПрАТ АСК «Інго Україна» (страховик) та Луцків Андрієм Романовичем (страхувальник) укладено договір страхування №250537330.12 (надалі - "Договір"), об'єктом страхування за яким є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном, а саме: автомобілем Toyota Land Cruiser, реєстраційний номер АА 9050 НР, на випадок настання страхових випадків, зокрема, пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин внаслідок ДТП.

15.08.2013 р. о 14:40 по вулиці Бастіонна, 1/36 в місті Києві сталася ДТП за участі застрахованого автомобіля Toyota Land Cruiser, реєстраційний номер АА 9050 НР, та автомобіля марки «МАН», реєстраційний номер АА7283ОМ, а саме: Сидоренко П.О., керуючи автомобілем «МАН» перед зміною напрямку руху не переконався в тому, що це буде безпечним, внаслідок чого призвело до зіткнення з автомобілем Toyota Land Cruiser що рухався в попутному напрямку праворуч, чим було спричинено механічні пошкодження обом автомобілям.

Факт скоєння ДТП підтверджується довідкою №9248372 про дорожньо-транспортну пригоду.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Сидоренком Павлом Олександровичем п. 13.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Печерського районного суду м. Києва від 24.09.2013 р. у справі №757/19827/13-п, відповідно до якої Сидоренка П.О. визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На підставі страхового акту №102926 від 10.09.2013 р. у відповідності до звіту про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу №459-08-13 від 26.08.2013 р., калькуляції №021/08/13 від 22.08.2013 р., рахунку СТО №1328 від 21.08.2013 р., розрахунку страхового відшкодування та на підставі заяви потерпілого шкоду транспортного засобу від 02.09.2013 р., позивач виконуючи свої зобов'язання за Договором, здійснив відшкодування завданої шкоди внаслідок спірної ДТП шляхом виплати коштів у сумі 42 807,59 грн., що підтверджується платіжним дорученням №11545 від 26.09.2013 р.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до "ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» перейшло в межах суми 42 807,69 грн. право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Із постанови Печерського районного суду м. Києва від 24.09.2013 р. у справі №757/19827/13-п вбачається, що транспортний засіб - автомобіль «МАН», реєстраційний номер АА7283ОМ, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю Toyota Land Cruiser, реєстраційний номер АА 9050 НР, знаходився під керуванням Сидоренка Павла Олександровича.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем «МАН», реєстраційний номер АА7283ОМ, Сидоренка Павла Олександровича, встановлена у судовому порядку.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «МАН», реєстраційний номер АА7283ОМ, застрахована ПаАТ "СК "Перша" на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/8629024, що підтверджується Інформацією з єдиної централізованої бази даних МТСБУ та самим полісом, доданим відповідачем до свого відзиву від 22.05.2015 р.

Вказаним договором (поліс №АВ/8629024) передбачено, що франшиза становить 510,00 грн., а ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб - 50 000,00 грн.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Нормою ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Таким чином, належним доказом розміру відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу є висновок особи, яка згідно чинного законодавства України має право на проведення експертної оцінки майна (суб'єкт оціночної діяльності або аварійний комісар).

В матеріалах справи наявний звіт №459-08-13 про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, складений 26.08.2013 р. суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом підприємницької діяльності Дубогрій Д.М. (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ №6118, виданий Фондом державного майна України 07.06.2009 р.), відповідно до якого вартість матеріального збитку завданого автомобілю Toyota Land Cruiser, реєстраційний номер АА 9050 НР, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу (п. 4 вказаного звіту), в результаті його пошкодження при спірному ДТП, дорівнює 42 292,43 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджено вартість відновлювального ремонту застрахованого транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу у розмірі 42 292,43 грн.

З наявного в матеріалах справи платіжного доручення №11545 від 26.09.2013 р. вбачається, що позивачем було перераховано на рахунок Власенка Петра Пантелеймоновича кошти у розмірі 42 807,59 грн. в якості страхового відшкодування за Договором.

Отже, розмір фактично виплачених коштів перевищує розмір відновлювального ремонту, розрахованого згідно ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", а тому обов'язок відповідача по сплаті коштів обмежується сумою, визначеною у звіті - 42 292,43 грн.

Різниця між розміром фактично виплачених позивачем коштів та розміром відновлювального ремонту, обов'язок по відшкодуванню якого покладено на відповідача, може бути відшкодована в порядку ст. 1194 Цивільного кодексу України.

Судом встановлено, що до позивача перейшли всі права потерпілого згідно ст. 512 Цивільного кодексу України, а тому, оскільки правовідносини між потерпілим та страховиком за полісом ОСЦВВТЗ (відповідач) регулюються Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", заміна кредитора в зобов'язанні не змінює їх суті та норми, якою вони регулюються.

З метою отримання страхового відшкодування позивач на підставі ст.ст. 11, 509, 530 Цивільного кодексу України та ст.ст. 35, 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" звернувся до відповідача із претензією №5205 від 23.12.2014 р. про виплату страхового відшкодування, в якій просив переказати суму виплати у розмірі 42 807,59 грн. на його рахунок. Вказаний лист був отриманий ПАТ "СК "Перша" 25.12.2014 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0105416326653.

Відповідачем на виконання своїх зобов'язань із виплати страхового відшкодування 18.05.2015 р. було перераховано на користь позивача кошти у розмірі 21 695,25 грн., що підтверджується платіжним дорученням №14714.

Пунктом 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до абз 3 п. 4.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011 р. припинення провадження у справі на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

З огляду на те, що предмет позову в частині частково сплаченого відповідачем страхового відшкодування припинив своє існування в процесі розгляду даної справи, то суд приходить до висновку про необхідність припинити провадження в частині стягнення з відповідача 21 695,25 грн.

Варто зазначити, що відповідачем розраховано вказану суму страхового відшкодування з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля Toyota Land Cruiser, реєстраційний номер АА 9050 НР, який становить 0,61, а при розрахунках, які зазанчені у звіті №459-08-13 коефіцієнт фізичного зносу становить 0.

Відповідачем у відзиві надано відомості того, що 18.10.2009 автомобіль Toyota Land Cruiser, реєстраційний номер АА 9050 НР, був учасником іншого ДТП, під час якої було пошкоджено передню центральну частину зазначеного автомобіля.

Пунктом 7.38 Методики передбачено, що значення коефіцієнту фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки.

При цьому, п. 7.39 вказаної методики передбачено, що винятками стосовно використання вказаних вище вимог являються, в тому числі, якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом.

Відтак, суд здійснивши перерахунок розрахунку витрат, пов'язаних з відновлюваним ремонтом транспортного засобу з урахуванням коефіцієнтом фізичного зносу (нуль), приходить до висновку, що він відповідає розрахунку відповідача.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог ПрАТ "АСК «Інго Україна»" до ПрАТ «СК «Перша» про стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 20 602,34 грн., оскільки не було враховано при визначенні матеріального збитку коефіцієнт фізичного зносу та франшиза (510,00 грн.).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що правомірним буде відмовити в задоволенні вимог Позивача в частині стягнення 20 602,34 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову в частині стягнення 20 602,34 грн. відмовити.

2. В частині стягнення заборгованості у розмірі 21 695,25 грн. провадження у справі припинити.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша" (03118, м. Київ, просп. Червнонозоряний, буд. 150; ідентифікаційний код 31681672) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" (01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 33; ідентифікаційний код 16285602) судовий збір у розмірі 937,10 грн.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

6. Дата складання повного рішення 27.07.2015.

Суддя А.В. Яковенко