№ 47451663, 22.07.2015, Donetsk Commercial Court of Appeal

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

22.07.2015 справа №908/2922/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Скакуна О. А.,суддівКолядко Т. М., Татенко В. М.за участю представників сторін від позивача:не з'явився від відповідача:не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго", м. Горлівка Донецької областіна рішення господарського судуЗапорізької областівід28.05.2015 у справі№ 908/2922/15 (суддя Азізбекян Т. А.)за позовомПублічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго", м. Горлівка Донецької областідо Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу", м. Маріуполь Донецької областіпростягнення 1 354 296, 03 грн.Публічне акціонерноге товариство "ДТЕК Донецькобленерго", м. Горлівка Донецької області (далі по тексту - ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго"), звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу", м. Маріуполь Донецької області (далі по тексту - КП "Компанія "Вода Донбасу"), боргу за активну електричну енергію у розмірі 1 003 048, 83 грн., спожиту у період з травня до грудня 2014 року, боргу за реактивну електричну енергію у сумі 59 499, 27 грн., спожиту у період з травня до грудня 2014 року, суму 3 % річних у розмірі 13 427, 83 грн. (нарахованих з 15.05.2014 до 28.02.2015), інфляційні витрати у розмірі 171 204, 50 грн. (нарахованих з 01.06.2014 до 28.02.2015) та суму пені у розмірі 107 115, 60 грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 28.05.2015 позовні вимоги задоволено частково.

Позивач, не погодившись з прийнятим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області у справі №908/2922/15 від 28.05.2015 в частині відмовленої суми пені у розмірі 53 557, 80 грн. та прийняти нове рішення, яким позовну вимогу заявника щодо стягнення пені задовольнити у повному обсязі.

Зокрема, в апеляційній скарзі ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" посилається на те, що при прийнятті рішення по справі судом були порушені норми матеріального та процесуального права, а також суд неповно з'ясовував обставини, що мають значення для справи. При цьому апелянт зазначає про недоведеність судом винятковості випадку та відсутності доказів, на яких ґрунтується рішення суду щодо зменшення суми пені на 50% без відповідного клопотання відповідача.

Представник відповідача у наданому відзиві вважає рішення суду законним та обґрунтованим, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представники позивача та відповідача в судове засіданні не з'явились, хоча про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином.

Належність повідомлення про судовий розгляд та невизнання явки представників сторін обов'язковою не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд -

В С Т А Н О В И В :

Між ВАТ "Донецькобленерго" (постачальник) та КП "Компанія "Вода Донбасу" (споживач) 01.10.2008 був укладений договір №43 про постачання електричної енергії, відповідно до якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача із загальною (за всіма об'єктами) приєднаною потужністю 1 499,5 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відтак, постачальник електричної енергії зобов'язується постачати електроенергію як різновид товарної продукції споживачу в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 та з урахуванням умов розділу 6 цього договору.

У розділі 2 договору передбачено, що при виконанні умов договору, а також вирішенні усіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією.

Також розділом 7 договору передбачено, що облік електричної енергії, спожитої споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж споживача здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ. Порядок розрахунків за електричну енергію визначається додатком № 5 "порядок розрахунків за електроенергію".

У свою чергу, споживач зобов'язується дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору та режиму роботи електроустановки згідно з умовами додатків №3 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконував свої зобов'язання з постачання відповідачу електричної енергії та поставив: у період з квітня до грудня 2014 активну електроенергію в обсязі 832 890 кВт/г; реактивну електроенергію у період з квітня до грудня 2014 в обсязі 491 873 кВт/г, що підтверджується актами прийняття-передавання товарної продукції.

Згідно з умовами пункту 9.5 договір набуває чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2008. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік , якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Позивачем також були оформлені та надані відповідачу рахунки за квітень - грудень 2014 року за спожиту активну електричну енергію на загальну суму 1 160 916, 83 грн. та за реактивну електричну енергію на загальну суму 67 224, 58 грн., що підтверджується відмітками на других екземплярах рахунків в матеріалах справи.

У відповідності до положень статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші право чини.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). До вимог статей 526, 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Отже, як зазначається у ст. ст. 526, 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відтак, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Судова колегія, перевіривши розрахунки позивача, вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача суми заборгованості за активну електричну енергію в розмірі 1 003 048, 83 грн. та реактивну електричну енергію в сумі 59 499, 27 грн., стягнення 3 % річних в розмірі 13 427, 83 грн. та інфляційних витрат в сумі 171 204, 50 грн.

Що стосується доводів позивача в апеляційній скарзі відносно зменшення на 50% суми пені та незвернення уваги суду на наявність сертифікату торгово-промислової палати України як на підтвердження факту форс-мажорних обставин, колегія суддів зазначає, що сертифікат Торгово-промислової палати України №1927/05-4 від 17.07.2014 про форс-мажорні обставини не є належним доказом неможливості виконання зобов'язань. Так сертифікатом Торгово-промислової палати України №1927/05-4 від 17.07.2014 підтверджується лише те, що події на території Донецької області є форс-мажорними обставинами.

Таким чином, сертифікат Торгово-промислової палати України №1927/05-4 від 17.07.2014 констатує факт наявності форс-мажорних обставин на території Донецької області, без визначення наявності причинного зв'язку між вказаними подіями та неможливістю підприємства відповідача виконати свої договірні зобов'язання.

Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до пункту 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Також колегія суддів наголошує на тому, що, враховуючи причини невиконання зобов'язання з боку відповідача з оплати придбаної електричної енергії, чим були порушені вимоги договору та ст. 692 ЦК України, апеляційний суд не приймає вказані обставини як форс-мажорні, однак бере до уваги, що зазначені обставини утруднили виконання відповідачем умови спірного договору в частині оплати наданого товару, оскільки підприємство відповідача знаходиться на території проведення Антитерористичної операції.

Отже, на підставі викладеного судова колегія Донецького апеляційного господарського суду не вважає наведені обставини форс-мажорними, однак бере до уваги обставини, які у цьому випадку пом'якшують відповідальність відповідача. Користуючись правами, наданими суду ст. 83 ГПК України, та відповідно до положень ст. 233 ГК України та ст. 551 ЦК України, судова колегія вважає цей випадок винятковим, тому при винесенні рішення суд першої інстанції за власною ініціативою правомірно зменшив розмір пені на 50%, що заявлені позивачем до стягнення.

Оскільки доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що під час розгляду справи місцевим господарським судом були допущені порушення норм матеріального або процесуального права, які передбачені ст.ст. 103, 104 ГПК України як підстави для скасування рішення, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго", м. Горлівка Донецької області, на рішення господарського суду Запорізької області від 28.05.2015 у справі № 908/2922/15 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 28.05.2015 у справі №908/2922/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Скакун О.А.

Судді: Колядко Т.М.

Татенко В.М.

Надр. 5 прим.:

1. - у справу;

2. - позивачу;

3. - відповідачу;

4. - ДАГС;

5. - ГСЗО.