Decision № 4744501, 22.09.2009, Commercial Court of Zhytomyr Oblast

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "22" вересня 2009 р.

Справа № 17/1233

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

при секретарі Безносюк О.М.

за участю представників сторін

від позивача не з'явився

від відповідача Рожков Г.В. дов. №3712 від 22.09.2009р.

Розглянув справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Банкомзв'язок" (с.Безпечна Сквирський район Київська область)

до Військової частини А-1494 (м.Житомир)

про стягнення 5090,00 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 5090,00грн., з яких: 3900,60грн. заборгованості, 460,40грн. пені, 114,13грн. 3% річних, 614,87грн. інфляційних нарахувань.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, передбачених договором за №242-405/2008 від 15.07.2008р., щодо оплати поставленого товару у встановлений договором строк.

Позивач свого представника в засідання суду не направив, 14.09.2009р. на адресу господарського суду надіслав клопотання №858 від 09.09.2009р. в якому просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, рішення винести без виклику представника підприємства.

В судовому засіданні представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому пояснив, що заборгованість виникла у зв'язку з тим, що військова частина А1494 не має особистих коштів, а є державною установою та гроші отримує від Міністерства оборони України. На підтвердження чого надав направлені до Командування Сухопутних військ ЗС України відповідачем відповідні заявки №9/2/90 від 24.07.2009р., №9/2/96 від 19.08.2009р.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до укладеного між Відкритим акціонерним товариством "Банкомзв'язок"- постачальник (позивач у справі) та Військовою частиною А-1494 - покупець (відповідач у справі) договору за №242-405/2008 від 15.07.2008р. та специфікації №1 додатку до договору №242-405/2008 від 15.07.2008р. (а.с. 31-36), позивач поставив відповідачу товар (електроживильну установку ЕЖУ И 14000 Б48/8-АБ (І=8А)) на загальну суму 3900,60грн., що підтверджується накладною №301 від 25.07.2008р. (а.с.37) оригінали договору та накладної оглянуто в судовому засіданні. Факт отримання відповідачем товару підтверджується довіреністю серії ЯОЧ №241506 від 25.07.2008р. (а.с. 38-39), оригінал якої був оглянутий в судовому засіданні.

Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.3.3 договору, покупець здійснює оплату по договору в розмірі 100% ціни договору, що становить 3900,60грн., протягом 10 робочих днів з моменту підписання уповноваженими представниками сторін видаткових накладних на товар.

Відповідач свої зобов'язання не виконав в строк, встановлений п.3.3 договору, а саме до 07.08.2008р., внаслідок чого створилась заборгованість в сумі 3900,60грн.

Відповідно до ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Частиною 6 статті 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців, коли зобов'язання мало бути виконане.

Згідно п.7.3 договору №242-405/2008 від 15.07.2008р. за прострочення строків розрахунків по договору, передбачених в п.3.3 даного договору, відповідач сплачує на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми боргу за кожен день прострочення.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позивачем нарахована пеня в сумі 460,40грн. за період з 08.08.2008р. по 03.02.2009р.

Відповідно до п.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст.625 ЦК України, позивачем нараховано відповідачу до сплати інфляційні нарахування на весь час прострочення у сумі 614,87грн. за період з 08.08.2008р. по 29.07.2009р., а також 3% річних від простроченої суми у розмірі 114,13грн. за період з 08.08.2008р. по 29.07.2009р., про що свідчить розрахунок позивача (а.с.4).

Розрахунок інфляційних нарахувань та 3% річних обґрунтований. Оскільки індекс інфляції та проценти річних є самостійними способами захисту цивільних прав кредиторів у грошових зобов'язаннях, вказані вимоги підлягаю задоволенню.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

З приписами статті 193 ГК України кореспондуються положення статті 526 ЦК України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.

Окрім того, відповідно до ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

Відповідач позовні вимоги не оспорив, доказів сплати заборгованості суду не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими заявленими у відповідності з чинним законодавством та такими, що підлягають задоволенню на суму 5090,00грн., з яких: 3900,60грн. заборгованості, 460,40грн. пені, 114,13грн. 3% річних, 614,87грн. інфляційних нарахувань.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі ст.ст. 525, 526, 546, ч. 2 ст. 625, 712 ЦК України, ст.193 ГК України, керуючись ст.ст.49,82,84,85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Військової частини А-1494, 10000, м.Житомир, вул. Велика Бердичівська, 17А, ідентифікаційний код 08087153 на користь Відкритого акціонерного товариства "Банкомзв'язок", 09025, Київська область, Сквирський район, с.Безпечна, вул. Ордаша,19, ідентифікаційний код 19353391 - 3900,60грн. заборгованості, 460,40грн. пені, 114,13грн. 3% річних, 614,87грн. інфляційних нарахувань, 102,00грн. витрат по сплаті державного мита, 315,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя

Шніт А.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 сторонам