Decision № 4743019, 17.09.2009, Commercial Court of Lviv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.09 Справа№ 21/79

За позовом: ТзОВ “Будівельна корпорація “Львіввікнопласт”, м. Львів

до відповідача: ВАТ “Львівська макаронна фабрика”, м.Львів

про стягнення 46448,60 грн.

Суддя Масловська Л.З.

Представники:

від позивача - Мазур Я.Б. - представник

від відповідача - н/з

Представнику позивача роз’яснено його права та обов’язки відповідно до ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору:

Позовні вимоги заявлено ТзОВ “Будівельна корпорація “Львіввікнопласт”, м. Львів до ВАТ “Львівська макаронна фабрика”, м.Львів про стягнення 46448,60 грн.

Ухвалою господарського суду від 28.05.2009 року порушено провадження у справі та призначено до рогляду на 16.06.2009 року.

Для всебічного, повного та об’єктивного вирішення спору по суті розгляд справи відкладався ухвалами суду від 16.06.2009 року, 09.07.2009 року та 03.09.2009 року.

Представник позивача в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судове засідання не з’явився, вимог ухвали суду не виконав, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення №4364343 (в матеріалах справи).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

25.04.2008 року між ТзОВ “БК “Львів”, м. Львів та ВАТ “Львівська макаронна фабрика”, м.Львів укладено договір №41/04-08.

Відповідно до ст.ст. 638, 639 Цивільного Кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо інше не встановлено законом, у даному випадку сторони уклали договір у письмовій формі. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог закону (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до п.1.1 даного договору виконавець зобов’язався виготовити, доставити на об’єкт замовника металопластикові віконні та дверні конструкції згідно комерційної пропозиції та здійснити демонтаж старих віконних та дверних конструкцій та монтаж у віконні та дверні пройоми нових конструкцій в кількості 13 шт.

Даним договором (п.4.1.) передбачено, що виконавець зобов’язується виконати роботи протягом 10 робочих днів після поступлення від замовника авансового платежу в розмірі 70% від суми договору або погодженої специфікації.

Відповідно до п.5.2. загальна сума договору складала 39736,83 грн.

Розрахунки за даним договором проводяться у безготівковій формі (банківськими переказами) в національній валюті України (п.6.1.). Протягом 3-х днів після підписання договору, замовник перераховує виконавцю аванс в розмірі 70% від суми договору або рахунка-фактури(п.6.2.). Остаточний розрахунок проводиться замовником на протязі 3-х днів від моменту підписання акту про виконані роботи (п.6.3.).

За виконані роботи відповідач оплатив авансовий платіж в сумі 12260 грн., що підтверджується банківською випискою БВ-00760 від 04.06.2008 року та БВ-00761 від 05.06.2008 року.

Виконання робіт підтверджується актом №РН-001507 здачі-приймання робіт (надання послуг).

Таким чином, неоплаченою залишилася сума боргу в розмірі 27476,83 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п.7.3. договору за прострочення остаточного розрахунки замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,2% від неоплченої суми за кожен день прострочки, але не більше розміру двох облікових ставок НБУ, яка діяла в період прострочення. Позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 15002,34 грн., однак стягненню підлягає 9891,65 грн. у відповідності до ч.6 ст.232 ГК України.

Крім того, в порядку ст.625 ЦК України позивач обрахував суму боргу з врахуванням інфляційних втрат за весь час прострочення платежу в сумі 3352,90 грн. та 3% річних в сумі 616,53 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обгрунтовані поданими доказами, і підлягають до часткового задоволення.

Судові витрати покласти на відповідача, відповідно до ст. 49 ГПК України, пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 193, 232 ГК України, ст.ст. 526, 627, 638, 639, 655 ЦК України, ст.ст. 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Львівська макаронна фабрика”, м.Львів, вул.Городоцька,170 (р/р 26000100150001 в Філії ВАТ КБ “Надра” Львівське РУ, МФО 325978, ЄДРПОУ 00382355) на користь ТзОВ “Будівельна корпорація “Львіввікнопласт”, м.Львів, вул.Тарнавського,74А (п/р 2600301096492 в ПЛФ ВАТ “Кредобанк”, МФО 325365, ЄДРПОУ 33753008) –27476,83 грн. боргу, 9891,65 грн. пені, 3352,90 грн. інфляційних втрат, 616,53 грн. 3% річних, 413,40 грн. державного мита та 275 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати.

3. В решті частині позовних вимог –відмовити.

Суддя Масловська Л.З.