Decision № 4742943, 07.09.2009, Commercial Court of Sevaspotol City

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"07" вересня 2009 р.

справа № 5020-9/322

За позовом Дочірньої компанії “Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”(01000, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28; 79026, м. Львів, вул. Рубчака, 27)

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Еко Центр” (99011, м Севастополь, вул. Самотечна, буд. 3)

про витребування майна,

суддя Рибіна С.А.

Представники сторін:

Позивача - Стеблецький Ростислав Васильович, довіреність №2-1д від 03.12.2008;

Відповідача - не з’явився.

Суть спору: Дочірня компанія “Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (далі - ДП „Укргазвидобування” НАК „Нафтогаз України”) звернулась до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Еко Центр” (далі - ТОВ „Еко Центр”) про витребування майна.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем договірних зобов’язань за договором зберігання, норм чинного законодавства України. Доводи та обґрунтування викладені у позові (а.с.2-3).

Відповідач у відзиві на позов з позовними вимогами не погодився, вважаючи їх незаконними та необґрунтованими та посилається на наявність у нього права на утримання речі. Доводи викладені у відзиві (а.с.39-40).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

31.01.2005 між ДП „Укргазвидобування” НАК „Нафтогаз України” (Покупець) та ТОВ „Еко Центр” (Постачальник) був укладений договір поставки товарно – матеріальних цінностей №ЛГВ 43/06-05 (далі –Договір) (а.с.9-11).

Відповідно до пункту 1.1 Договору Постачальник зобов’язується на умовах, визначених Договором, передавати у власність Покупця продукцію, а Покупець зобов’язується на умовах, визначених Договором, приймати та оплачувати цю продукцію в кількості і асортименті вказаному у Додаткових угодах, оформлених у вигляді додатків до Договору, які є його невід’ємною частиною.

Договір ді з моменту підписання його сторонами і діє у питанні поставок до 31.12.2005, а в питанні розрахунків –до повного виконання зобов’язання (Пункт 12.3 Договору).

На виконання умов Договору відповідачем було виконано два блокових контейнери вартістю 52488,00 грн. (в тому числі ПДВ).

Відповідно до акту прийому-передачі від 03.11.2005 Покупець передав на відповідальне зберігання, а Постачальник прийняв один блоковий контейнер (а.с.14). Наявність даного контейнера на зберіганні у Відповідача підтверджується актами, які підписані сторонами у 2006-2007 роках та довідкою про відповідальне зберігання №21 від 26.05.2008 (а.с.18, 26-27).

16.10.2008 позивач звернувся з листом-вимогою №02-3835 до відповідача повернути блоковий контейнер вартістю 26244,00 грн. (з ПДВ) або відшкодувати його вартість, що підтверджується поштовою квитанцією та повідомленням про вручення (а.с.15-17).

Відповідач на лист не відповів, блоковий контейнер не повернув, вартість товару не відшкодував.

Дані обставини стали підставою для звернення ДП „Укргазвидобування” НАК „Нафтогаз України” з позовом до господарського суду з вимогами про витребування майна.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно вимог статей 202, 204 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частин першої та другої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

У статті 208 Цивільного кодексу України встановлено, що у письмовій формі належить вчиняти правочин між юридичними особами.

Згідно частини першої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

На підставі вищевикладеного, дослідивши надані докази, суд встановив, що між сторонами був укладений правочин, за яким позивач передав на відповідальне зберігання відповідачу один блоковий контейнер (а.с.14).

Відповідно до частини першої статті 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно частини першої та другої статті 938 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

Зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості (частина перша статті 949 Цивільного кодексу України).

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності із статтею 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З наданих суду доказів вбачається, що позивач звернувся до відповідача із вимогою про повернення товару 16.10.2008, ця вимога отримана відповідачем 21.10.2008 (а.с.15-17).

Таким чином, у відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України, строк виконання зобов’язань щодо повернення речі настав 28.10.2008.

Докази повернення відповідачем блокового контейнеру або відшкодування його вартості на день прийняття рішення суду відсутні.

Враховуючи викладене позовні вимоги підлягають задоволенню.

Не може бути прийнятий судом довід відповідача, що утримання цього контейнера здійснюється ним на підставі статті 594 Цивільного кодексу України з тих підстав, що даний контейнер не є засобом забезпечення зобов’язання за Договором поставки товарно –матеріальних цінностей №ЛГВ 43/06-05, а переданий на зберігання за окремим договором та предметом спору є саме виконання договору зберігання речі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись статтями 49, 82–85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Еко Центр” (99011, м Севастополь, вул. Самотечна, буд. 3, ідентифікаційний код 19447637) повернути Дочірній компанії “Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (01000, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, ідентифікаційний код 30019775) блоковий контейнер вартістю 26244,00 грн. (з ПДВ), який переданий на зберігання за актом прийому –передачі від 03.11.2005.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Еко Центр” (99011, м Севастополь, вул. Самотечна, буд. 3, ідентифікаційний код 19447637, п/р 26006254502001 в КБ „Приватбанк”, МФО 324935) на користь Дочірньої компанії “Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (01000, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, ідентифікаційний код 30019775, п/р 26008600225581 в ЛОФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 325019) 583,94 грн., з яких: витрати по оплаті державного мита у сумі 262,44 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 321,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя підпис С.А. Рибіна

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України і підписано 14.09.2009

Розсилка:

1. ДК “Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”(01000, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28; 79026, м. Львів, вул. Рубчака, 27)

2. ТОВ „Еко Центр” (99011, м Севастополь, вул. Самотечна, буд. 3)

3. До справи