Справа № 0503/11299/2012
1-кп/0219/9/2013
У Х В А Л А
22 квітня 2013 року м. Артемівськ
Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
Головуючого - судді Решетняк І.В.,
за участю:
секретаря - Дубаніної О.В.,
прокурора - Овчаренко О.Ф.,
потерпілого ОСОБА_1,
захисника-адвоката ОСОБА_2,
обвинуваченого ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Артемівську Донецької області кримінальне провадження №12012050150000058 від 21.11.2012 року з обвинувачення
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, раніше судимого: 23.04.2001 року Артемівським міським судом Донецької області за ч.2, ч.3 ст.140, ст.ст. 42,44 КК України (в ред.1960 року) до 1 року 6 місяців позбавлення волі, 21.05.2009 року Артемівським міськрайонний судом Донецької області за ч.1 ст.162 КК України до штрафу в розмірі 850 грн., 30.01.2012 року Артемівським міськрайонний судом Донецької області за ч.2 ст.185 КК України до 4 місяців арешту,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,
В С Т А Н О В И В :
Обвинувачений ОСОБА_3 заявив в судовому засіданні клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді взяття під варту на підписку про невиїзд, обґрунтовуючи його тим, що він не заподіював потерпілому ОСОБА_1 фізичної шкоди.
Суд, вислухавши думку прокурора, який заперечував проти задоволення клопотання про зміну запобіжного заходу, потерпілого, який не заперечував щодо задоволення даного клопотання, захисника-адвоката, який наполягав на задоволенні цього клопотання, вважає, що клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Постановою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 15.10.2012 року відносно обвинуваченого ОСОБА_3 обраний запобіжний захід у вигляді взяття під варту в Артемівському СІЗО Управління державної пенітенціарної служби в Донецькій області у зв`язку з тим, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк більше 3 років, знаходячись на волі, може продовжити злочинну діяльність, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі, а також ухилитися від слідства та суду.
Відповідно до п.9 розділу ХІ КПК від 13.04.2012 року запобіжні заходи, застосовані під час досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, продовжують свою дію до моменту їх зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу не спростовує доводи постанови суду від 15.10.2012 року, за яким до нього був застосований запобіжний захід у вигляді взяття під варту.
Тому суд не вбачає обставин, які б обумовили зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3, який раніше неодноразово судим, постійного місця проживання не має.
Твердження обвинуваченого ОСОБА_3 про те, що він не спричиняв потерпілому фізичної шкоди, не є обставиною, яка б обумовлювала зміну запобіжного заходу з взяття під варту на більш м`який запобіжний захід.
На підставі викладеного, керуючись п.9 розділу ХІ КПК від 13.04.2012 року, ст.ст.148-155 КПК України (в ред.1960 року), суд
У Х В А Л И В:
В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу з взяття під варту на підписку про невиїзд відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І. В.Решетняк
The court decision No. 47402863, Bakhmut City and District Court of Donetsk Oblast (until 25.04.2025 - Artemivsk City and District Court of Donetsk Oblast) was adopted on 22.04.2013. The procedural form is Criminal, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key information about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find necessary information conveniently.
This decision relates to case No. 0503/11299/2012. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: