log in
ENG
УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
----------------------------------------
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
| Від "24" лютого 2009 р. | Справа № 9/1293
Господарський суд Житомирської області у складі: судді Алексєєва М.В. за участю представників сторін від позивача Нікандрова О.А. представник за довіреністю від відповідача не з'явився
Розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Закритого акціонерного товариства "Золотий каравай" (м. Дніпропетровськ) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1(м. Житомир) про стягнення 65697,80 грн.
Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача 65697,80 грн. з яких: 49578,05 грн. боргу, 15019,53 грн. інфляційних нарахувань, 1100,00 грн. 3% річних. Представник позивача в засіданні суду позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Відповідач у письмовому відзиві проти позову заперечував, мотивуючи тим, що видаткові накладні, на які посилається позивач, не можуть бути доказом фактичного отримання відповідачем продукції. В засідання суду свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив. Суд вважає вказану обставину такою, що не перешкоджає розгляду справи. Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд, ВСТАНОВИВ: На підставі усної домовленості, досягнутою між сторонами - Закритимакціонерним товариством "Золотий каравай" (далі - позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1(далі - відповідач), позивачем передано відповідачу товар, що підтверджується товаро-транспортними накладними, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні, копії долучено до матеріалів справи. Згідно з ч. 2 ст. 205 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Відповідно до ч. 2 ст.11, ч. 2 ст. 509 ЦК України однією з підстав виникнення зобов'язань є правочини. Оскільки сторони при здійсненні господарської діяльності довели свою волю до настання правових наслідків при здійсненні поставки, то між ними виникли відповідні зобов'язання. Відповідно до ч. 1 ст. 615 ЦК України, у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідачем проведено оплату за переданий товар частково, що підтверджується платіжними дорученнями, які долучено до матеріалів справи. В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати за поставлений товар на день подання позову заборгованість становить у сумі 49578,05 грн. Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк виконання обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. 25.01.08 позивачем на адресу відповідача направлялась вимога- попередження № 105 від 25.01.08 з вимогою в добровільному порядку погасити заборгованість у сумі 49578,05 грн., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 1591890 від 25.01.08р. (а.с.11-19). Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. На підставі ст. 625 ЦК України, позивачем нараховано відповідачу до сплати інфляційні нарахування на весь час прострочення у сумі 15019,53 грн., а також 3% річних від простроченої суми у розмірі 1100,22 грн., про що свідчить розрахунок позивача (а.с.6). Розрахунок інфляційних нарахувань та 3% річних обґрунтований. Оскільки індекс інфляції та проценти річних є самостійними способами захисту цивільних прав кредиторів у грошових зобов'язаннях, вказані вимоги підлягаю задоволенню. Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Оцінивши матеріали справи, господарський суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований, підтверджується належними доказами, що є в матеріалах справи, підлягає задоволенню у сумі 65697,80 грн., з яких 49578,05 грн. основний борг, 15019,53 грн. інфляційні нарахування, 1100,22 грн. 3% річних. Судові витрати по сплаті державного мита та на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладається на відповідача. На підставі ст.ст. 509, 525, 526, 625 ЦК України та керуючись ст. 22, 33, 49, 69, 82-85 ГПК України, господарський суд,
ВИРІШИВ: 1. Позов задовольнити. 2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, 10008, м. АДРЕСА_1, ід. код НОМЕР_1 на користь Закритого акціонерного товариства "Золотий каравай", 49021, м. Дніпропетровськ, вул. Варварівська,28, код ЄДРПОУ 34774998 - 49578,05 грн. боргу, 15019,53 грн. інфляційних нарахувань, 1100,22 грн. 3% річних, 656,97 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
|
