№ 47169821, 09.07.2015, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 липня 2015 року № 826/10759/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши адміністративну справу в письмовому провадженні

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алєксандрія»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління

ДФС України у місті Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Алєксандрія» (надалі - Позивач), звернувся з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС України у місті Києві (надалі – Відповідач) про визнати незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення за № 185926552209 від 30.12.2014р.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене Податковим органом із порушенням чинного законодавства України, ґрунтуються на неправильному застосуванні норм податкового законодавства, а тому, підлягає скасуванню.

Відповідач проти позовних вимог заперечує в повному обсязі. В обґрунтування заперечень зазначає, що операції по взаємовідносинах між Позивачем та його контрагентом не мали реального характеру. Фактично перевіркою встановлено документування операцій по регістрах бухгалтерського обліку, які стосуються лише факту перерахування грошових коштів, а отже, податкове повідомлення-рішення прийняте правомірно.

У відповідності до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Співробітниками Держаної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндходів у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Алєксндрія» (код ЄДРПОУ 38003909) з питань дотримання вимог правильності обчислення та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість підприємств по взаємовідносинах з ПП «ПРОМ-ТЕХ-СНАБ» (код ЄДРПОУ 38007002) за липень 2014 року. За результатами перевірки складено акт від 09.12.2014р. за № 1187/26-55-22-09-10/38003909 (надалі – Акт перевірки).

В Акті перевірки встановлені наступні порушення: пп. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, п. 1,2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пп. 2.5 п. 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» затвердженого Наказом Мінфіна України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Мінюсіті України 05.06.1995р. за № 168/704, що призвело до заниження зобов’язання з податку на додану вартість за липень 2014року на суму 3 082 333,00грн.

На підставі Акту перевірки Податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 185926552209 від 30.12.2014р., яким збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 4 623 500,00 грн., в тому числі – основний платіж в розмірі 3 082 333,00грн. та штрафні санкції на суму 1 541 167,00грн.

Не погодившись із висновками податкового органу викладеними у акті перевірки та винесеним податковим повідомленням-рішенням, Позивач подано скаргу до ГУ ДФС України у м. Києві, за результатом розгляду скарги ГУ ДФС України у м. Києві прийнято рішенням № 4163/10/26-15-10-08-16 від 13.03.2015р., яким скаргу ТОВ «Алєксандрія» залишено без задоволення, а спірне податкове повідомлення-рішення буз змін.

ТОВ «Алєксандрія» 26.03.2015р. звернулось до державної фіскальної служби України з повторно скаргою на винесене податкове повідомлення-рішення та рішення ГУ ДФС України у м. Києві про результати розгляду первинної скарги, за результатом розгляду скарги ДФС України прийнято рішенням № 9201/6/99-99-10-01-04-25 від 29.04.2015р., якою залишено без задоволення скаргу ТОВ «Алєксандрія», а рішення без змін.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Як вбачається із наявних матеріалів справи, зокрема із змісту акту перевірки, підставою для донарахування позивачу зобов’язань з податку на додану вартість за липень 2014року слугували висновки податкового органу щодо безтоварності правочинів укладених позивачем з ПП «ПРОМ-ТЕХ-СНАБ», в силу відсутності у даного суб’єкта господарювання можливості виконати свої зобов’язання по укладеним з позивачем договорам підряду.

Такі висновки податкового органу ґрунтуються виключно на даних бази ІС «Податковий блок» та без урахування наданої позивачем до перевірки первинної документації.

Разом з тим судом встановлено, що позивач здійснює свою діяльність у сфері будівництва житлових та нежитлових споруд, покрівельні роботи та ін., у зв’язку із наявністю великих обсягів замовлень та з метою виконання своїх зобов’язань перед замовниками, позивачем залучено до здійснення реконструкцій об’єктів ПП «ПРОМ-ТЕХ-СНАБ» - як субпідрядника.

З наявних матеріалів справи судом встановлено, що між Позивачем (Замовник), з однієї сторони, та ПП «ПРОМ-ТЕХ-СНАБ» (Підрядник), з іншого боку, укладено Договір підряду від 01.07.2014р. за № 01/07-14 (надалі – Договір № 01/07-14).

У відповідності до п. 1.1 Договору № 01/07-14, Підрядник зобов’язується своїми силами і засобами та на свій ризик виконати та здати в установлені Договором строки будівельні роботи по БТО на об’єкті реконструкції: «Реконструкція промтоварних та розподільчих складів з окремо розташованою будівлею 2 черга будівництва, що знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, с. Димитрово, вул. Гоголівська, 1а»

Відповідно до п. 3.1 Договору № 01/07-14, Підрядник зобов’язувалось розпочати виконання робіт протягом 2 робочих днів з дати підписання даного договору, та завершити такі роботи до 01.08.2014р.

Передача-приймання виконаних робіт, відповідно до змісту Договору, здійснюється шляхом підписання Акту здачі-приймання виконаних робіт КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт по формі КБ-3 на протязі 5-ти днів з моменту закінчення робіт, після чого протягом 15-ти календарних днів замовник здійснює розрахунок за виконані роботи (п. 10.1 та п. 9.1 Договору № 01/07-14).

В підтвердження виконання ПП «ПРОМ-ТЕХ-СНАБ» зобов’язань по Договору підряду № 01/07-14 позивачем до матеріалів справи додано копію переліку документів з охорони праці та пожежної безпеки, що відповідно до умов договору вимагались від ПП «ПРОМ-ТЕХ-СНАБ», та являється додатком № 1 до Договору (а.с. 45), копію договірної ціни на будівництво: «Реконструкція промтоварних та розподільчих складів з окремо розташованою будівлею 2 черга будівництва, що знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, с. Димитрово, вул. Гоголівська, 1а», БТО. Договірна ціна складена на поточних цінах станом на 01.07.2014р. та являється додатком № 2 до Договору підряду.

В підтвердження виконання будівельних робіт по об’єкту «Реконструкція промтоварних та розподільчих складів з окремо розташованою будівлею 2 черга будівництва, що знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, с. Димитрово, вул. Гоголівська, 1а» саме ПП «ПРОМ-ТЕХ-СНАБ» позивачем до матеріалів справи додано копію «Загального журналу робіт» по вказано об’єкту, копії Атів від 15.07.14р., 19.07.14р. та 30.07.14р. на закриття прихованих робіт, таких як покриття металоконструкції БТО антикорозійним покриттям, із зазначенням фарб, ґрунтовки та перетворювача іржі, що використовувалися ПП «ПРОМ-ТЕХ-СНАБ», та сертифікатів до них, а також копії Нарядів-завдань ПП «ПРОМ-ТЕХ-СНАБ» за період з 01.07.2014р. по 31.07.2014р.

Крім того, позивачем надано копію Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень 2014року, за формою КБ-2, складену ПП «ПРОМ-ТЕХ-СНАБ» 31.07.2014р., копію Акту приймання виконаних будівельних робіт за липень 2014року № 1 від 31.07.2014р., а також копії Локальних кошторисів № 2-1-1 на металоконструкції для кріплення стінових панелей та № 2-1-2 на стіни, перегородки, прорізи. Відповідно до змісту вказаних доказів вартість наданих ПП «ПРОМ-ТЕХ-СНАБ» послуг з будівництва БТО склала 5 994 000,00грн. в тому числі ПДВ в розмірі 999 000,00грн.

Також, до матеріалів справи позивачем додано копію податкової накладної № 659 від 31.07.2014р. виписану ПП «ПРОМ-ТЕХ-СНАБ» на загальну суму 5 994 000,00грн. в тому числі ПДВ в розмірі 999 000,00грн. яка належним чином зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, копії платіжних доручень № 339 від 27.08.14р. та № 357 від 29.08.2014р. відповідно до змісту яких позивачем на виконання умов договору підряду від 01.07.14р. перераховано на користь ПП «ПРОМ-ТЕХ-СНАБ» кошти в сумі 5 994 000,00грн., двома платежами, а саме 5 000 000,00грн. та 994 000,00грн., відповідно. Факт здійснення повного розрахунку по даному договору також підтверджується наданими позивачем копіями виписок по особовому рахунку позивача в ПАТ «Банк Михайлівський» за 27 та 29 серпня 2014року.

Крім того, між позивачем та ПП «ПРОМ-ТЕХ-СНАБ» 03.07.2014р. укладено Договір підряду на виконання будівельних робіт за № 03/07-14А, відповідно до змісту якого ПП «ПРОМ-ТЕХ-СНАБ» зобов’язувалось своїми силами і засобами та на свій ризик виконати та здати в установлені Договором строки роботи з реконструкції нежилих приміщень з № 95 по №103 (в літ.В) з заміною конструктивної перегородки, за адресою: Одеська область, Біляєвський район, Нерубайська сільська рада.

Відповідно до змісту п. 3 вказаного Договору, ПП «ПРОМ-ТЕХ-СНАБ» зобов’язувалось розпочати виконання робіт протягом 2 робочих днів з дати підписання даного договору, та завершити такі роботи до 06.08.2014р.

Передача-приймання виконаних робіт, відповідно до змісту Договору, здійснюється шляхом підписання Акту здачі-приймання виконаних робіт КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт по формі КБ-3 на протязі 5-ти днів з моменту закінчення робіт, оплата послуг ПП «ПРОМ-ТЕХ-СНАБ» згідно умов даного договору в розмірі 95% від усієї суми, проводиться протягом 5-ти банківських днів, решта суми протягом 5 банківських днів після підписання актів здачі-приймання виконаних робіт (п. 10.1 та п. 9.1 Договору).

В підтвердження виконання ПП «ПРОМ-ТЕХ-СНАБ» зобов’язань по Договору підряду № № 03/07-14А від 03.07.14р. позивачем до матеріалів справи додано копію договірної ціни на будівництво: реконструкції нежилих приміщень з № 95 по №103 (в літ.В) з заміною конструктивної перегородки, за адресою: Одеська область, Біляєвський район, Нерубайська сільська рада. Договірна ціна складена на поточних цінах станом на 02.07.2014р.

В підтвердження виконання будівельних робіт по об’єкту «реконструкції нежилих приміщень з № 95 по №103 (в літ.В) з заміною конструктивної перегородки, за адресою : Одеська область, Біляєвський район, Нерубайська сільська рада», саме ПП «ПРОМ-ТЕХ-СНАБ» позивачем до матеріалів справи додано копію «Загального журналу робіт» по вказано об’єкту, копії Атів на закриття прихованих робіт, а саме: від 15.07.14 р. роботи з влаштування піщаної основи під фундаменти трансформатора, від 16.07.14р. роботи з влаштування щебенної основи під фундаменти трансформатора, від 24.07.2014р. роботи з бетонування фундаментів трансформатора, влаштування арматурних каркасів фундаментів трансформатора , від 26.07.2014р. роботи з влаштування бетонної підготовки підпірних стін, від 02.08.2014р. роботи з влаштування арматурних каркасів підпірних стінок ПС-9, від 05.08.2014р. роботи з бетонування підпірних стінок ПС-9. Вказані акти містять обсяги виконаних робіт, а також матеріали що використані ПП «ПРОМ-ТЕХ-СНАБ» при виконанні таких робіт. Також позивачем до матеріалів справи додано копії Нарядів-завдань ПП «ПРОМ-ТЕХ-СНАБ» за період з 03.07.2014р. по 06.08.2014р. включно.

Крім того, позивачем надано копію Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень 2014року, за формою КБ-3, складену ПП «ПРОМ-ТЕХ-СНАБ» 31.07.2014р., копію Акту приймання виконаних будівельних робіт за липень 2014року № 1 від 31.07.2014р., копію Акту приймання виконаних будівельних робіт за липень 2014року № 2 від 31.07.2014р., а також копії Локальних кошторисів № 7-1-1 на підпірні стіни з огорожею навколо ПС35/10 кв Благоустрій та № 2-1-2 на влаштування перегородки на першому поверсі вздовж осі « 6» в осях «В/1»- «М/1» і «Ш»-«Г1/1», вздовж осей « 5/3» в осях «Д1/2»-«Г1/1» «Ш»-«М/1», «В/1»-«Б/1», вздовж осей «Б/1» и «Д1/2» в осях « 4/3»-« 5/3» Складська будівля №3.

Також до матеріалів справи позивачем додано копії податкової накладної № 210 від 23.07.2014р. виписану ПП «ПРОМ-ТЕХ-СНАБ» на загальну суму 3 000 000,00грн. в тому числі ПДВ в розмірі 500 000,00грн.,та копії податкової накладної № 394 від 30.07.2014р. виписану ПП «ПРОМ-ТЕХ-СНАБ» на загальну суму 8 500 000,00грн., в тому числі, ПДВ в розмірі 1 416 666,67грн., які належним чином зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, копії платіжних доручень № 6385993 від 23.07.14р. та № 202 від 30.07.2014р. відповідно до змісту яких позивачем на виконання умов договору підряду від 03.07.14р. перераховано на користь ПП «ПРОМ-ТЕХ-СНАБ» кошти в сумі 11 500 000,00грн., двома платежами, а саме 3 000 000,00грн. та 8 500 000,00грн., відповідно. Факт здійснення повного розрахунку по даному договору також підтверджується наданими позивачем копіями виписок по особовому рахунку позивача в АТ «Ощадбанк» та ПАТ «Банк Михайлівський» за 23 та 30 липня 2014року.

В підтвердження настання реальних наслідків за правочинами укладеними з ПП «ПРОМ-ТЕХ-СНАБ» позивачем до матеріалів справи також додано копії сертифікатів відповідності на матеріали використані ПП «ПРОМ-ТЕХ-СНАБ» при здійсненні будівельних робіт та висновок експертно-економічного дослідження.

Суд звертає увагу, що відповідно до наданої позивачем документації, а саме, з копії виписки з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з копії свідоцтва платника ПДВ №200154804 від 25.03.2013р. ПП «ПРОМ-ТЕХ-СНАБ» як на час виконання своїх зобов’язань по договорам підряду, укладеним з позивачем, так і на час розгляду даної справи являється належним чином зареєстрованим платником податку на додану вартість.

Кім того, відповідно до наявної в матеріалах справи копії Ліцензії № 280744 від 13.12.2013р. ДАБІ України надано ПП «ПРОМ-ТЕХ-СНАБ» право на здійснення господарської діяльності пов’язаної із створенням об’єктів архітектури, що діє до 28.02.2015р.

Суд звертає увагу, що на час проведення перевірки та на час розгляду справи Відповідачем не надано переконливих доказів про те, що контрагента Позивача було ліквідовані або припинено підприємницьку діяльність даного контрагента під час укладання та виконання договору.

Як зазначено Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі від 20 липня 2010 року №1112/11/13-10 “Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби”, процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи: 1. Встановлення факту здійснення господарської операції. 2. Встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції. 3. Встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку. 4. Встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”. Відповідно до ст. 9 розділу 3 Закону про бухгалтерський облік, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо – безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в п.5 ст.9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідно до ст. 11 Закону, на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов’язані складати фінансову звітність.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Крім того Вищим адміністративним судом України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11 визначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат із господарською діяльністю платника податку.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. ( абзацу 2 п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704).

Статтею 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 1 ст. 9 даного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що для формування податкового кредиту необхідно мати первинні документи, які можуть довести реальність здійснення господарської операції, підтвердити факт використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Перевіривши дійсність господарських взаємовідносин позивача з ПП «ПРОМ-ТЕХ-СНАБ», суд приходить до висновку, що позивач мав всі правові підстави для формування податкового кредиту, з огляду на те, що надана позивачем документація у повній мірі відображає реальні наслідки, що наступили після укладення договорів та мають силу первинної документації в розумінні Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України”.

Крім того, в обґрунтування законності спірного податкового повідомлення-рішення відповідач посилається інформацію відносно контрагента позивача, зокрема, відсутності необхідних умов для ведення господарської діяльності.

У податковому праві визначається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13.02.2013 року по справі № К/9991/74156/12.

Окрім вищевикладеного суд вважає за необхідне відзначити, що за умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення постачальниками/продавцями товару (послуг) податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на податковий кредит.

Платник податку на додану вартість (покупець товару) не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням постачальниками товару (послуг) вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Такий платник не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 03.07.2013 року по справі № К/800/27746/13.

Слід відмітити, що сторонами не заперечується та обставина, що на момент вчинення господарських правовідносин між позивачем та контрагентами, контрагенти позивача та позивач, як юридичні особи внесені в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (в матеріалах справи містяться копії витягу з ЄДР) та зареєстровані платником податку на додану вартість, а первинна документація була підписана безпосередньо самими директорами товариств.

Крім того, за п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. №9 “Про судову практику розгляду справ про визнання правочинів недійсними”: при кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України має враховуватись вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі.

Однак, відповідачем не було надано доказів наявності вироку суду відносно будь-кого - Позивача та контрагентів за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво), а договір, укладений позивачем з даними товариствами, до теперішнього часу у судовому порядку не визнано недійсними та не визнано недійсним проведення тендерну або тендерної документації.

Слід відмітити, що податковим органом не було надано рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження “фіктивності” здійснених позивачем господарських операцій.

Не надано також добутих у визначений процесуальним законодавством спосіб доказів підробки документів або складання фіктивних документів на підтвердження здійснених позивачем господарських операцій. Зазначене вказує на необґрунтованість тверджень відповідача про фіктивність проведених позивачем господарських операцій.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 25.03.2008 року по справі № К-23642/07.

Отже, суд прийшов до висновку, що у позивача були всі підстави для віднесення витрат пов’язаних із веденням господарської діяльності до складу валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0005422201 від 07.11.2014 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2014 року по справі №826/13867/14; Ухвалах ВАСУ: від 16 липня 2014 р. К/800/16847/13; від 15 жовтня 2013 року К/800/11789/13; від 22 жовтня 2012 р. К/9991/52018/12; від 01 жовтня 2012 р. К/9991/42373/12, від 16 жовтня 2013 р. К/800/45872/13, від 30 жовтня 2013 р. К-40444/10.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.12.2014р. за № 185926552209.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алєксандрія» (код ЄДРПОУ 38003909) судові витрати в сумі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень 20 коп.).

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.Б. Федорчук