№ 4715607, 02.09.2009, Dnipropetrovsk District Administrative Court

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2-а-1065/09/0470

Категорія статобліку 2.11.3

ПОСТАНОВА

Іменем України

2 вересня 2009 року м. Дніпропетровськ

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В.М.

при секретарі Середа А.О.

за участю:

прокурора Ігнатенко О.В.

представників позивача ОСОБА_1., ОСОБА_2.

представника відповідача ОСОБА_3.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Енергоальянс» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

08  січня 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Енергоальянс» звернулось із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, в якому просить, з урахуванням змін та доповнень, визнати неправомірними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська № 0001472301/0 від 14.05.08 р., № 0001472301/1 від 28.07.2008 року, № 0001472301/2 від 09.10.2008 р., № 0001472301/3 від 29.12.2008 р., якими визначено суму податкового зобов'язання Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія «Енергоальянс» з податку на прибуток підприємств в розмірі 4 857 380,50 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська № 0001472301/0 від 14.05.08 р. прийняте після розгляду заперечень товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Енергоальянс» (лист від 05.05.08 р. №1-01/145-8) до акту про результати виїзної планової перевірки від 23.04.08 р. №1865/23-1/30558017. Крім того, Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Дніпропетровська при розгляді заперечень товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Енергоальянс» (лист від 05.05.08 р. №1-01/145-8) внесла до акту перевірки від 23.04.08 р. №1865/23-1/30558017 зміни щодо порушень, яких не було встановлено під час перевірки і які не вказувались платником податку в запереченнях. ТОВ «Компанія «Енергоальянс» залучались кредитні кошти для використання у власній господарській діяльності, за результатами якої підприємством отримувались та декларувались доходи протягом 2005 та 2006 років, нараховувався та сплачувався податок на прибуток підприємств. Відповідно, позивач мав всі законні підстави для включення сум процентів, які були сплачені на користь банку у вигляді плати за використання залученими грошовими коштами, що використовувались у власній господарській діяльності, до складу валових витрат на загальну суму 10293378,05 грн. В декларації за 2005 рік ТОВ «Компанія «Енергоальянс» були включені до складу валових витрат у графі 04.13 витрати по сплаті процентів по кредитам в сумі 1 634 000, 50 грн., серед яких за кредитними договорами № 4Э691И від 01.04.2005 року; № 4Э729И від 01.06.2005 року; № 4Э744И від 01.07.2005 року. - 578617,05 грн. При цьому ані при проведенні камеральної перевірки, ані при проведенні планової виїзної перевірки у податкової інспекції не виникало сумнівів щодо правомірності віднесення вказаної суми процентів до складу валових витрат та зв'язку використання кредитних коштів з господарською діяльністю платника податків. Як зазначено у ч. 2, 3 п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій. Так, в декларації з податку на прибуток за 2006 рік ТОВ «Компанія «Енергоальянс» були самостійно виявлені та виправлені помилки, допущені при нарахуванні валових витрат у 2005 році, а саме, до складу валових витрат до графи 05.2 були включені невраховані раніше витрати по сплаті за користування кредитними коштами в розмірі 9 714 761,00 грн. Тобто, при нарахуванні валових витрат на суму сплачених процентів за користування кредитними коштами у декларації за 2006 рік в сумі 9 714 761,00 грн. позивачем були додержані всі вимоги податкового законодавства стосовно використання кредитних коштів у господарській діяльності, нарахування та сплати процентів.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали повністю та просили задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, подавши заперечення, в яких зазначив, що підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0001472301/0 від 14.05.08 р., яким донараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 4857380,50 грн. (в тому числі 2428690,25 грн. основний платіж та 2428690,25 грн. штрафна санкція) стало порушення позивачем п.1.32 ст. l, п.п.5.5.1 п.5.5, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме, збільшення у ІV кварталі 2006 року валових витрат на суму 9 714 761,00 грн. (рядок 05.2. «самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів» декларації з податку на прибуток за 2006 рік від 09 лютого 2007 року № 16122). В ході перевірки позивачу направлено лист від 22.02.2008 року №8303/10/23-1/17 з проханням надати пояснення щодо віднесення до складу валових витрат суми 9 714 761,00 грн. з доданням підтверджуючих документів. На даний запит позивачем надано відповідь від 29 лютого 2008 року № 1-01/069-8 (вхідний № 6173110 від 04 березня 2008 року) з поясненням, що ця сума є сумою не відображених витрат в декларації по податку на прибуток за 2005 рік по нарахованим та сплаченим відсоткам в національній валюті відповідно діючих кредитних договорів. Надана відповідь підприємства не містить пояснень та документальних доказів щодо використання кредитних коштів у господарській діяльності. Під час розгляду скарги, поданої позивачем в рамках апеляційного узгодження податкового зобов'язання, з метою прийняття обґрунтованого рішення по скарзі, податковою інспекцією вдруге направлено запит від 17.06.2008 року № 27349/10/25-031 до платника податків про надання необхідної інформації, на який позивачем не надано підтвердження використання у господарській діяльності підприємства кредитних коштів за кредитними договорами, за якими сплачені проценти банку протягом 2005 року. Таким чином, податкова мала всі підстави для здійснення відповідного донарахування з податку на прибуток. Згідно із підпунктом 5.5.1. пункту 5.5. статті 5 Закону №283, до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами або у вигляді орендної плати) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку. Тобто, на думку відповідача, проценти за кредитами можуть бути віднесені до складу валових витрат протягом звітного періоду, якщо документально підтверджено використання кредиту на цілі, пов'язані з господарською діяльністю або придбанням основних виробничих фондів.

Прокурор в судовому засіданні проти позову також заперечував та просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Дослідивши чинне законодавство, матеріали справи та доводи представників сторін, суд доходить висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська проведено виїзну планову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Енергоальянс» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 01.10.2006 року по 31.12.2007 року, по результатам якої було складено акт від 23.04.08 р. №1865/23-1/30558017.

На підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська винесено податкове повідомлення - рішення № 0001472301/0 від 14.05.08 р., яким донараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 4857380,50 грн., за основним платежем - 2428690,25 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2428690,25 грн.

 Судом встановлено, що в результаті апеляційного оскарження в адміністративному порядку позивачем податкового повідомлення - рішення № 0001472301/0 від 14.05.08 р. були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001472301/1 від 28.07.2008 року, № 0001472301/2 від 09.10.2008 р. та № 0001472301/3 від 29.12.2008 р. на таку ж суму та з тих же підстав.

У висновках зазначеного акту перевірки відображено встановлені порушення ТОВ «Компанія «Енергоальянс» вимог податкового, валютного та іншого законодавства за перевіряємий період, а саме: п.1.32 ст. 1, п.п 5.5.1 п.5.5 ст.5, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97 р. №283/97-BP зі змінами та доповненнями. Відповідно до акту, ТОВ «Компанія «Енергоальянс» неправомірно включено до складу валових витрат 4 кварталу 2006 року суму 9 714 761,0 грн., що призвело до завищення валових витрат 4 кварталу 2006 року на суму 9 714 761,0 грн. та заниження податку на прибуток у сумі 2 428 690,25 грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, не погоджується в висновками акту перевірки щодо порушення позивачем вимог п.1.32 ст. l, п.п.5.5.1 п.5.5, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» з огляду на наступне.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, у 2005 році між ТОВ «Компанія «Енергоальянс» та ПриватБанком були укладені кредитні договори з метою фінансування поточної господарської діяльності підприємства: № 4Э691И від 01.04.2005 року; № 4Э729И від 01.06.2005 року; № 4Э744И від 01.07.2005 року. Грошові кошти, які отримувались за наведеними кредитними договорами, використовувались ТОВ «Компанія «Енергоальянс» на фінансування поточних витрат, пов'язаних з господарською діяльністю підприємства - оплата за придбання природного газу, аглоруди, залізорудної сировини, бензину та ін., що детально розписано у довідці про використання кредитних коштів № 1-011273-9 від 06.07.2009 року та підтверджується виписками банку, які надавались податковій інспекції при проведенні перевірки за відповідні періоди та знайшли своє відображення в попередніх актах перевірки. З урахуванням розділу 3 кредитних договорів протягом 2005 року ТОВ «Компанія «Енергоальянс» нараховувало та сплачувало банку проценти за користування залученими кредитними коштами за наведеними вище договорами, всього на суму 10293378,05 грн., що підтверджується платіжними дорученнями.

Пунктом 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Також суд враховує, що основним видом діяльності позивача є оптова торгівля паливом, розподілення газоподібного палива системою газопроводів та посередництво в торгівлі паливом, металами, корисними копалинами і хімікатами, тому сплата процентів за користування кредитними коштами, отриманими для розрахунку та фінансування поточних витрат, пов'язаних з господарською діяльністю підприємства - оплата за придбання природного газу, аглоруди, залізорудної сировини, бензину та ін.,, підпадає під визначення «господарська діяльність».

Відповідно до п.п.5.5.1 п.5.5 ст.5 Закону України №283/97-ВР, до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами та депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

На думку суду, отримані кошти по договору кредитної лінії було використано підприємством у власній господарський діяльності, яка направлена на отримання прибутку підприємства або в подальшому буде використана у веденні фінансово-господарської діяльністю.

Таким чином, висновок відповідача про порушення позивачем п 5.1, п.п.5.5.1 п.5.5 ст. 5 Закону України № 283/97-ВР, щодо безпідставного віднесення до складу валових витрат суми 9 714 761, 00 грн. за користування кредитом, є неправомірним.

Також, відповідно до пункту 5.1. статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.00 р. №2181-ІІІ, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Отже, в декларації з податку на прибуток за 2006 рік товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Енергоальянс» були самостійно виявлені та виправлені помилки, допущені при нарахуванні валових витрат у 2005 році, а саме до складу валових витрат до графи 05.2 були включені невраховані раніше витрати по сплаті за користування кредитними коштами в розмірі 9 714 761,00 грн.

Якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

При нарахуванні валових витрат на суму сплачених процентів за користування кредитними коштами у декларації за 2006 рік в сумі 9 714 761,00 грн. позивачем були додержані всі вимоги податкового законодавства стосовно використання кредитних коштів у господарській діяльності, нарахування та сплати процентів.  

Враховуючи вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи докази в сукупності, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська № 0001472301/0 від 14.05.08 р., № 0001472301/1 від 28.07.2008 року, № 0001472301/2 від 09.10.2008 р., № 0001472301/3 від 29.12.2008 р., якими визначено суму податкового зобов'язання Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія «Енергоальянс» з податку на прибуток підприємств в розмірі 4 857 380,50 грн., прийняті з порушенням вимог чинного законодавства, а тому є неправомірними.

Відтак, з урахуванням наведеного, уточнені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Енергоальянс» цілком обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають вимогам чинного законодавства, отже підлягають задоволенню повністю.

Відповідно ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). У зв'язку з цим суд вважає за необхідне присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Енергоальянс» судові витрати в розмірі 3 грн. 40 коп.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 122, 162 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати неправомірними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська № 0001472301/0 від 14.05.08 р., № 0001472301/1 від 28.07.2008 року, № 0001472301/2 від 09.10.2008 р., № 0001472301/3 від 29.12.2008 р., якими визначено суму податкового зобов'язання Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія «Енергоальянс» з податку на прибуток підприємств в розмірі 4 857 380,50 грн.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Енергоальянс» судові витрати в розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови складений 07 вересня 2009 року.

Суддя В.М.Олійник

З оригіналом згідно.

Суддя В.М. Олійник