Court ruling № 47106598, 13.07.2015, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

13.07.2015Справа № 910/14400/15Суддя Отрош І.М., розглянувши матеріали справи

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "МТМ-Луч"доПублічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"провизнання недійсною умови кредитного договоруПредставники сторін:від позивача:не з'явились.від відповідача:не з'явились.

ВСТАНОВИВ:

05.06.2015 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "МТМ-Луч" з вимогами до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про визнання недійсною умови кредитного договору.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що 30.08.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "МТМ-Луч" та Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" було укладено кредитний договір № 010/42-0-1/918 до генеральної кредитної угоди № 010/02-01/178 від 02.08.2006, із змінами та доповненнями внесеними додатковою угодою № 010/42-0-1/918/1 від 17.01.2013, додатковою угодою № 010/42-0-1/918/2 від 12.08.2013, додатковою угодою № 010/42-0-1/918/3 від 10.02.2014, додатковою угодою № 010/42-0-1/918/4 від 08.08.2014.

Позивач зазначив, що пункт 14.1. кредитного договору № 010/42-0-1/918 від 30.08.2012 до генеральної кредитної угоди № 010/02-01/178 від 02.08.2006 не містить дати до якої діє даний договір, що є істотною умовою договору, обов'язковість визначення якої передбачено положеннями Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, у зв'язку із цим просить суд визнати пункт 14.1. кредитного договору № 010/42-0-1/918 від 30.08.2012 до генеральної кредитної угоди № 010/02-01/178 від 02.08.2006 недійсним.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2015 порушено провадження у справі № 910/14400/15 та справу призначено до розгляду на 22.06.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2015 розгляд справи відкладено на 13.07.2015 у зв'язку із неявкою представника позивача у судове засідання та необхідністю подання сторонами доказів по справі.

02.07.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про залишення позову без розгляду.

Представники сторін у судове засідання 13.07.2015 не з'явились, вимоги ухвали суду не виконали, клопотань про відкладення розгляду справи не подавали, про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Суд зазначає, що нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено процесуальних повноважень суду щодо розгляду клопотань про залишення позовної заяви без розгляду, у зв'язку з чим суд не приймає до розгляду клопотання позивача про залишення позовної заяви без розгляду.

Водночас рішення про залишення позову без розгляду суд приймає за наявності обставин, які передбачені нормами статті 81 Господарського процесуального кодексу України.

Судом встановлено, що суд витребовував у позивача оригінали всіх документів доданих до позовної заяви, в тому числі оригінал кредитного договору № 010/42-0-1/918 від 30.08.2012 до генеральної кредитної угоди № 110/02-01/178 від 02.08.2006, та всіх додаткових угод до нього для огляду у судовому засіданні, про що зазначено в ухвалах від 08.06.2015 та 22.06.2015, однак вимоги суду позивачем виконано не було.

Згідно з частиною 1 статті 32 Господарського процесуального України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Нормами статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Ненадання позивачем витребуваних судом матеріалів, необхідних для вирішення спору перешкоджає з'ясуванню судом всіх обставин справи, всебічному та об'єктивному дослідженню правомірності позовних вимог по справі та прийняттю правильного і обґрунтованого рішення в межах встановлених процесуальних строків.

Згідно з частиною 1 статті 69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

За змістом п. 2.3, 3.9.3 Постанови № 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, може тягнути за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України.

У п. 4.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 викладено правову позицію про те, що при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливо лише за наявності таких умов: додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання; витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті; позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин.

Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто, незалежних від позивача обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами статті 43 Господарського процесуального кодексу України. У разі неповідомлення позивачем таких причин суд вправі, в залежності від конкретних обставин справи, в тому числі, залишити позов без розгляду.

Відповідно до п. 4.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18, залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду в зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Таким чином, за висновками суду, подальший розгляд справи без надання витребуваних у позивача документів, а саме оригіналу кредитного договору № 010/42-0-1/918 від 30.08.2012 до генеральної кредитної угоди № 110/02-01/178 від 02.08.2006 та всіх додаткових угод до нього є неможливим, оскільки при розгляді позовних вимог про визнання недійсним договору повинен оглянути оригінал такого договору у судовому засідані, що перешкоджає всебічному та повному розгляду справи та унеможливлює вирішення спору по суті.

З огляду на вищевикладене та враховуючи той факт, що представник позивача не подав витребувані судом документи, необхідні для вирішення спору, а саме оригінал кредитного договору № 010/42-0-1/918 від 30.08.2012 до генеральної кредитної угоди № 010/02-01/178 від 02.08.2006 та додаткові угоди до нього, та не обґрунтував наявність поважних причин для невиконання вимог суду, що перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за необхідне залишати позов без розгляду.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням).

Керуючись ст. ст. 32, 34, 43, п. 5 ч. 1 ст. 81, 86 Господарського процесуального кодексу України, п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", суд

УХВАЛИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МТМ-Луч" до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про визнання недійсною умови кредитного договору - залишити без розгляду.

2. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «МТМ-Луч» (04074, м. Київ, вул. Лугова, 9; ідентифікаційний код: 31724684) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп., сплачений за платіжним дорученням № 96 від 02.06.2015.

Суддя І.М. Отрош