Справа № 459/1998/15-ц
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
26 червня 2015 року суддя Червоноградського міського суду Львівської області Рудаков Д.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Соснівської міської ради Львівської області про визнання права власності на самочинно збудований гараж,-
ВСТАНОВИВ:
25.06.2015 року позивач звернулась в суд з позовом, в якому просить визнати за нею право власності на самочинно збудований гараж № 512 по вул. Грушевського, 36а в м. Соснівка Львівської області.
Даний позов у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 80 ЦПК України носить майновий характер.
Наведене прописується й у п.16 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 10.10.2014 року, згідно з яким розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною пятою статті 216, статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обовязок покладається на позивача (у тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у виді повернення майна застосовуються за ініціативою суду, наприклад, при визнанні договору недійсним згідно з частиною пятою статті 216 ЦК).Проте, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент предявлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд (частина друга статті 80 ЦПК). Остаточне визначення в процесі розгляду справи ціни позову (дійсної вартості спірного майна), а отже, і суми судового збору, здійснюється судом із наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору.
Однак, позивачем усупереч наведеному та вимоги п.4 ч.2 ст.119 ЦПК України у позовній заяві не зазначено ціну позову.
Крім цього, позивачем порушено вимогу ч. 5 ст. 119 ЦПК України, так як не в повному обсязі сплачено судовий збір, оскільки відповідно до п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, ставка судового збору становить 1% ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, тому позивач повинна надати суду відомості щодо вартості оспорюваного гаража та оплатити судовий збір у розмірі 1% його вартості за такими реквізитами (з урахуванням уже сплаченого судового збору в сумі 243,60 грн.): одержувач - УДКСУ у м. Червонограді, код ЄДРПОУ 37983843, банк одержувача ГУДК у Львівській обл., МФО - 825014, рахунок № 31218206700019, код платежу - 22030001.
Ураховуючи наведене, приходжу до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення недоліків, вказаних в ухвалі.
Керуючись ст. 121 ЦПК України, суддя
УХВАЛИВ:
Позовну заяву залишити без руху.
Надати позивачу строк у пять днів з дня отримання ухвали для усунення недоліків, вказаних в ухвалі.
В разі, якщо недоліки не будуть усунені у пятиденний строк з дня отримання позивачем ухвали, заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Д. І. Рудаков
The court decision No. 47063485, Sheptytskyi City Court of Lviv Oblast (until 25.04.2025 - Chervonohrad City Court of Lviv Oblast) was adopted on 26.06.2015. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find essential data about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find important data quickly.
This decision relates to case No. 459/1998/15-ц. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: