Court ruling № 46852028, 16.07.2015, Commercial Court of Volyn Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення зустрічної позовної заяви без розгляду

"16" липня 2015 р. № 01-39/903/585/15 Суддя господарського суду Волинської області Гарбар І. О., вивчивши зустрічну позовну заяву фермерського господарства "Волиньагрокорм" Слуцького Валентина Даниловича до товариства з обмеженою відповідальністю "ТАНДЕМ-2002" про визнання договору недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАНДЕМ-2002" звернулося в суд з позовом до фермерського господарства "Волиньагрокорм" Слуцького Валентина Даниловича про стягнення 479 854,41 грн.

Ухвалою господарського суду від 27.05.2015 р. за вказаним позовом було порушено провадження у справі та призначено розгляд останньої в судовому засіданні.

13.07.2015 р. надійшла зустрічна позовна заява фермерського господарства "Волиньагрокорм" Слуцького Валентина Даниловича до товариства з обмеженою відповідальністю "ТАНДЕМ-2002" про визнання договору недійсним.

Подана зустрічна позовна заява не може бути прийнята господарським судом з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 60 ГПК України, подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Згідно ст. 56 ГПК України позивач зобов'язаний при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви, додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Бланк опису вкладення засвідчує направлення відповідних документів відправником, в тому числі і копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу у справі з дотриманням вимог ст. 57 ГПК України.

Відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270, документом, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку, є розрахунковий документ встановленої відповідно до ЗУ № 265/95-ВР від 06.07.1995 р. "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення (п. 61 Правил надання послуг поштового зв'язку).

Отже, з наведених норм вбачається, що належними доказом направлення копії зустрічної позовної заяви та доданих до неї документів сторонам у справі є розрахунковий документ встановленої відповідно до ЗУ № 265/95-ВР від 06.07.1995 р. "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), а також бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням поштового зв'язку.

В даному випадку позивач не подав жодних доказів надсилання відповідачеві копії зустрічної позовної заяви і доданих до неї документів.

Вищий господарський суду України у п. 3.5 постанови пленуму "Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції" зазначив, що недодержання вимог ст.ст. 54, 56 та п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.

Крім цього, згідно п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно п.п. 3 п. 2 ч. 2 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" за подання до господарського суду заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Отже заявнику слід було сплатити 1 218,00 грн. судового збору (1 розмір мінімальної заробітної плати).

Згідно Акту від 13.07.2015 р. складеного та підписаного Лузарєвою Н.І., Роговцовою Л.В. та Полінкевич М.В., до зустрічної позовної заяви не додано додаток: квитанція про сплату судового збору.

Відповідно до п. 3.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.

Згідно п. 4 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Враховуючи вищевикладене, зокрема відсутність документа, яким підтверджується сплата судового збору за подання зустрічної позовної заяви, суд приходить до висновку про повернення даної заяви без розгляду, що в свою чергу, не позбавляє заявника права на повторне звернення з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених недоліків.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 ГПК України повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Керуючись п.п. 4, 6, ч. 1 ст. 63, 86 Господарського процесуального кодексу України, суддя,

УХВАЛИВ:

Зустрічну позовну заяву фермерського господарства "Волиньагрокорм" Слуцького Валентина Даниловича до товариства з обмеженою відповідальністю "ТАНДЕМ-2002" про визнання договору недійсним повернути без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 106 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І. О. Гарбар